Спинись. Молитву тиху прокажи,
Й замри, на мить замри в очаруванні.
Крізь ясенів осінні вітражі
Струмують промені золототкані,
Аж листя мов дзвенить на ясенах
Дзвінкіше, ніж кришталь. Й цієї ж миті
От наяву, а не в забутих снах
Виводить голуб віражі в зеніті.
Прирученого птаха тихий лет,
І сонцепад, і дзенькіт листя мирний, —
Це все єдиний створює квартет
Із миттю та із вічністю співмірний.