Із циклу «Вірші для Доні»
Диво сиве йде по ниві…
Я до Дива, а воно —
Лише видиво щасливе —
Місяць світить у вікно…
Прокидаюсь і караюсь…
Хочу знову на той лан,
Там, де Диво ходить сиве,
Там, де Діва уродлива,
Там, де зоряний туман…
Все можливо там, де Диво, —
І політ, і зореліт…
Уродлива кличе Діва,
Сиве-сиве кличе Диво
У новий казковий світ…
Нитку сну мережану
Я підтримую, пряду,
На чарівному лану,
Моя Діво, любе Диво,
Поспішаю, вже іду…
Я знайду тебе, знайду!
1 січня 1981р.