Із циклу «Зоряний ключ»
Барви світанкові, маки рожеві,
Діви-ІІрироди вуста…
Квітами тими Землі-Королеви
Ніжна любов пророста…
Маки червоні, маки багряні,
Білії маки, мов сніг…
Крила пелюсток —дрімаючі птахи —
Тихо спадають до ніг…
Спокою чари, тайна кохання —
Все в кольорів глибині…
Туга смеркання, втіха кохання
Там спочивають у сні…
Та не піддайся дрімоті знемоги,
Друже захоплений мій.
Зернята маків, як стяг перемоги,
В серце гаряче посій!