Бистрі очі, вмілі руки,
рухи точні, як слова.
Вияв радості і муки —
слова, мови плоть жива.
Де леміш і чересло —
розрослось колосся,
сиве жито поросло —
слово розцвілося!
Де сокири звуки чисті,
пилки виспіви прості,
тирси розсипи злотисті,
мови злитки золоті.
Де позначило тесло
біг коліс, полоззя,
де цвілося ремесло —
слово розцвілося!
Стружок кучері русяві,
сиві вуса конопель,
на Дніпрі, Сулі, Росаві —
не за тридев'ять земель.
Де загонило весло
в сіть йорша, лосося,
змислі слово проросло –
слово розцвілося!
Далі – лопать замість весел
і машина замість рук,
від старих простих ремесел –
в царство мудрості наук.
Щоб ракету понесло
в зоряне міжгроззя.
Де безмежне зір число –
слово розцвілося!