«Звірям (першого разу) ми людську мову принесли...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Звірям (першого разу) ми людську мову принесли...»

A

1 c.

     

    wild (at our first) beasts uttered human words…


    звірям (першого разу) ми людську мову принесли
    — другого разу каміння співало як птиці чудесні —
    але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя

     

    *

    у голові його, дитино
    знайдеш серце
    (розтрощене)


    у серці його, мейбл
    знайдеш ліжко
    (насправді)


    у ліжку його, сибілло
    знайдеш повію
    (заложниця)


    а в повії цій, пані
    знайдеш мисль його
    (мертву)

     

    *

    політик це такий великий зад
    на нього кожен дурень всістись рад

     

    *

    маленька людино
    (спішиш
    одержима
    безсиллям)
    зупинися забудь розслабся


    жди


    (маленька дитино
    що спробувала
    що обпеклась
    що поплакала)
    ляж заспокійся


    спи


    о дощ
    о сніг
    о сонце
    о місяць
    (введи


    нас)

     

    *

    так вОни живі


    (хто


    ?негри)


    Не джаз


    Живий


    не Джаз живий А


    Так живий(вони


    на


    родились живими)


    хтось не народився


    хтось народився вмерти


    хтось народився живим(але


    негри


    усі


    наро


    дились


    так


    Жити)


    амп-Е-там


    ;раз-два


    аМ-таМ


    тідл


    —ід


    амптамамптам(ОО——


    !


    тінь
    Бам-


    :ду)


    ,зараза.

     

    *

    одного разу негр
    впіймати вмить зумів
    таку маленьку зірку
    що й сам не зрозумів


    "не щезнеш ти допоки
    не стану білим я"
    отак ночами й досі
    горить оця зоря

     

    *

    любов це місце
    і довкруж цього місця
    любові обертаються
    (яскраво)
    усі місця


    так це світ
    і в цьому світі
    так живуть
    (згорнуті)
    всі світи

    Інші твори автора