що торговця у храмі зупинить вода,
що на денці долоні церковця руда,
що зникомі приходять сюди по слідах
невідталого крику, –
цьому віра віднадить, бо віра сліпа.
золотий поводир притуливсь до стовпа.
тільки голос його по камінню ступа
на вкраїну велику.
а нічийне каміння, хапке як вогонь,
язиком прилипає, пече батогом.
скільки тої вкраїни у горлі його –
лиш півкварти на денці.
оселедцями з ночі комети рясні.
пацюки запашні. і жінки запашні.
свищуть пальцями в очі, горлають пісні
східняки й западенці