якби нікого не було,
чи ти б тоді була,
приберігаючи тепло
до витоків тепла,
до перелистування лун
і відлипання крил –
який би скрушився валун
аби тебе відкрив,
якими в озероснігах
дрімали б комиші,
і з-понад чим стирався страх
у кутиках душі