«Істинно кажу тобі — зима...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Істинно кажу тобі — зима...»

A

1 c.

    істинно кажу тобі — зима
    так і час переступає тричі
    і нікого вічного нема
    нині понад нами чоловіче


    все воно з-під немочі росло
    і кришились хмари на дорогу
    мислити — останнє ремесло
    ми його прощатимемо богу

    скрипти на старий пісенний лад —
    мушлю чи пістоля чи трембіту
    на півсвіту глянути назад
    і переконатись на півсвіту


    і нести як гадину в руці
    квітку цю кропиву цю дитину
    істинно кажу тобі — синці
    будуть вічно цілувати спину

    Інші твори автора