Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій визначного українського поета Степана Руданського (1834–1873) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.
Степан Руданський почав писати вірші в сімнадцятирічному віці, коли навчався в семінарії.
Згодом, уже студентом медичної академії, він упорядкував три книжки своїх поезій, але через брак коштів надрукувати їх не мав змоги.
За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику «Русский мир» (1859), у двох номерах «Основи» (1862), в «Опыте южнорусского словаря» Шейковського (1861) та у львівському журналі «Правда».
Окремі твори побачили світ у 80-х – на початку 90-х років XIX століття вже після смерті поета у львівських виданнях «Правда», «Зоря» і в «Киевской старине».
Справжнє визнання і слава прийшла до Руданського через 15 років завдяки Іванові Франку. Протягом 1886 року на сторінках редагованого ним часопису «Зоря» було опубліковано 48 доти не відомих читачеві творів поета-страдника. А перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило 28 віршів, здійснила у 1889 році в Києві Олена Пчілка під псевдонімом «Н-й Г-ь Волинський».
До середини 90-х років XIX століття було повернуто із забуття більшість творів письменника. Найповніше дореволюційне видання творів Руданського в семи томах вийшло з 1895 по 1910 рік. А всі знайдені твори поета у 2005 році оприлюднило видавництво «Перун» – їх зібрав і уклав сучасний український поет Григорій Латник.
Особливе місце у творчій спадщині Руданського посідають співомовки – започаткований ним жанр у літературі. Сам поет спершу називав ці твори «приказками», але потім придумав і закріпив за ними влучну назву – «співомовки», підкреслюючи цим спорідненість своїх новотворів із першоосновою – народною піснею і народним гумором.
Крім «Співомовок», С. Руданський написав чимало ліричних віршів. Окремі з них стали піснями. Романс «Повій, вітре, на Вкраїну», який поет створив 1856 року в Петербурзі, став народною піснею і часто звучить чи не на всіх континентах, де живуть українці.
До літературної спадщини Руданського належать і переклади: «Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Гомерова «Іліада», Вергілієва «Енеїда», частина поеми «Демон» Лермонтова, «Сни» Гейне та інші.
Збірники народних пісень із власних записів Руданського («Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.», Кам'янець-Подільський, 1852; «Копа пісень», Ялта, 1862) за життя поета не були опубліковані, а після його смерті тривалий час перебували в приватних руках. У часи СРСР вони були виявлені, вивчені фольклористами й видані 1972 року в Києві видавництвом «Музична Україна» під назвою «Народні пісні в записах Степана Руданського».
Твори українського сміхотворця і лірика актуальні й сьогодні, а славі поета можуть позаздрити навіть відомі письменники, бо, як сказав видатний поет Максим Рильський: «Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета».
Найпопулярніші вірші Степана Руданського
- «До України»
- «Пісня (Повій, вітре, на Вкраїну…)»
- «Гей-гей, воли! Чого ж ви стали?»
- «Голубонько-дівчинонько...»
- «Над колискою»
- «Хмільницька пісня»
- «Ти не моя»
- «Добре торгувалось»
- «Козак і король»
- «Лінивий»
- «Окуляри»
- «Переслів'я»
- «Почому дурні»
- «Розумний панич»
- «Старий вовк»
- «Студент»
- «Свиня свинею»
- «Ворона i лис (Хитра сорока)»
- «Вовки»
- «Запорожці у короля»
- «Засідатель»
- «Лев і пролев (Лев і циган)»
- «Наука»
- «Олег — князь Київський»
- «Пан і Іван у дорозі»
- «Павло Апостол»
- «Павло Полуботок»
- «Цар Соловей»
- «Віщий Олег»
- «Вовк, собака і кіт (Старий пес)»