Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій українського поета Івана Андрусяка (нар. 1968 р.) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.
Іван Андрусяк у своїй «Автобіографії» писав: «Ще з першого класу я був свідомий того, що стану письменником... Пішов у початкову школу на присілку Конево – до неї було три кілометри, але туди нічого не їхало, їх слід було долати пішки. Часто я йшов сам – і слухав музику... Слухав живу музику природи – по дорозі вона сама «крутилася» мені в голові, а відтак плавно почала оформлюватися у слова – поезію. Читати я навчився сам, рано, ще років у три-чотири. А от писати мене вже вчили в школі – і коли навчили, я почав записувати ті слова, які приходили разом із музикою. До кінця першого класу й написав першу книжку. Називалася вона просто, коротко і ясно – «Вірші». У школі мав прізвисько Поет.
1 вересня 1982 року районна газета, яка тоді називалася «Радянська Гуцульщина», опублікувала мого першого вірша».
Знаним поетом Іван Андрусяк став у 1990-х роках після виходу першої збірки «Депресивний синдром» (1992) та як член літературного угруповання «Нова дегенерація».
Загалом він надрукував понад десять поетичних книжок: «Отруєння голосом» (1996), «Шарґа» (1999), «Повернення в Ґалапаґос» (2001), «Сад перелітний» (2001), «Дерева і води» (2002), «Часниковий сік» (2004), «Храбуст» (2006), «Писати мисліте» (2008), «Неможливості мови» (2011), «Книга трав, дерев і птахів» (2013), «Серця приручених рослин: вибрана інтимна лірика» (2014), «Чорний лелека» (2019).
Поезія Івана Андрусяка інтелектуальна, має сильний «голос», яким автор намагається осмислити життя у вічних категоріях добра і зла, любові й ненависті, сили і слабкості, життя і смерті. Проте найбільшою загрозою, втратою, бідою у поетичному світогляді Андрусяка є не смерть як така, а деформація душі, котра перестає відгукуватися на біль і радість, не вміє резонувати з іншими душами задля творення добра.
З 2005 року у журналах, альманахах і антологіях почали з’являтися вірші І. Андрусяка для дітей.
В одному з інтерв’ю він розповів, як дитяча література нарівні з «дорослою» поезією за кілька років стала провідною у його творчості: «Спершу були вірші, які імпровізувалися для маленької дочки Стефи, щойно вона народилася, і навіть не записувались. Записував уже пізніше, коли почав із подивом помічати, що воно подобається не лише моїм старшим дітям, а й їхнім друзям. Відтак Леся Вороніна опублікувала кілька тих віршів у «Соняшнику» – найкращому на ту пору українському дитячому журналі, і я з ще більшим подивом упевнився, що можу писати для дітей … Так ті вірші якийсь час ходили буквально «в списках» по куценькому тоді ще українському Інтернету, а потім вийшли книжкою «М’яке і пухнасте». З них усе почалося – а відтак написалася й моя перша дитяча повість «Стефа і її Чакалка» – і пішло-поїхало…».
Поезія, прозові твори, віршовані казки для дітей І. Андрусяка настільки швидко завоювали велику популярність у юних читачів, що його все частіше стали називати дитячим письменником. На це сам поет відповів так: ««Ще змалку, відколи себе пам’ятаю, для мене література завжди була не терміном, а життям. Останні десять років це все більше література для дітей… Скільки я на свою адресу чув: «от Андрусяк – яким прекрасним поетом був, «Нова дегенерація», «Отруєння голосом»… – і тепер ось до чого докотився». Але ж у тому й річ, що я до дитячої літератури не докотився, а доріс!.. Труднощі – штука корисна. Не навчишся їх долати – не буде розвитку. Вірші приходять самі, коли собі хочуть – зважаючи хіба що на роботу душі… Я часто кажу, що більшість моїх книжок адресована тим дітям, які не люблять читати – з надією, що, прочитавши їх, вони таки полюблять це дивовижне заняття».
У поетичних творах для дітей Іван Андрусяк постає добросердним жартівником і вигадником, для якого світ тварин, рослин, природи є органічним продовженням людського.
Сюжети його віршів багаті на кумедні пригоди, переливаються сміхом, в них завжди переважає і перемагає «м’яке і пухнасте» — любов і доброта. Це такі видання, як «Зайчикова книжечка: віршовані казки» (2008), «М'яке і пухнасте: вірші» (2010), «Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад: вірші для дітей» (2014), «Зайчикове Різдво: віршоказка» (2014), «Лякація: нові вірші для дітей» (2017), «Звірські вірші: поезії для дітей» (2022).
Сам письменник «головним» своїм дитячим твором вважає невелику повість «Дядько Барбатко сміється» (2008), в якій у формі поетичної казки оповідається дитині про тонкощі людських взаємин, про неповторність кожної людини у світі, про любов і біль, про глибинний зв'язок людини і природи, про красу і складність життя.
Окремими виданнями вийшло понад 30 книжок Івана Андрусяка з творами польських, англійських, білоруських і російських авторів у його перекладах.
Вірші самого поета теж перекладаються польською, англійською, португальською, німецькою, білоруською, словацькою, російською, вірменською мовами й публікуються в періодиці та антологіях у 12 країнах світу.
Найпопулярніші вірші Івана Андрусяка
- «М'яке і пухнасте»
- «Вередливі хмари»
- «Вертеп»
- «Вічними не будемо ніколи...»
- «Аліса і комар»
- «Автопортрет з елементами розпачу»
- «Добра людина»
- «Друзів здобути важко»
- «Аліса і комар»
- «Автопортрет з елементами розпачу»
- «Добра людина»
- «Вірність безжальна предвічного голосу...»
- «Вітер...»
- «Вода і дощ — істоти невмолимі...»
- «Вона і сніг темнаво золоті...»
- «Вона — ріка, і це не перемелеться...»
- «В оправі озера неначе...»
- «Затуркані розтуркані затуркані...»
- «І в зашморгу до тебе долечу...»
- «І знову дощ і знову знову знову...»
- «Колискова»
- «Не повертайся в жовтий ліс...»
- «Непростимені...»
- «Нова деґенерація»
- «Пригода»
- «Чакалка»
- «Хто хороший»
- «Хвостики»
- «Родина Бабаїв»
- «Щокасте дитинча»
- «Складаю ці залякані слова…»
- «Сміхота»
- «Собаче листування»
- «Стільки крику в цих птахів...»
- «Страшна казка»
- «Так буває вічно і ніколи...»
- «Ти деревам шептав...»
- «Уроки мови»
- «Депресивний синдром»
- «Отруєння голосом»
- «Чакалка» (збірка)
- «Дискусія з поетом»
- «Гамлет»
- «Поема води»
- «Чакалка» (збірка)
- «Числа»
- «Саломея»
