Читати онлайн тексти віршів українського поета Максима Рильського

Вірші Максима Рильського

Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій видатного українського поета Максима Рильського (1928–1964) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.

Славетний український поет Максим Тадейович Рильський є загальновизнаним класиком української літератури, а його ім’я й окремі твори відомі всім зі шкільних часів.

В особі митця поетична творчість сполучається з літературознавчою працею, мовознавством, критикою, перекладацтвом і громадською діяльністю.

Складати вірші Рильський розпочав ще дитиною. Перший його вірш – «Прошак», був надрукований у 1907 році, коли хлопцю виповнилося лише 7 років. А першу збірку поезій «На білих островах» (1910), яку помітили й відзначили навіть вимогливі критики, видасть 15-річним гімназистом. Однак сам митець свій шлях у літературу відраховував з 1918 року – дати виходу у світ збірки «Під осінніми зорями».

Ліричний герой першої збірки, сповнений підліткового мінору, роздумує над своїм майбутнім, спостерігає земне життя з «білих островів» – білих хмар, малює в уяві персоніфікований образ літа – дівчини «в шатах зелених» з «росами-перлами» в косах.

Природа рідного краю – головний образ ліричних поезій і наступної збірки – «Під осінніми зорями». Так, наприклад, мініатюра «Поле чорніє» вражає яскраво вираженим почуттям єдності ліричного героя з рідною землею, а поезія «Яблука доспіли, яблука червоні» передає внутрішню сутність кохання і взаємин людини з природою.

У поезіях збірки «Синя далечінь» порушується ще одне важливе питання: мистецтво і дійсність. Показовим у цьому плані є однойменний триптих, де образом синьої далечіні передається почуття радості і щастя від кохання та пізнання світу.

Починаючи як поет-символіст, Рильський у 1920-х роках примкнув до мистецького угруповання «неокласиків», до якого входили Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Дмитро Загул, Павло Филипович (пізніше всі вони були репресовані і розстріляні) і став його наймолодшим членом. Під впливом ідей неокласиків тема кохання в творах Рильського відступає на другий план, натомість народжується поет-філософ, який прагне рятувати тодішню українську поезію від примітивізму.

Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш» (1927).

З початком тривожних 30-х років – переслідувань і репресій української інтелігенції, цькування неокласиків офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя, коли й самому Рильському довелося пізнати, що таке в’язниця, тема кохання у його ліриці стає майже відсутньою. Лише зрідка кохана приходить до ліричного героя в мріях та снах, як у вірші «Шопен» (1934). Чарівні звуки вальсу викликають в уяві образ прекрасної жінки, жінки мрії, символу недосяжного щастя. Ліричний герой кидається в погоню за тим щастям, але не може його наздогнати.

У 1932 році, після виходу друком збірки поезій «Знак терезів», Максим Рильський став визнаним «офіційним» радянським літератором, бо в ній та в подальших виданнях він уже виглядав активним симпатиком «радянської дійсності» й у своїй творчості лояльно відгукувався на замовлення влади. Завдяки цьому йому єдиному з-поміж неокласиків вдалося вижити в часи сталінського терору. Вважається, що на таку зміну позиції його вмовив Остап Вишня, коли запросив щойно звільненого з тюрми поета до себе погостювати.

З початком Другої світової війни родина М. Рильського була евакуйована до столиці Башкортостану – Уфи, оскільки саме там до звільнення Києва від фашистів тимчасово розташувалися українські наукові та культурні установи, редакції газет та журналів. Зброєю митця стало перо поета і публіциста. Уже восени 1941 року всю країну облетіло його полум’яне «Слово про рідну матір». Через рік вийшла збірка з однойменною назвою. Ця книжка та інші видання: «Світла зброя» (1942), «Жага» (1943), «Неопалима купина» (1944), поема «Мандрівка в молодість» (1944), які були створені і вийшли друком в ті часи, є взірцем високої громадянської гідності Рильського і його натхненного українського поетичного слова, яким він стверджував ідею безсмертя народу та нездоланність його духу.

Новий творчий злет поета, який він сам назвав добою свого «третього цвітіння», припадає на пам'ятну «відлигу» в житті суспільства, що почалася в середині 50-х років. Поетичні збірки цього останнього періоду в житті М. Рильського – «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «В затінку жайворонка» (1961) та інші гідно завершують його творчу біографію, синтезуючи в собі кращі здобутки попередніх етапів. Провідними мотивами його лірики в цих книжках стають ідеї гуманізму, філософський досвід і «пам’ять серця», душевне «відігрівання» суспільства після доби репресій, возвеличення людяності, почуттів краси і добра.

У 1959 році на четвертому з’їзді письменників України М. Рильський прочитав вірш «Рідна мова». Своїм незвичайним виступом на письменницькому форумі поет ще більше загострив увагу на потребі повноцінного функціонування української мови. Для цього є всі підстави, бо саме в ній знаходить відгук історія українського народу, його бурхливе й драматичне життя, яке поет порівнює з «гулом віків», «шумом століть», «бурі подихом», «неволі стогоном», «волі співом». Вона – «сурма походу світанкова».

За свої творчі досягнення в царині літератури Максим Рильський відзначений вищими державними нагородами: Сталінська премія першого ступеня (1943) – за збірки віршів «Слово про рідну матір», «Світова зоря», «Світла зброя» та поему «Мандрівка в молодість»; Сталінська премія третього ступеня (1950) – за переклад українською мовою поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш»; Ленінська премія (1960) – за збірки віршів «Троянди й виноград» (1957) і «Далекі небосхили» (1959).

Найпопулярніші вірші Максима Рильського

УСІ ТВОРИ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

БІОГРАФІЯ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

2024-06-06

Друкувати