Безбар’єрність визнано новою цінністю для сучасного українського суспільства.
Про це свідчать результати дослідження громадської думки щодо питань безбар'єрності та посилення комунікацій в упровадженні політики безбарʼєрності.
Зокрема, 83% опитаних українців усвідомлюють нагальну потребу соціальних змін, розвʼязання питань працевлаштування, освіти та доступності інфраструктури для її забезпечення.
Так, респонденти наголосили на важливості зміни поведінки людей (34%), створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).
Окрім того, першочергово розв’язати питання безбар’єрності треба у сфері працевлаштування – так вважають 57% опитаних, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів – в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.
На думку авторів дослідження, це свідчить про розуміння необхідності соціальних трансформацій поряд із інфраструктурними вдосконаленнями.
Також дослідження продемонструвало, що більше ніж половина українців покладає відповідальність за створення такого простору на державу та місцеві органи влади.
Водночас майже кожен четвертий опитаний особисто долучається до усунення бар'єрів.
Щодо освіти, то, за словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, створення безбар'єрного освітнього середовища є одним із ключових пріоритетів МОН.
«Наразі ми виконали 34 заходи з Плану дій на 2023–2024 роки та активно працюємо над виконанням ще 42. Зокрема розвиваємо Флагманський проєкт «Освіта для всіх» – друкуємо підручники шрифтом Брайля, розширюємо мережу інклюзивно-ресурсних центрів, розвиваємо дистанційне навчання та забезпечуємо школярів з особливими освітніми потребами спеціально обладнаними автобусами. Рівні освітні можливості для всіх – наша безумовна мета», – зазначив Лісовий.
Як відомо, нещодавно уряд ухвалив Національну стратегію з розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційний план заходів з її реалізації на 2024–2026 роки.
