З історії написання «Повісті минулих літ»
«Повість минулих літ» («Повість врем'яних літ») – найдавніший відомий руський літопис, є історичною та літературною пам’яткою України-Русі, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.
«Повість минулих літ» висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи, складені на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів, легенд та оповідань, подаються порічно. Оригінал твору до нашого часу не зберігся, є лише пізніші списки, тобто його варіанти, переписані з інших джерел.
Автором (за іншою версією – упорядником) «Повісті минулих літ» вважається чернець Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець (близько 1056 – близько 1114). Окрім богословських знань, він мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість минулих літ». Професор Василь Яременко – один із найкращих знавців давніх рукописів, стверджує, що «Повість минулих літ», написана церковнослов’янською мовою, яка була тоді також і літературною, містить величезну кількість слів із української розмовної мови тисячолітньої України-Русі. Тому саме з «Повістю минулих літ» пов’язують початок історії української літератури.
З 1997 року щорічно 9 листопада вшановується пам’ять Преподобного Нестора Літописця і святкується День української писемності та мови. Переказ літопису сучасною українською мовою здійснив письменник Віктор Близнець.
Літописна оповідь «Святослав укладає мир з греками…» розповідає про князя Святослава – сина князя Ігоря і княгині Ольги, який ходив походами на Царгород. Він прославився як великий полководець, більшу частину свого князювання провів у походах, не брав з собою наметів і котлів, а спав на землі, поклавши під голову седло, їв разом зі своїми воїнами звичайну їжу.
Перед кожним походом сповіщав своїх противників: «Іду на ви!» Згідно з літописом, йому належать також слова, які стали крилатими: «Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають. Якщо ж побіжимо – ганьба нам буде». З такою промовою одного разу звернувся Святослав до своєї дружини, побачивши перед собою переважаючі сили противника. І русичі у тім бою перемогли.
Тема: оповідь про те, як Святослав уклав мир з греками, як загинув, повертаючись з переможного походу на Царгород, від печенігів.
Ідея: уславлення великого полководця – князя Святослава з його хороброю дружиною (військом).
Стислий переказ
Князь Святослав направив послів до грецького царя з пропозицією укласти мир. Цар, почувши це, зрадів, прислав йому багато дарів і пообіцяв платити данину. Святослав узяв дари і вирішив, що цього досить, бо греки можуть дізнатися про малочисельність його війська, а рідна земля далеко, ще й з печенігами доводиться воювати. Якщо ж греки перестануть платити, то тоді можна зібрати велике військо і піти на Царгород. Дружина погодилася із князем, а писар записав на Хартію все, що передав царю Святослав.
В угоді князь клявся, що хоче мати мир із греками, не буде ходити походами на їхні землі, буде союзником у боротьбі з їхніми ворогами. Якщо ж не дотримається угоди, то хай буде проклятий богами, у яких вірує.
Уклавши мир з греками, Святослав вирішив повернутися до Києва. Попливли на човнах до дніпровських порогів. Воєвода Свенельд порадив князеві їх обійти на конях, бо там стоять печеніги, які прознали, що Святослав повертається з великими дарами. Але князь не послухав Свенельда, поплив далі. Тут почалися холоди, пішла крига. Святослав зупинився зимувати в Білобережжі, у них закінчились харчі, почався голод.
Коли настала весна, Святослав продовжив путь до порогів. І там напав на нього печенізький князь Куря. Святослава вбили і зробили з його черепа чашу. Свенельд врятувався й повернувся до Києва. Святослав князював двадцять вісім літ.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.