З історії написання «Повісті минулих літ»
«Повість минулих літ» («Повість врем'яних літ») – найдавніший відомий руський літопис, є історичною та літературною пам’яткою України-Русі, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.
«Повість минулих літ» висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи, складені на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів, легенд та оповідань, подаються порічно. Оригінал твору до нашого часу не зберігся, є лише пізніші списки, тобто його варіанти, переписані з інших джерел.
Автором (за іншою версією – упорядником) «Повісті минулих літ» вважається чернець Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець (близько 1056 – близько 1114). Окрім богословських знань, він мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість минулих літ».
Професор Василь Яременко – один із найкращих знавців давніх рукописів, стверджує, що «Повість минулих літ», написана церковнослов’янською мовою, яка була тоді також і літературною, містить величезну кількість слів із української розмовної мови тисячолітньої України-Русі. Тому саме з «Повістю минулих літ» пов’язують початок історії української літератури.
З 1997 року щорічно 9 листопада вшановується пам’ять Преподобного Нестора Літописця і святкується День української писемності та мови. Переказ літопису сучасною українською мовою здійснив письменник Віктор Близнець.
Володимир Святославович – князь новгородський (969–978), великий князь київський (978–1015), при якому відбулося хрещення Русі. У 988 році він прийняв християнство за грецьким обрядом, а також зробив його державною релігією Київської Русі, об’єднавши весь народ єдиною вірою.
Тема: оповідь про намір князя Володимира обрати віру, яка б об’єднала весь народ і зміцнила силу держави.
Ідея: уславлення князя Володимира – хрестителя Україні-Русі.
Дуже стислий переказ
Літописна оповідь «Володимир вибирає віру» розповідає про те, як князь Володимир мріяв об’єднати весь народ єдиною вірою. Він розпитував іноземних послів про закони їхньої вири, бажаючи обрати найкращу, ту, яка б згуртувала, зробила державу та владу сильною.
Магометанська віра йому не сподобалась, бо забороняла їсти свинину і пити вино, закони католицької віри вимагали від віруючих смиряти дух і тіло своє суворими постами, а віру євреїв князь розкритикував, коли виявилося, що Бог розгнівався на євреїв і розсіяв їх по всьому світу.
Прислали свого філософа і греки. Він розповів князеві про Ісуса Христа, про царство небесне, про гріхи, про рай і пекло, показав картину Страшного суду і додав, якщо князь хоче бути з праведниками, потрібно хреститись. Ця думка запала в серце Володимирові, але він вирішив трохи почекати з остаточним рішенням, щоб більше розвідати про всі віри. Філософа ж відпустив із багатими дарами.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.