«Україна в старовину» Олександр Олесь (дуже стислий переказ)

Читати онлайн дуже стислий переказ поезії Олександра Олеся «Україна в старовину»

«Україна в старовину» Олександр Олесь (дуже стислий переказ)

З історії написання 

Поезія «Україна в старовину» – розділ книги Олександра Олеся «Княжа Україна». 

Сам поет, розповідаючи про історію написання книги, зазначав, що всі поезії збірки «написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена». 

Книжка вперше вийшла друком через десять років у Львові й адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача. 

Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах. Вона складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів («Заспів») до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році. 

Тема: зображення природи давньої України в усьому її розмаїтті, величі й красі; уявлення про заняття первісних людей, що колись жили на українських землях. 

Ідея: дати уявлення про життя та заняття первісних людей на території стародавньої України, нагадати нащадкам про її віковічне природне багатство. 

Дуже стислий переказ 

У поезії «Україна в старовину» перед нами оживають картини незайманої природи української землі. 

Це сувора краса густих, дрімучих лісів з велетенськими грабами, соснами та дубами, де «блукають кози, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки…»; це «вічний галас, вічний спів» птаства по річках і озерах; «лебедині білі зграї» та лопотіння крил орлів у небі; безкрайні степи з буйними травами. 

У докиївські часи там «з луком пращур наш ішов,з рисем, лосем і ведмедем він боровся і боров», здобуваючи собі їжу, хутро та шкіру. І у всій цій урочистій красі, як немовля у колисці, «спочивала Україна в золотих дитячих снах». 

Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.