«Микита Кожум’яка» Олександр Олесь (стислий переказ)

Читати онлайн стислий переказ драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» 

«Микита Кожум’яка» Олександр Олесь (стислий переказ)

З історії створення драми-казки 

З часів Київської Русі відома в Україні казка про Микиту Кожум’яку, який звільнив рідну землю від лиха великого – страшного Змія. Вона згадується у стародавньому літописі «Повість минулих літ». 

За мотивами цієї казки Олександр Олесь написав свій твір – драму-казку «Микита Кожум’яка». По суті, у 20 – 30-х роках ХХ століття Олександр Олесь був чи не єдиним творцем української драматичної казки. 

У давнину кожум’якою називали майстра, що обробляє шкіру. Зазвичай це була сильна людина. 

Тема: зображення сили й мужності українського народу в боротьбі з ворогами на прикладі легендарного двобою між Микитою Кожум’якою і Змієм. 

Ідея: уславлення патріотизму, сили, мужності та сміливості укра­їнських народних героїв.

Дійові особи:

  • Микита Кожум’яка.
  • Батько (він же Дід – Старий Кожум’яка).
  • Сини Старого Кожум’яки.
  • Князь.
  • Княгиня.
  • Князівна.
  • Дівчина.
  • Воєводи.
  • Джура.
  • Гонець.
  • Посланець Змія.
  • Парубки.
  • Парубок.
  • Діди.
  • Діти.
  • Дівчинка.
  • Юрба людей. 

Стислий переказ 

Картина І

Кожного року Змій вимагав від князя викуп – гарну дівчину. Надійшла черга віддавати у викуп дочку Князя – Князівну. 

У княжих палатах сумують її батько та мати. Дівчина-служниця надіється, що знайдеться в державі хоробрий, молодий лицар, який переможе Змія. Вона говорить Княгині:

… може, найдеться в державі
Юнак хоробрий, молодий,
Що й сам повернеться у славі
І вславить трон ваш золотий.
Хай Змій віки уже лютує, –
Всьому на світі край свій є…
Княгине! Серце моє чує,
Що Змія лицар той уб’є. 

Княгиня просить дівчину не говорити про це голосно, бо якщо Змій почує, то всіх повбиває. Але дівчина-служниця обурюється: 

Чому ж увесь народ не встане
Страшного ката розп’ясти?!
Хай має він залізні руки,
Хай має безліч він голів,
Нехай страшні народні муки, –
А ще страшніш народний гнів. 

Сама ж Князівна втішає батьків, як може. Заради них вона готова коритися своїй долі: 

Хай я згину в пащі Змія,
Та в мені живе надія,
Що загине й він колись,
І потоки людських сліз
Згодом висохнуть росою... 

До Князя прибуває Гонець від Змія і вимагає, щоб за три дні він віддав доньку. Князь готовий підняти весь народ, щоб врятувати її, думає, як запобігти біді.

Картина ІІ

Князь скликає у палац на нараду воєвод і звертається до них з словами:

…неволі
Мусим крикнути: «Доволі!»,
Досить вам зубів і лап!
Хто не бореться, той раб! 

Перший воєвода радить скоритися долі. Другий, третій, четвертий та п’ятий воєвода вважають, що коритися досить, треба дати Змію відкоша. Але ніхто з них сам не готовий боротися з ним. 

Раптом до Князя приходить Дід, батько п’яти синів. Він говорить Князю, що його найменший син Микита виріс дуже сильним, з трьох років його самого почав перемагати. А зараз відразу може м’яти дванадцять шкур, а коли його розсердять, то й порве їх на шмаття. Батько так характеризує Микиту: 

Чулий, добрий,
І розумний, і хоробрий,
І всіх любить нас, либонь,
А зачепиш – як огонь!
Князю! В мене є надія,
Що подужає він Змія. 

Князь був готовий щедро віддячити за перемогу над Змієм, але Дід відповів, що прийшов не заради винагороди. Він хоче лише допомогти людям і Князю у біді. 

А ще Дід порадив не слати до Микити посланців, бо їм він точно відмовить, а послати до нього дітей, бо діточок його син любить і жалує. Князь зрадів, що сміливець, який може подужати Змія, знайшовся, і сказав своїм воєводам: 

Але є ще в нас орли,
Та не тут, не в цій палаті,
А в мужицькій простій хаті! 

Картина ІІІ

До Микити додому приходять спочатку парубки, потім діди, умовляють його піти на двобій зі Змієм. Кожум’яка сердиться, що вони заважають йому працювати, і проганяє їх. 

Але коли до нього приходять діти, він погоджується боротися зі Змієм. До того ж прибігає Посланець і повідомляє, що Змій викрав Князівну.

Картина ІV

Рано вранці звідусіль збираються люди, щоб подивитися на двобій. Приходить і сумний Князь із Княгинею. Ковалі за ніч викували Микиті залізну булаву, і він вирушив до замку Змія. 

Двобій був важкий та жорстокий. Змій запускав вогняні іскри, пару та дим, падав від ударів булави Микити, але знову піднімався. Микиті теж дісталося від Змія, але зрештою той впав мертвим. 

Микита на руках виносить Князівну із замку. Народ славить рятівника Микиту та Князя. 

Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.