Соломія Крушельницька (1872–1952) – всесвітньо відома українська оперна співачка і педагог, отримала звання «Вагнерівська примадонна» XX століття.
Основні відомості з біографії Соломії Крушельницької
Соломія Крушельни́цька народилася 23 вересня 1872 року. Її малою батьківщиною були Білявинці, де вона з’явилася на світ, і село Біла на Тернопільщині, в якому зростала у шляхетній сім’ї греко-католицького священика. Музикою і співом цікавилася з раннього дитинства і уже відтоді знала і співала дуже багато народних пісень, які вивчала безпосередньо від селян. Згодом відома італійська співачка Карлотта Вентурі це визначила так: «…геній музики опустився на її білу колиску … музи обрали її своєю виразницею, і з перших років життя все в ній було справжньою гармонією».
Грати на фортепіано Соломія навчилася у 7 років, а її вчителькою була Євгенія Барвінська, мати українського композитора Василя Барвінського. Музичну освіту Крушельницька здобула в Тернопільській школі товариства «Приятелі музики» і у 19 років вмовила батьків дозволити їй вступити до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства, яку закінчила у 1893 році з відзнакою та медаллю.
У 20 років Соломія вперше вийшла на велику сцену Львівської консерваторії – виконала головну партію в ораторії Генделя «Месія». У 21 рік відбувся її перший оперний дебют: партія Леонори в опері «Фаворитка», а у 22 – вона вже отримала запрошення на роботу від Львівського оперного театру, але обрала навчання оперному співу в Італії. Знаменита викладачка оперного співу Фауста Креспі, яка підготувала не одну тодішню оперну зірку, вважала Соломію найздібнішою зі своїх учениць і захоплювалася її природним лірико-драматичним сопрано.
З 1898 по 1902 рр. Крушельницька була примадонною Варшавської опери. Пізніше тріумфально гастролювала на кращих оперних сценах світу – в Парижі, Лондоні, Римі, Мілані, Флоренції, Берліні, Відні, Мадриді, Лісабоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі, Каїрі та в багатьох інших містах. У її репертуарі було більше півсотні партій в усіх найкращих операх італійських, німецьких, французьких, польських, австрійських, російських та інших композиторів. Вона знала вісім мов, якими вільно спілкувалася, співала і виконала головні жіночі партії в усіх відомих операх: «Аїда», «Трубадур», «Фауст», «Страшний двір», «Африканка», «Чіо-Чіо-Сан», «Кармен», «Електра», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама». Найчастіше її приймали варшавські та краківські театри – вони обожнювали Соломію і називали «Вагнерівською примадонною» XX століття.
У 1910 році Крушельницька одружилася з відомим італійським адвокатом, мером міста В'яреджо – Чезаре Річчоні, який був великим знавцем музики та ерудованим аристократом. У 1920 році Крушельницька в зеніті своєї слави залишила оперну сцену, виступивши востаннє у неапольському театрі в улюблених операх «Лорелея» і «Лоенгрін». Майже щороку співачка приїздила з концертами до Львова, Тернополя, Чернівців, виступала також і у маленьких містечках – таких, як Бережани, Збараж. У 48 років Соломія покинула велику оперну сцену і давала лише приватні концерти у Європі та Америці. Кожен свій виступ вона завершувала якоюсь українською піснею.
Крушельницька гастролювала аж до 66 років, і лише смерть чоловіка у 1938 році змусила її завершити всі турне. У серпні 1939 року співачка поїхала провідати рідних на Галичину. Але почалася Друга світова війна, на Західну Україну прийшла радянська влада – вона не випустила Соломію назад до Італії.
Під час німецької окупаціїї Крушельницька дуже бідувала, і щоб прогодуватися, давала приватні уроки співу. Після війни їй не давали громадянство СРСР і не дозволяли працювати, поки вона не переписала свою італійську віллу і все своє італійське майно радянській державі. Лише тоді Крушельницькій дозволили викладати у Львівській державній консерваторії імені Лисенка і періодично виступати у Львівській філармонії. За рік до смерті, нарешті, їй надали звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР і звання професора. Соломія Амвросіївна померла від раку горла 16 листопада 1952 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові поруч з могилою Івана Франка.
Внесок у розвиток вокального мистецтва
Соломія Крушельницька виконувала різнопланові сопранові партії, зокрема з опер Ріхарда Вагнера, Ріхарда Штрауса, Джакомо Пуччіні. Вона створила понад 60 оперних партій, які мали великий вплив на розвиток світового вокального мистецтва; блискуче виконувала українські народні пісні, популяризувала українську музику – всі свої концертні виступи завершувала виконанням саме українських народних пісень. Вона представляла Україну на міжнародній сцені і говорила: «Національність мою знають усі, я її не змінювала й ніколи не зміню, незважаючи на те, що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду…». На сьогодні відомо 38 аудіотворів, записаних Соломією Крушельницькою, з яких 15 – це обробки українських народних пісень.
Коли у другій половині 1890-тих років почались виступи співачки на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Верді, «Фауст» Гуно тощо, Крушельницьку почали називали «незабутньою Аїдою» та «єдиною у світі Джокондою». У одній із тисяч рецензій про Соломію Крушельницьку, зокрема у французькій газеті в 1902 році, зазначалося: «Незрівнянна артистка наділена величезним голосом, могутні звуки якого і пестливі, й трагічні водночас. Крушельницька безсумнівно належить до найбільших співаків нашої епохи».
Цікаві факти
- Соломія втекла з-під вінця, бо її наречений заявив, що проти її співочої кар’єри.
- Вона першою стала пропагувати українські народні пісні у XX столітті у всьому світі. Особливе місце у творчій діяльності співачки займали концерти, присвячені пам’яті Тараса Шевченка та Івана Франка. Для участі в цих концертах вона часто приїжджала до Західної України.
- Голос співачки був унікальним: вона мала абсолютне сопрано широкого діапазону в 3 октави.
- Співачка сміливо взялася за порятунок опери славетного маестро Джакомо Пуччіні. Після провалу його «Мадам Баттерфляй» взимку 1904 року в міланському «Ла Скала», саме вона наважилася заспівати партію Чіо-Чіо-сан й чудовим співом у театрі Брешії викликати любов до цього твору. Друга прем’єра стала тріумфальною: 17 разів акторів і композитора викликали на біс. Вдячний і зворушений композитор на згадку про історичну подію подарував Крушельницькій свою фотографію з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
- Родина російського імператора Миколи ІІ звернулася із проханням до Крушельницької дати концерт у царському палаці. Співачка погодилася. Протягом вечора вона співала для царської родини та гостей арії з відомих опер різними мовами, а на завершення концерту заспівала кілька українських народних пісень. Царю Миколі ІІ так сподобалися пісні, що він запитав Соломію Крушельницьку, якою це мовою вона співала і про що в них розповідається. Співачка відповіла французькою. Оповівши зміст пісень, вона наголосила, що це пісні її рідною мовою – українською.
- За життя Соломію Крушельницьку здебільшого називали Саломеєю і вона себе так називала. Це ім’я зазначене і в документі про хрещення.
- Востаннє Крушельницька співала у Львівській філармонії 1949 року, в 77-річному віці. Мало хто знав, що на той час вона вже хворіла раком горла.
Ушанування пам'яті
У квартирі співачки в м. Львові у 1989 році було відкрито музично-меморіальний музей С. Крушельницької.
У 1978 році на Личаківському цвинтарі у Львові, де похована С. Крушельницька, співачці встановлено надмогильний пам'ятник «Співучий Орфей».
У 2008 році у Дзеркальному залі Львівського театру опери й балету встановлено бронзовий пам'ятник Соломії Крушельницькій, а в залі театру «Ла Скала» – її скульптурний портрет.
У 2010 році – відкрито пам'ятник С. А. Крушельницькій на бульварі Тараса Шевченка в центрі Тернополя.
21 липня 2012 року, в італійському містечку Торре-дель-Лаго, біля м. В'яреджо, де протягом липня-серпня 2012 року проходив 58-й оперний фестиваль Пуччіні, відбулося урочисте відкриття бронзового погруддя Соломії Крушельницької.
Починаючи з 1987 року у Тернополі проводять Конкурс імені Соломії Крушельницької.
У 1997 році вийшла поштова марка України, (Michel 219), присвячена С. Крушельницькій.
Про життя і творчість Соломії Крушельницької написано багато художніх і документальних книг, зняті фІльми, створені вистави та балети.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.
