Володимир Рутківський (1937–2021) – український письменник, поет, журналіст, майстер дитячого історичного роману.
Цікаві факти з біографії
Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 р. в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині в родині вчителів.
Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко – той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг».
З 1944 по 1954 рік Рутківський навчався спочатку у Богодухівській середній школі, а потім у середній школі села Велика Бурімка.
Мріяв стати археологом, натомість з 1955 по 1957 рік навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості, а у 1958 перевівся до Одеського політехнічного інституту й 1959 року успішно його закінчив.
Сім років – з 1959 по 1966 – працював на Одеському суперфосфатному заводі, поєднуючи працю з літературною діяльністю.
У 1969 році, після виходу у світ першої і другої збірки поезій, Володимир Рутківський був прийнятий у члени Спілки письменників України. З 1968 по 1973 рік він працював редактором Одеського облтелерадіокомітету. З 1973 по 1975 рік навчався в Москві на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. Максима Горького. З 1986 по 1989 рік був відповідальним секретарем Одеської філії Спілки письменників України. З 1992 по 2001 рік працював заввідділом соціальних проблем у газеті «Одеські вісті» й був визнаний кращим журналістом Одещини.
Літературна діяльність
У юності В. Рутківський мріяв стати археологом, але на історичний факультет Київського університету не пройшов за конкурсом, і вищу освіту здобув у Одеському політехнічному інституті. Проте потяг до історії та літератури залишився, і він поєднував працю на заводі з літературною творчістю. У 1959 році вперше виніс на суд читачів свою поезію і був визнаним початкуючим автором із багатообіцяючим майбутнім. З кінця 1960-х років успішно працював на Одеському обласному радіо. Дебютував у 1966 році збіркою поезій «Краплини сонця». Друга збірка – «Плоти» – вийшла у 1968. Через рік Володимир Рутківський був прийнятий до Спілки письменників України.
Незважаючи на успіх перших видань, поета внесли до «чорних списків націоналістів» за його принципову позицію стосовно історії України. Збірку «Плоти» вилучили з бібліотек, а третю – «Експромт» – викреслили з тематичних планів видавництва «Маяк» на 1970 рік. Наступні збірки поезій – «Повітря на двох» (1973) та «Рівновага» (1977) – хоч і вийшли друком, але були спотворені цензурою. Твори для дітей, які при таких обставинах почав писати Рутківський, редакція видавництва «Веселка» приймала насторожено, іноді взагалі відмовлялась їх розглядати.
Тоді він сам переклав свої рукописи російською мовою, і у московському видавництві «Детская литература» виходять у світ повість «Аннушка» (1977), повість-казка «Бухтик из тихой заводи» (1981), книжка нарисів «Земля мастеров» (1985). На Всесоюзній нараді дитячих казкарів у 1985 році повість-казка була визнана одним з кращих казкових творів за 12-ту п’ятирічку, але в Україні про це воліли замовчувати. Оригінали згаданих творів вийшли друком лише після перебудови – у 1988 році.
Найбільшого успіху літературна діяльність Володимира Рутківського досягла після здобуття Україною Незалежності. Письменник перейнявся ідеєю – художнім словом спонукати дітей і молодь пишатися своїм героїчним минулим. Він створює «власні версії» маловідомих подій з давньої української історії.1991 року виходить в світ його перша історична повість – «Сторожова застава» – про легендарних богатирів Іллю Муромця, Добриню Микитича та Олешка Поповича.
Перша журнальна публікація про джур відбулася ще 1995 року в «Однокласнику», але вона пройшла майже непоміченою. Шалену популярність серед читачів набула пригодницька трилогія: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010), видана видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га». У 2014-2015 роках вийшла четверта книга – «Джури і Кудлатик», яка раніше автором не планувалася. Трилогія стала тетралогією.
У 2008 році виходить повість «Потерчата» (Про себе малого та про скривджений війною світ довкола). У підзаголовку до книги автор вказує, що це «дитяча сповідь перед дорослими, які так нічому й не навчилися». Останньою з опублікованих книг письменника була повість «Щирик зі Змієвої гори» (2018).
Цей твір є заключною частиною казкової трилогії, до якої входять повісті «Бухтик з тихого затону» та «Гості на мітлі» (1988). Прикметно, що за повість «Гості на мітлі» Володимир Рутківський потрапив у Почесний список (Honour List 2018) найвидатніших письменників, художників та перекладачів у галузі дитячої літератури зі всього світу, який публікує раз на два роки Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (The International Board on Books for Young People - IBBY).
Премії та відзнаки
Серед багатьох нагород письменника:
- 1992 – літературна премія імені Миколи Трублаїні за повість «Сторожова застава»;
- 2002 – літературна премія імені Лесі Українки за повість «Сторожова застава»;
- 2011 – Книга року BBC за роман «Сині води»;
- 2012 – Національна премія імені Тараса Шевченка за трилогію «Джури».
На відсотки від грошової частини Шевченківської премії Володимир Рутківський заснував приватну нагороду в царині дитячої літератури «Джури». Вона присуджується українським авторам за нові твори історично-краєзнавчої тематики для дітей та юнацтва, а також за ілюстрації до книжок та літературно-критичні праці.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.
