Галина Малик (народилась 1951 року) – українська поетеса, письменниця, драматург, видавець, перекладачка, редакторка, громадська діячка, укладачка антологій закарпатської літератури ХХ століття, у тому числі поезії та прози для дітей.
Цікаві факти з біографії
Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року у місті Бердянськ Запорізької області.
На початку 1964 року разом з батьками переїхала на Ужгородщину в селище Середнє.
Після закінчення школи, ще до вступу на філологічний факультет Ужгородського державного університету, працювала коректоркою у міській друкарні та журналісткою у пресі міста Ужгорода.
З 1980 року, після завершення навчання в університеті, і до 1990 Малик завідувала відділом інформації з питань культури та мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки. 1986 року у видавництві «Веселка» побачила світ її перша книжка для малят – «Страус річкою пливе».
У подальшому послужному списку Галини Миколаївни – посади головного редактора видавництва «XXI вік», видавництва «Бокор», Закарпатської філії видавництва «Знання» (м. Київ). У 1991 році вона головний редактор видавництва «Закарпаття», у якому 1998 року відновлює випуск журналів «Віночок» для малят та «Наш рідний край» для дітей більш старшого віку.
Галина Малик – член Національної спілки письменників України з 1991 року. З 2005 – голова оргкомітету щорічної книжкової виставки-ярмарку «Ужгородський книжковий Миколай». Вона також є заступником голови Асоціації творчих жінок Закарпаття «Нова форма», член експертної ради всеукраїнського рейтингу «Книжка року» у номінації «Дитяче свято».
Становлення таланту
Батько Галини Малик був ученим-агрономом, а мати – педагогом. Книжка у родині шанувалася, батьки виписували для Галинки всі дитячі журнали, які на той час друкувалися. Майбутня письменниця і досі пам’ятає подарунок мами на свій п’ятий день народження. Це була збірка «Українські народні казки». Вона стала для дівчинки «… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом». У школі Галинка вчилася легко й охоче, багато читала, почала писати вірші. В одному з інтерв’ю письменниця згадує: «…я була у п'ятому класі, у школі був вечір, присвячений Т. Шевченку. Був оголошений конкурс на кращого читця. Я представила свій вірш і отримала першу премію. Це мене, звичайно, надихнуло, і я почала писати». Перша публікація ще дитячих віршів відбулася у жовтні 1967 року в газеті «Закарпатська правда». Згодом поезію Галини Малик почали друкувати численні обласні та республіканські часописи, журнали «Малятко», «Барвінок», «Початкова школа» та інші. Окремі твори публікувалися в колективних збірниках «Дзвінке джерело», «Первоцвіт», «Веселий ярмарок».
Творчий доробок та особливості у творчості письменниці
Галина Малик – авторка 68 окремих книжок поезії та прози, численних творів для дітей, що публікуються у вітчизняній періодичній пресі, антологіях, збірниках. Вона всерйоз не планувала бути дитячою письменницею. Величезний творчій потенціал у створенні поезії та прози для дітей розкрився, коли Галина Миколаївна почала писати твори для своєї доньки, намагаючись пояснити власній дитині прості та важливі істини. А відтак стала улюбленою письменницею для мільйонів маленьких читачів.
З перших кроків у дитячій літературі й досі Г. Малик дуже серйозно, відповідально та вимогливо ставиться до своєї творчості, постійно опановує секрети майстерності у різних жанрах і формах. Якось вона зізналася: «...я дуже відповідальна людина: коли за щось беруся, то мушу це вивчити досконало… Коли я почала писати, то багато читала матеріалів з педагогіки, історії літератури; перечитала усі праці Маршака, Чуковського. Книжка останнього «От 2 до 5» у мене була і є настільною книгою… Коли сідаю писати, то ловлю себе на тому, що стрибаю у себе оту маленьку і намагаюся (у всякому випадку намагаюся, не знаю, чи виходить) все-таки написати так, щоб тій мені було цікаво. І щоб то мені допомогло.
У 1985 році на шпальтах «Молоді Закарпаття» друкуються казкові оповідання «Папуга, який хотів навчитися розмовляти», «Про хмарку, яка хотіла, щоб її пам’ятали» та «Чому Равлик ховається». Перша казка-повість – «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» відразу здобула популярність у читачів і була відзначена у 1988 році премією імені Олександра Копиленка. З незвичайними пригодами героїні цього твору уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. В Україні повість перевидавалася 18 разів.
Галина Малик є також автором низки книг, створених у жанрі фентезі для найширшої читацької аудиторії, від малечі до юнацтва і вважається однією з засновниць українського новітнього коміксу в літературній галузі. Вона «узаконила» в українській дитячій літературі жанр страшилки, що повсякчас існував у фольклорній дитячій традиції, спробувала переповісти для дітей біблійні історії (книжечка-оповідка «Великдень», Ужгород, 2003), написала серію пізнавальних книжок для читання дорослим дитині «Книжки для малечі про дорослі речі».
Ще одна новація, що її привнесла Галина Малик у сучасну українську літературу для дітей – це поява у журналі «Перець» принципово нових «шкільних історій» для наймолодших учнів. Кращі з них увійшли до збірки «Сміятися заборонено», виданої у 2005 р. київським видавництвом «Джерела» у серії «Для тих, хто не любить читати».
Мала проза і поезія Галини Малик утвердила в українській дитячій літературі низку не притаманних їй раніше жанрів, розширила стилістичні та мовні можливості, привнесла нову проблематику та героїв. Так, у 2019 році у видавництві «Старого Лева» вийшла у світ весела книжка-картинка «Піратський маршрут», а у видавництві «Знання» – лицарський роман-дилогія, пародія-буф для дітей «Мандри та подвиги лицаря Горчика».
Галина Малик знана також як талановита перекладачка художніх творів для дітей з російської, болгарської, англійської, словацької та угорської мов. На думку письменниці: «… основна мета дитячої літератури – доводити кожному новому поколінню, що загальнолюдські цінності є неминучими. Добро залишається добром, честь не продається, а зло без бою не здається…».
Нагороди і відзнаки
Твори Галини Малик відзначені багатьма літературними преміями: 1987 – лауреатка премії журналу «Перець» за найкращі вірші для дітей; 1988 – лауреатка премії ім. Олександра Копиленка за повісті «Аля в країні Недоладії» та «Подорож Алі у Країну Сяк-Таків»; повість «Злочинці з паралельного світу» визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі «Барвінок» і нагороджена міжнародною премією Степана Феденка (США); 2000 – лауреатка обласного конкурсу «Від Кирила та Мефодія – до наших днів» у номінації «Література для дітей»; 2002 – лауреатка першої премії Міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий сад» (м. Київ): номінація «Світ дитини»; 2002 – лауреатка книжкової виставки «Ужгородський книжковий Миколай» у номінації «Найрезонансніший автор року»; 2003 – лауреатка літературної премії ім. Лесі Українки; 2004 – дипломантка Міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий сад» (м. Київ): спеціальний диплом за книжку «Злочинці з паралельного світу-2»; 2007 – лауреатка літературних премій ім. Федора Потушняка; 2013 – відзнака «Золота пір’їнка» від журналу «Ангелятко».
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.
