Результати дослідження PISA-2022 можуть допомогти вітчизняному політикуму й освітянській спільноті напрацювати ефективні заходи для забезпечення стійкості нашої системи освіти та її поступу в умовах продовження реформи Нової української школи.
На цьому наголосила директор Українського центру оцінювання якості освіти і національний координатор PISA в Україні Тетяна Вакуленко під час презентації національних результатів дослідження.
Вона наголосила, що дані дослідження мають стати підставою для планування подальших дій, а не вироком.
«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», – наголосила Вакуленко.
За словами національного координатора PISA в Україні, оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрано референтні країни: Естонію, Польщу, Словацьку Республіку, Болгарію, Молдову й Грузію.
Ці країни взято з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.
Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.
В Українському центрі оцінювання якості освіти наголошують, що результати PISA політики всіх країн-учасниць використовують для оцінювання ефективності своїх освітніх систем, визначення зон потенційних ризиків і водночас актуальних напрямів розвитку.
Для України ці дані цінні передусім з огляду на те, що вони відбивають ті проблеми, з якими стикнулася наша система загальної середньої освіти внаслідок пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення росії.
