Академічна доброчесність стосується і вишів, і шкіл

Про доброчесність важливо не просто говорити, а й учитися жити доброчесно на практиці

Академічна доброчесність стосується і вишів, і шкіл

«Академічна доброчесність є способом змінити цей світ. Але спочатку змініть університет, а вже потім – світ», – Юнгсуп Кім, учасник Конференції Міжнародного центру академічної доброчесності. Дійсно, для того щоб настали глобальні зміни, щоб змінити будь-яку систему, завжди варто розпочинати насамперед із себе й виховувати порядного громадянина та справедливу людину в собі та у своєму середовищі.

У Службі освітнього омбудсмена підготували роз'яснення про те, що таке академічна доброчесність, чому це поняття стосується не лише університетів, а й шкіл, які проблеми з академічною доброчесністю спостерігаємо у школі і яка відповідальність за академічно недоброчесну поведінку.

Академічна доброчесність починається із доброчесної поведінки кожного: учнів, батьків, вчителя, директора, працівників органів управління освітою. Але, на жаль, як показують дослідження й наші спостереження, далеко не всі учасники освітнього процесу та освітні управлінці знайомі з поняттям академічної доброчесності. Чимало батьків та навіть учителів вважають, що академічна доброчесність стосується лише закладів вищої освіти і науки.

Що таке академічна доброчесність

Міжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та відваги до дій. Оскільки замало лише вірити у фундаментальні цінності. Їх потрібно відстоювати, навіть зіткнувшись із тиском з боку інших чи відмінними поглядами. А це вимагає цілеспрямованості, відданості та відваги.

Але ці ознаки прийнятні не лише для вищої академічної спільноти, а й для спільноти учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти та освітніх управлінців.

Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
  • самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
  • фабрикація (вигадування даних чи фактів);
  • фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
  • списування;
  • обман;
  • хабарництво;
  • необ’єктивне оцінювання;
  • допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;
  • вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України «Про освіту»).

Дотримання академічної доброчесності у загальній середній освіті

Вперше поняття «академічна доброчесність» було визначено у новому Законі України «Про освіту» у 2017 році. Але, за результатами звіту аналітичного центру CEDOS за 2019 рік, фокусовані групові інтерв’ю з вчителями та батьками учнів 9-11 класів продемонстрували, що багато з них не знали поняття «академічна доброчесність».

А з тих, хто знав, більшість педагогів вважали, що академічна доброчесність більше стосується вищої освіти, зокрема, викладачів в університетах, написання академічних робіт та здобуття наукових ступенів. А більшість батьків стверджували, що про академічну доброчесність у шкільному навчанні говорити недоречно.

Прийнятий у 2020 році Закон України «Про повну загальну середню освіту» чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1 статті 43 вказаного Закону) й додає до списку можливих видів недоброчесності у школах наступні:

  • надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
  • використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
  • проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
  • необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).

Неодноразово Служба освітнього омбудсмена отримувала звернення від батьків, які вважають, що вчителі необ’єктивно оцінюють їхніх дітей, занижуючи оцінки. Надходять скарги і від педагогів щодо тиску батьків, адміністрації шкіл, аби вчителі завищували оцінки окремим учням. Особливо часто такі звернення надходили на початку дистанційного навчання, коли ще не було достатнього розуміння, як оцінювати учнів на дистанційному навчанні. Також вчителі скаржаться на несамостійне виконання робіт учнями, завантаження їх з Інтернету.

Іноді саме батьки підштовхують дитину до недоброчесної поведінки, купуючи їй книжку готових домашніх завдань, виконуючи замість дитини поробки або інші завдання. Таким чином дитина звикає, що будь-яке завдання можна виконати не самостійно, порушує авторські права та знецінює роботу тих, хто працює самостійно.

Серед педагогічних працівників академічна недоброчесність проявляється, коли вони використовують готові розробки уроків без посилання на авторство. Також поширена проблема, коли педагоги під час підвищення кваліфікації замість того, щоб самостійно пройти програму підвищення кваліфікації, платять, аби інші люди виконали це за них.

У Службі освітнього омбудсмена також стикаються з цією проблемою. Переглядаючи деякі сайти управлінь освіти та шкіл, можна знайти дослівні публікації та авторські ілюстрації Служби без посилання на авторство або вказування першоджерела: чи то через необізнаність авторів, чи то через недоброчесне ставлення до праці інших.

Подібні випадки зустрічаються й у медіа. До речі, деякі непрофесійні та безвідповідальні медіа дозволяють собі ставити до публікацій Офісу освітнього омбудсмена свої заголовки, які геть спотворюють зміст написаного та позицію освітнього омбудсмена.

Служба тільки підтримує розповсюдження та цитування публікацій на сайтах закладів освіти, управлінь освіти й інших місцевих органів влади, у соціальних мережах та медіа: саме для того вони і створені.

Це вкрай необхідна робота заради правопросвітництва та захисту прав в освіті.

Але в Службі освітнього омбудсмена наполягають, що треба робити це без порушення авторських прав: тобто на початку вашої публікації має бути текст такого змісту: «На офіційній сторінці у соціальних мережах / сайті освітнього омбудсмена оприлюднено <назва нашої публікації>» і відразу після цього пряме посилання на нашу публікацію на сайті або офіційній Фейсбук-сторінці, залежно від того, де саме було опубліковано матеріал.

Адже коли вищі освітні управлінці самі демонструють недоброчесну поведінку який приклад вони показують керівникам закладів освіти та педагогічним працівникам? І водночас коли особи, відповідальні за шкільний сайт, порушують авторські права який приклад вони демонструють здобувачам освіти?

Яка відповідальність учасників освітнього процесу за академічну недоброчесність

Законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» для педагогічних працівників визначається відповідальність за академічно недоброчесну поведінку. Крім того, на основі нового Закону України «Про повну загальну середню освіту» у 2020 році багато шкіл розробили власні Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу. Це дозволило багатьом педагогам та учням дізнатися про таке явище, його види і форми покарання.

Яка відповідальність вчителя

Рішення про те, порушив педагог академічну доброчесність чи ні, й те, який вид академічної відповідальності застосувати до педагога, приймає педагогічна рада. На педраді має бути присутнім і сам педагогічний працівник та / або його законний представник.

Якщо у школі підтвердили факт порушення академічної доброчесності вчителем, такий вчитель:

  • не може залучатися до заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
  • не допускається до позачергової атестації;
  • не може отримувати премії, інші заохочувальні виплати, нагороди протягом одного року;
  • може бути позбавлений педагогічного звання.

Те, порушував педагогічний працівник академічну доброчесність, чи ні, враховується також, коли вирішується питання, притягувати педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності, чи ні, а також під час конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти (стаття 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Види академічної відповідальності, що можуть застосовуватися до учнів та педагогічних працівників, повинні відповідати вчиненим порушенням. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Але про такі випадки покарання за академічну недоброчесність педагога мені поки що невідомо.

Яка відповідальність учня

За порушення академічної доброчесності педагогічний працівник може робити учню зауваження. Нині це найпоширеніший вид відповідальності, який застосовують до учня. Також учень може повторно проходити підсумкове оцінювання, ДПА, відповідний освітній компонент освітньої програми, позбавлятися академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах (частина 7, статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Рішення про позбавлення учня недоброчесно отриманих академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах приймає той орган (посадова особа), який їх присвоїв.

Варто звернути увагу, що за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Рішення про притягнення до академічної відповідальності може оскаржуватися у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.

Що робити, щоб подолати академічну недоброчесність у школі

Першим кроком має бути проведення просвітницької діяльності у школах та серед освітніх управлінців. Учням, вчителям, керівникам шкіл та управлінь освітою необхідно розповідати про існування такого явища, його види та відповідальність. Оскільки саме учні те покоління, яке згодом формуватиме майбутнє нашої країни, саме в них насамперед потрібно закладати цінності доброчесної поведінки.

Із просвітницькою метою про академічну доброчесність у школах вже було зроблено чимало. У 2017-2019 роках для шкіл діяв «Проект формування академічної доброчесності у школі» (SAISS), який здійснювався «Американськими Радами з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS» (Американськими Радами) через партнерство з Посольством США в Україні та Міністерством освіти і науки України. Цей проєкт сприяв практичній реалізації статті 42 Закону України «Про освіту» і співпрацював із різними шкільними аудиторіями – вчителями, учнями, адміністраторами шкіл, батьками, освітніми управлінцями, формуючи в них чітке уявлення про основи академічної доброчесності та нової шкільної культури.

Розроблено курси та програми для підвищення кваліфікації з питань академічної доброчесності. Зокрема, для вчителів старших класів розроблено онлайн-курс «Академічна доброчесність», серед експертів якого й освітній омбудсмен.

Також нещодавно Служба освітнього омбудсмена спільно з проєктом USAID «ВзаємоДія» розробили безоплатну програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти «Рівні можливості в освіті: через прикладні інструменти до запобігання корупції». Ця програма розрахована на керівників закладів загальної середньої освіти (директорів, завучів) та вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін.

Мета програми підвищення методичного та практичного рівнів педагогічних працівників та керівників закладів загальної середньої освіти щодо формування нетерпимості та негативного ставлення до корупції у молоді, ознайомлення з правами учасників освітнього процесу і способами їх захисту, формування особистих навичок щодо здійснення освітньої діяльності на принципах академічної доброчесності.

Питанню дотримання академічної доброчесності приділена суттєва увага і в «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», які затверджені наказом МОН №1480 від 30 листопада 2020 року.

Також про те, як забезпечити академічну доброчесність у закладах загальної середньої освіти, можна прочитати в «Абетці для директора», одним з авторів якої є освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Але найважливіше те, що про академічну доброчесність важливо не просто говорити, а й учитися жити доброчесно на практиці та виховувати в собі сміливість відстоювати своє право на справедливе доброчесне освітнє середовище.

За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.

Освіта.ua
30.04.2021

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Колька з Малина
Я радий- у нас в НУбіп із 11 травня заняття відновились !!! Це справжній університет, тут вчать по європейськи!
Скептик
Для Колька з Малина: Скільки сплачують за рекламу?
Коментувати
Ландик
Немає про що говорити , так знову завели патефон про списування, доброчесність .... А голодні вчителі і учні - як?? Розвалені гуртожитки, пусті лабараторіі, мізерні зарплати - не тема для дискусіі? Так от- вся ця дурня- це відволікання уваги громади від реального життя.
Саня
Для Ландик: відволікають від реальностей!
Сергей Лимонов
Сміх крізь сльози : після того як неандерталець Кива -став високоповажним вченим- про яку доброчесність може йти мова!
Коментувати
Зоряна
А як щодо наукової доброчесності у вищих керівників? Як щодо плагіату у дисертації міністра? Чи дотримана академічна доброчесність під час захисту того, що авторитетно названо "дисертацією" Іллі Киви? Тож кого повинні діти мати за взірець?
399
Для Зоряна: Всі дисертації на здобуття ступеня кандидата чи доктора педагогічних наук - суцільний плагіат, бо вже майже 500 років ніхто не змінив класно-урочну систему Я. Коменського. все, що написане повна ЮРИНДА. Тому ми мусимо втілювати в життя фінську чи мозамбітську системи. А ВОНИ ПРО ПЛАГІАТ.
Коментувати