Інноваційна економіка починається не в лабораторії. Вона починається в школі.
PISA–2025 вимірює не просто здатність 15-річних учнів розв’язувати задачі. Він показує якість майбутнього людського капіталу – здатність працювати з даними, математикою, доказами, складними причинними зв’язками. Саме з цих навичок через 10–20 років формуються інженери, дослідники, підприємці й працівники секторів з високою доданою вартістю.
Нові результати PISA-2025 це добре показують. У science Естонія отримала 527 балів, Корея – 526, Фінляндія – 504, Швейцарія – 501, США – 502.
І це майже той самий набір країн, які стабільно перебувають у верхній частині Global Innovation Index: Швейцарія – №1, США – №3, Корея – №4, Сінгапур – №5, Фінляндія – №7, Нідерланди – №8.
Це не означає, що PISA автоматично створює інновації. Але слабка школа системно звужує резерв людей, здатних ці інновації створювати.
Людський капітал – це не кількість дипломів. Це якість навичок, які можна перетворити на дохід, продуктивність і технології.
Світовий банк оцінює людський капітал як дисконтовану вартість майбутніх доходів людини, а в глобальному багатстві людський капітал становить близько 60%.
Тобто слабший PISA сьогодні – це не лише проблема школи. Це потенційно нижча вартість майбутнього працівника, слабша продуктивність і менша здатність економіки виробляти нову вартість.
Але є ще одна жорстка правда: сильний PISA створює лише сировину для інноваційної економіки. Якщо країна не має R&D, капіталу, сильних університетів, компаній і нормальних інституцій, вона просто не капіталізує цей ресурс.
Естонія показує, як якісна школа може створити дуже сильний людський капітал навіть без масштабу великої економіки. Данія показує інше: не рекордний PISA можна компенсувати дуже високою якістю інституцій, технологій і менеджменту.
Тобто правильна формула не «PISA = інновації», а PISA × R&D × капітал × інституції = інноваційна віддача.
Корея – один із найкращих прикладів повного циклу. 526 балів у science, 4-те місце у Global Innovation Index, близько 4,9% ВВП на R&D. Сильна школа створює когнітивну базу, університети й компанії перетворюють її на дослідження, а економіка – на патенти, технології, експорт і високу додану вартість. Саме так людський капітал перестає бути абстрактним поняттям і стає економічним активом.
Для України проблема подвійна і значно небезпечніша. Регіони України, охоплені PISA–2025, отримали близько 448 балів у science проти 482 у середньому OECD.
Одночасно Україна займає місце десь у сьомому десятку країн у Global Innovation Index, а витрати на R&D залишаються на рівні близько 0,37% ВВП.
Тобто ми одночасно маємо слабше формування частини майбутнього людського капіталу і слабку систему його капіталізації після університету.
І це ще не все. Навіть той людський капітал, який Україна формує добре, може бути капіталізований іншими країнами. Якщо найсильніші випускники після школи й університету інтегруються у ринки праці Німеччини, Нідерландів, Польщі чи США, то саме ці економіки отримують їхні податки, продуктивність, стартапи, патенти й десятиліття професійного життя.
У такій системі Україна може фінансувати початкове формування таланту, а інша держава – отримувати його найпродуктивнішу фазу.
Тому PISA треба читати набагато жорсткіше. Це не рейтинг шкіл. Це ранній тест на майбутню вартість національного людського капіталу. А Global Innovation Index показує, чи здатна країна цю вартість реалізувати.
Якщо перший показник слабкий – країна недоформовує талант. Якщо другий слабкий – вона не вміє його капіталізувати.
Для України небезпека в тому, що сьогодні ми ризикуємо робити і те, і інше одночасно.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
