І. Совсун: освітня галузь опинилася у хвості пріоритетів

Автор: Інна Совсун, народний депутат України, член фракції політичної партії «Голос».

Уряд презентував проєкт бюджету на 2022 рік. На жаль, освітня галузь опинилася в хвості пріоритетів команди Зеленського.

Видатки в бюджеті лишаються на рівні минулого року, тоді як ціни ростуть. Закладені кошти на освіту зараз недостатні навіть для стабільного функціонування галузі, не кажучи вже про реформи.

Це значить, що в комбінації з некомпетентним та неефективним керівництвом Міносвіти та тихим саботажем освітніх реформ – на українську освіту очікує стагнація.

Закладена сума на зарплати вчителів збільшилася менш ніж на 8%. Цього недостатньо навіть, щоб компенсувати щорічне зростання окладів тарифної сітки – двічі на рік приблизно по 5% кожне. Привіт усім, хто повірив обіцянкам Зеленського про зарплату вчителів $4000. І це на фоні постійних надбавок для МВС.

У рамках шкільної реформи закладено 400 млн грн на навчання вчителів. Чи вистачить цих коштів? Давайте порахуємо. Для реформи початкової школи потрібно було перенавчати в середньому по 1 вчителю на клас, не рахуючи вчителів англійської. У 2022 році настане черга реформувати 5 класи. У 5 класів з’являються предметники, а отже, кількість педагогів, яких потрібно навчати, збільшується в рази – а грошей на навчання виділяється стільки ж.

Втім, для Міносвіти це не проблема, якщо нормально навчати вчителів ніхто не збирається. Мовчання Міносвіти щодо підготовки вчителів до старту наступного етапу Нової української школи та катастрофічний рівень організації пілотних проєктів серед 5 класів на це натякають.

У бюджеті залишається програма «Спроможна школа для кращих результатів» – її обсяг, як і був, 1 млрд грн. Але додали по 1,5 млрд на шкільні їдальні, реформою яких опікується дружина Президента Олена Зеленська, та на заходи пожежної безпеки. Це саме по собі непогано.

На 265 млн грн, тобто до 978 млн грн, збільшуються бюджетна програма, у яку зашито друк підручників. Поки що невідомо, на скільки зросте обсяг коштів на підручники, проте саме по собі зростання видатків без вдосконалення та запровадження процедур забезпечення якості навчальної літератури не дасть жодного результату. Тому дуже важливо, щоб наступного року запрацював ініційований мною законопроєкт #5465, що містить механізм, як зробити підручники якісними.

Видатки на вищу освіту зростають на 7,7%. Як і у випадку з середньою освітою, це зростання заледве покриває інфляцію, тобто це ні про що. Зате у нас тепер є кафедра ТікТока.

На 8%, тобто до 5,25 млрд грн, збільшать фінансування Академії наук. Це означає, що катастрофічно недофінансовані науковці й далі працюватимуть неповний робочий тиждень, думатимуть про академічну міграцію через роботу за копійки та без обладнання.

Зате видатки Фонду Президента зростуть з 200 до 500 млн грн. Ще 100 млн грн піде за запуск Президентського університету.

З хорошого, 100 млн грн додали також Національному фонду досліджень – установі, що розподіляє державне грантове фінансування науки. Всього на це піде 833 млн грн.

Є у цьому проєкті бюджету і перемога – у 2,5 рази, до 330 млн грн збільшили фінансування антарктичної станції «Академік Вернадський».

Більше у мене для вас хороших новин немає. А загалом я навіть не дивуюся, чому у Держбюджеті закладені такі смішні суми на освіту. Просто гроші дають, коли Міносвіти має план дій і розуміння, що з цими грошима робити. А зараз ми від цього нескінченно далекі.

Оригінал