В. Мещеряков: булінг, мобінг чи співробітництво?

Бренд «Нова українська школа» буде просто нівельований корумпованим директорським корпусом

В. Мещеряков: булінг, мобінг чи співробітництво?

Автор: Володимир Мещеряков, полковник у відставці, учитель.

Почну з екскурсу в історію. Я згадую Всесоюзну вчительську конференцію часів горбачовської «перебудови». Її широко освітлювали на телебаченні і в пресі. Пам’ятаю грізний виступ директора однієї з московських шкіл Бароненка. Він виступав за авторитарний стиль управління вчителями, які є «склочними».

В «Учительській газеті» його авторитарній школі протиставляли школу співробітництва Амонашвілі, який виступав за співробітництво на всіх рівнях, у першу чергу, учителя з учнями. Шалву Олександровича пам’ятають, шанують, цінують і переймають його досвід та методику. А той директор більше нічим не запам’ятався. Звичайно, у його арсеналі були мобінг та булінг, які на той час не були легалізовані.

Останнім часом вони зникли з обговорень на сайті. Хочеться, щоб ці ганебні явища в освіті вже були подолані. Але, активно спілкуючись з колегами в соціальних мережах, знаю, що це не так.

Якщо за дитячий булінг у школі мами можуть видряпати очі, покарає начальство, то за цькування непокірного чи інтелігентного вчителя нічого не буде. Тут кругова порука, до директора департаменту включно.

Знаю дикий приклад, коли інтелігентну вчительку призначили класним керівником випускного класу, погано керованого. Крім цькування з боку адміністрації, вона отримала ще й десяток хамовитих учнів. І взагалі, за всі негаразди шкільного менеджменту розплачуються класні керівники.

У соціальних мережах я позиціоную себе допитливим аналітиком зі стійким характером, який віддалено нагадує нордичний. Також я помірний націоналіст, люблю Україну. Безпосередньо в освіті сім років. Як кадровому військовому, учаснику бойових дій, мені знайоме дзижчання куль біля вуха та клацання їх поруч. Тому мене не лякають «грізні» начальники. Знаю, яке воно нестримне – це бажання посадити мене на короткий ланцюжок чи «загнати під каблук». Усупереч засадам академічної свободи та доброчесності.

Маючи ще й другу, економічно-правову освіту, я навчився в умовах делегованої вседозволеності грамотно постояти за себе. Завдяки моїм вольовим якостям, булінг зі мною не проходить.

Складніше протистояти мобінгу – колективному цькуванню. Це тільки красива назва – педагогічний колектив. Насправді, він відповідає назві лише там, де є творчий директор. Я писав раніше про принцип Парето, який стосується освіти в першу чергу. Якщо лише 20% вчителів є успішними, то лише 20% з них можуть бути успішними директорами. Тобто, лише на ці 4% і може розраховувати суспільство. Завдяки цьому відсотку освіта може стати в майбутньому якісною.

Раніше я писав і про явище «бабівщини». На жаль, до нього входить частина директорів. Вони заклопотані лише утриманням влади будь-якою ціною і дуже полюбляють мобінг, мають кмітливих прихильників.

Звичайно, вчителі, що залякані загрозою безробіття, голосують за некрасиву пропозицію директора, потупивши голови. Все це відбувається не без допомоги профспілки. Вона з громадської організації перетворилася на синекуру і комерційну структуру, через яку продається страх перед хворобами та лояльність начальства. Згідно статті 12 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», забороняється втручання посадових осіб у статутну діяльність профспілок. Але ніхто цього не дотримується. Тому я просто вийшов з цієї громадської організації, нейтралізувавши таким чином цей елемент психологічного насильства.

Я свого часу закінчив Київське суворовське військове училище – елітний навчальний заклад України, де були надзвичайно високі вимоги до якості навчання. Педагогічна етика була теж еталоном для українських шкіл. І далі мене вчили бути начальником, залишаючись при цьому людиною. Зараз із педагогічною етикою жорстокі проблеми. Прикладів і прізвищ у мене достатньо.

Маючи в активі три дослідницькі роботи з педагогіки, занурився в психологію та криміналістику, щоб зрозуміти природу мобінгу та булінгу. У зарубіжних фільмах часто зустрічається слово «соціопат». Виявилося, ці прийоми теж мають соціопатичну природу. У демократичних країнах, наприклад, у США та Великобританії, до цього явища ставляться дуже серйозно. На жаль, в Україні це лише окремі психологічні дослідження. Але статистичний прошарок 1 – 4% не є дріб’язковим і має заслуговувати на увагу. Небезпека полягає в тому, що соціопатичні особи прагнуть до влади.

Явищем соціопатії займався Олександр Миколайович Костенко, доктор юридичних наук, професор, криміналіст. У своїй роботі «Соціопатична особистість і концепція ексцесу у кримінології» він так характеризує такі дії: «Відповідно до принципу соціального натуралізму, соціопатія особи – це неузгодженість волі і свідомості людини з природними законами соціального життя людей. Ця неузгодженість приводить волю у стан сваволі, а свідомість – у стан ілюзій, утворюючі так званий «комплекс сваволі й ілюзій». Саме цей комплекс і робить людську особу «соціопатичною особою». Іншими словами, «соціопатична особа» – це «особа з комплексом сваволі й ілюзій». Цей комплекс є загальним «зародком» для усіх проявів соціальної патології, лише одним з яких і є злочинність».

Головною складовою психологічного булінгу є газлайтинг (англ. gaslighting). Це найпідступніший прийом маніпуляцій, спрямований на те, щоб спотворити і підірвати почуття реальності, здатність довіряти собі. У результаті, жертва повинна почати сумніватися в собі, у правомірності своїх скарг на погане ставлення. Спочатку вона автоматично стає на бік агресора, щоб владнати конгнітивний дисонанс. Поки, нарешті, не зрозуміє дію цього механізму.

До чого це я веду? Мені подобаються ідеї шкільного співробітництва Віктора Громового, якого вважаю послідовником Сухомлинського та Амонашвілі. Але таких одиниці. Багатьом учителям поталанило менше. Згідно принципу справедливості, баланс протистояння добра і зла має бути позитивним.

Навчений – значить озброєний! Я бажаю поділитись своїми дослідженнями з освітянами. Маю надію, що вони стануть у пригоді вчителям, які відстоюють свій освітній простір.

Вивчаючи цю соціальну патологію, я виділив десять соціопатичних прийомів, які широко застосовуються деструктивними особами. Крім газлайтингу, як допоміжні засоби психологічного насильства широко застосовуються проекція, пекельно безглузді розмови, узагальнення й голослівні твердження, навмисне перекручування думок і почуттів до повного абсурду, причіпки і зміна правил гри, приховані і явні загрози, «дресирування», наклеп і переслідування, триангуляція. Їх бажано знати. Якщо така обізнаність досягне хоча б 20%, то спротив булінгу та мобінгу буде достатнім. І кращим стане клімат в колективі.

Але чому вчитель має боротися ще й за свій освітній простір, проти булінгу та мобінгу? Я вважаю, що потрібно змінити підхід до комплектування директорського складу. Який директор – така і школа. Бренд «Нова українська школа» буде просто нівельований корумпованим директорським корпусом. Зараз існують формальні курси підвищення кваліфікації директорів. Хіба директор із самого початку не має бути підготовленим?

Вважаю, що діючих директорів та кандидатів на посади необхідно перевірити в форматі ЗНО на знання української мови та освітнього законодавства, протестувати на знання природничих предметів: фізики, біології та географії в обсязі шкільної програми. За результатами іспитів присвоїти категорії. Наприклад, вища: більше 50 балів; перша: 41 – 50 балів; друга: 30 – 40 балів. Директор, який набрав менше 20 балів, має здати іспит повторно або піти з посади, бо має недостатній інтелект. Ну й зарплата має бути відповідною: вища категорія – 100% надбавки до посадового окладу, перша – 50%, друга – 25%.

Освіта.ua
03.06.2021

Популярні блоги
О. Северенчук: що роблять учителі, яких обманули? Якщо вчителі не страйкують – значить, їм можна давати обіцянки, які потім не виконуються
Т. Ткачук: цьогоріч була одна перевірка письмових робіт ЗНО На дуже важливому етапі проведення ЗНО відбувається суб’єктивне оцінювання письмових робіт
А. Заможська: я боюсь уроків трудового навчання Є країни, де діти на трудове навчання записуються в чергу, бо там вчать тому, що їм цікаво
Олександр Мірошниченко: роздуми з табелем у руках Роль школи стала зовсім незрозумілою в цьому світоглядному хаосі дистанційного навчання
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Drake
Знову повертаюсь до цієї статті і хочу поділитись думкою,як покращити нашу систему середньої освіти. Отже: 1) Обмежити повноваження директорів або створити орган для їх контролю. 2) Директор має бути більше менеджером, а от завучі мають допомагати йому в оцінюванні педагогів і їх діяльності 3) Кожен відділ освіти міста, району чи ОТГ має сформувати рейтингову систему шкіл. Головними критеріями мають бути: олімпіади, ЗНО, спортивні досягнення і наукова діяльність. (припускаю, що я щось міг пропустити в переліку). Кожні 5 років підбиваються підсумки за цим рейтингом і школи, що посіли останні міста мають змінити директора. Потім знову 5 років і знову в найгірших школах за вище згаданими критеріями звільняються директори. Такий "природний відбір" мав би змусити дирекцію обирати кадри не за принципом "о, та то моя родичка" або "200 доларів і місто ваше" а вже дивитись на якість вчителя, чи вміє він працювати з дітьми. 4) Звісно має бути прозорість олімпіад. Вони мають бути не залежними від корупції. 5) Органи освіти не мають права мати інші зв’язки, крім робочих з директорами чи менеджерами шкіл. Буд-яка корупційна складова має каратись законом і до неї не має бути толерантного ставлення суспільства. 6) Підвищити зарплатню директору-менеджеру школи, що б підвищити престижність посади. 7) Справедливий відбір директорів-менеджерів.
Володимир
Для Drake: Директор - це завжди менеджер. Тільки він управляє вчителями, а не лише технічним персоналом. Директори високого рівня рухають освіту. Директори достатнього рівня підтримують належним чином рівень освіти. А от директорів середнього рівня більше половини. Від них освіта деградує. Тому пороговий бал для директора має бути не нижче "7".
Коментувати
399
Булінг, мобінг, бабівщина, помірний націоналіст, соціопатична природа, негаразди шкільного менеджменту Видно грамотний пацан.
Володимир
Для 399: Ага! Люблять мене за це злодії від освіти й намагаються свої злочини на мене навісити...
Коментувати
Drake
Загалом я не бачу можливості змін у майбутньому, поки не буде контролю над директорами і від них не почнуть вимагати результату. Я бачив багато ситуацій, коли дирекція постійно знущається з вчителя, потім цей вчитель іде до дітей і вже кричить на них. Ну а діти ненавидять потім школу. Поки у нас не буде порядку, годі чекати результатів НУШ. Як неможливо булу поставити економічну модель НЕПу на рельси радянської економіки, так і тут старі керівники, які сміються з реформи освіти і виконують вказівки з МОН так, щоб довести що НУШ це помилка.
Drake
3) Ще одна ВЕЛИЧЕЗНА проблема, яку я помітив через пару років своєї діяльності, це педагоги 1-4 класів. Спочатку в таких категоріях я не мислив і те, що один клас кмітливий, розумний всебічно розвинутий а інший не знає таблиці множення і ледве читає я списував на випадковість. Проте з часом почав помічати закономірності. Є класи з якими я просто діставав задоволення від навчання.( я б не назвав це роботою, адже це були дуже приємні, виховані і цікаві діти) а з деякими як на каторзі. Як виявилось вся проблема була в одній вчительці менших класів, яка за свої заслуги ще й стала завучем. Її учні це жах, коли я заходив в клас вони могли бити, душити одне одного, дехто приносив ножі до школи. І так кожні 4 роки є клас, який стає просто трагедією для мене. Звісно у 5 класі таких дітей бере інший класний керівник але щось кардинально змінити. Моя колега взяла клас тієї вчительки і ледве ха 4 роки змогла їх трохи змінити і тепер вчителі хоч якось їх вчать. Знаєте яка відповідь дирекції на оце все? - Ну так буває. Це все батьки винні... Потім звучать ідеї що може це я поганий вчитель, якщо їх навчити не можу...
Володимир
Для Drake: Диплом педвузу - це лише перепустка в школу. 20% випускників не знаходять себе в освіті. Більшість з них іде в торгівлю...
Drake
Для Володимир: А це вже проблема вищої освіти. На педагогічні спеціальності йдуть, в більшості випадків, ті хто не може потрапити на більш престижні. Тобто педагогами стають студенти, що ледве склали ЗНО. А ми потім дивуємось чому у нас проблеми з учнями. Так а хто їх вчить?... Я звісно за зміну поколінь але останнім часом помічаю, що хороших і результативних педагогів відправляють на пенсію, а набирають молодих, які взагалі далекі до своєї дисципліни. І це є проблема.
Коментувати
Drake
Після закінчення університету одразу пішов працювати в школу. Сам я з міста але знайшов роботу в сільській школі. Спочатку я дуже боявся адже чув розмови людей про те, що діти сільських шкіл є тупими, слаборозвинутими і не хочуть вчитись. Виявилось що це стереотип. За 3 роки я дуже полюбив свою роботу адже зустрів багато розумних і цікавих учнів, від яких я й сам почав дечому вчитись. Проте чим далі я працював, тим більше отримував критики від дирекції і все більше помічав проблем: 1) Колектив формувався за принципом вірності і я дійсно випадково потрапив у цю школу. Чому так думаю? Вчителі наближені до дирекції можуть взагалі не відвідувати уроки, а просто пити каву із завучами, в яких самих є уроки. Ці вчителі мають безмежний авторитет і їх постійно ставлять у приклад. Я вже мовчу про те, як хтось закривався у приміщенні вчительської і розливав напої дуже схожі запахом на алкоголь. 2) Критерій якості повністю деформований. Олімпіади, ЗНО, МАН? Наплювати. В пріоритеті конкурси, де вчитель має сам замість учня намалювати роботу чи скласти вірша, чи виготовити власними руками якусь річ і потім це все відправляти на конкурс. Знаю випадки, коли вчителі купляли певні роботи для своїх учнів у творчих людей краю, для того щоб вигравати конкурси. А ці діти не всі читати чи писати знають, проте в область з радістю підуть...
вот так
Для Drake: Приближенные могут просто пить кофе вместо уроков? В нашей школе - приближенная пьёт кофе в отдельном кабинете, который ранее являлся "переодевалкой" для мальчиков. Мальчики теперь перед физкультурой переодеваются где придётся - в классе, коридоре, туалете, на улице...
Коментувати
Sergiy Kharakhu
Вітаю! Підтримую вас щодо старого директорського корпусу. Це жерсть! Давно з цим борюсь як голова комісії освіти і науки Громадської Ради при ЛОДА.
Володимир
Для Sergiy Kharakhu: Для Sergiy Kharakhu: Барижна система влади шукає своїх директорів. Якщо директор не буде допомгати їм в обкраданні дітей, то йому будуть створювати всі умови, щоб він пішов з посади. Але ті, що будь-якою ціною прагнуть до влади, залюбки погоджуються... Тому селекція директорського корпусу не вигідна, в першу чергу, очільникам районів та ОТГ. А МОН не створює умов для протидії корупції.
Коментувати
Любовь илливна
Вчитель ображає, принижує учнів. Директор захищає вчителя булера. Хто може допомогти добитися справедливості. Дякую.
Володимир
Для Любовь илливна: Ви детальніше опишіть. Не вказано, який клас. В чому полягало приниження? Скількох учнів одразу? Може бути багато варіантів. 1. Вчитель наближений до директора і безкарний. 2. Вчитель поставив учня на місце за поведінку на уроці. Його почали захищати його так звані друзі й вивели вчителя з рівноваги. Директор розібрався в ситуації. 3. Ці учні систематично заважають проводити уроки. Директор став на бік вчителя. 4. Вчитель вимогливий. Учні взялись за його "перевиховання". Або зламати, або здихатися... Самі зайнялись булінгом, але батькам дають неправдиву інформацію. 5. Якась комбінація від лідера-соціопата, учні стали заручниками інстинкту натовпу і колективного обману... Кожна ситуація потребує аналізу.
Коментувати
Не дай бог никому ОТГ
Для Светлана: " Як царі: кого хочу- милую,кого хочу- караю". Совершенно верно! А если ещё директора школ ОТГ " пляшут под дудку" главы ОТГ!!! То карательная машина ещё та!!! Наше ОТГ- это феодализм во главе с главным феодалом- головой ОТГ и мелкими феодалами- директорами школ ОТГ.
Світлана
Шановні, чи не забагато знань має мати директор, який до того ж є людиною. Людиною - не роботом. Уявляєте, яку заробітну плату потрібно платити людині, яка має такі знання! А якщо має, то буде директором школи? Не смішіть!!! Директор - це громовідвід між засновником, який повинен, але не може; колективом (якщо він є), який хоче спокійно жити і працювати; учнями, які ще не знають, чого вони хочуть; і батьками, які, в переважній більшості, вважають, що школа все повинна. Пишу це з власного досвіду, пройшовши шлях від старшої піонервожатої до директора.
Світлана
Яка актуальна проблема! Але ніхто про неї не говорить.. Насправді директооам дали зараз повну автономію, вони що хочуть, те і роблять. Як царі, кого хочу милую, кого хочу караю. Сидять по 20_30 років на тих посадах, все кругом замазано і примазано, ти ж їх не відсунеш. Поробили ті конкурси на посади, то це ж на сміх людям, в комісії всі свої, наперед домовлено, хто пройде. І в школах той булінг проти вчителів неугодних ого! Якщо ти невгодний і не вхожий в компанію адміністрації, то так зацькують, що жах. І годин не буде, і методичного дня, і розкладу нормального.
Валько О.
Ну якщо Громовий послідовник Сухиомлинського, то Лікарчук Арістотеля.... А взагала пропозиціі по перевірці , рейтингуванні директорів дитячі....
Tonya
Цікаво розмірковує автор. Як міністр. Але міністром він ніколи не стане, бо зіпсує всю систему. А її ж любовно будували 30 років. І директором департаменту не буде. Бо буде біда, якщо він зламає корупційну вертикаль в цілій області. І не бути йому не тільки начальником відділу освіти, але й директором. Бо почне брати поганий приклад з Громового…
Крупелько
Для Tonya: міністр без порхвеля
Коментувати
Олена
Цілком підтримую :). Більшість директорів вважають природничі науки - непотрібними. Тому у нас, в більшості шкіл, відсутні лабораторії з хімії, фізики, біології.
Тарас
Біда української державної школи у тому що доля директора не залежить від результату роботи а залежить від торб і конвертів які він заносить в районо. Тому йому гарні учителі не дуже і потрібні - а раптом його з директора подвинуть. Цікаво на свята спостерігати як директори пруть торби в районо - живу навпроти і маю змогу бачити це свято коррупції. В такі дні на роботу в районо приходять і хворі і мертві -пропустиш- не отримаєш. З муніципальної школи мене вигнали, у приватній на руках носили, бо коли ти перемагаєш у міжнародних конкурсах це найкраща реклама закладу. Тут директор не буде куму і падругу тупу як валянок ставити на предмети бо батьки просто підуть зі школи
Drake
Для Тарас: Я думав крім автора блогу вже ніхто так добре не опише нашу система. Але ні, ви теж дуже влучно описали всю ницість системи. Повністю підьтримую.
Світлана
Тарасе, розділові знаки. Правопис ніхто не відніняв, навіть якщо ви вчитель фізичної культури чи образотворчого мистецтва. Бажаю успіху в міжнародних конкурсах.
правопис
Для Світлана: Действительно, "Правопис ніхто не відніняв"))
Коментувати
Тетяна
Дуже важливо, яка особистість виховує дитину, і важливо, хто керує цією особистістю, бо умови, у яких має працювати вчитель, повинні бути комфортними. Погоджуюсь з автором: дуже правильно було б директорам проходити тести, у тому числі і психологічні. Там, де діти - наше майбутнє - повинні бути найкращі особистості, розумні, творчі, неординарні, а головне - люблячі! Треба повернути інтелігентність в освіту!!!
Горбань
Психологічний булінг у педагогічних колективах має юридичне підгрунтя. Пропоную автору проаналізувати закон "Про повну загальну середню освіту" на предмет реальних прав вчителя перед владою - рядовий педагог безправний перед адміністрацією школи! У свою чергу, директор школи - безправний перед відділом освіти! Ваші пропозиції щодо відбору осіб на надзвичайно важливу для суспільства посаду директорів шкіл - дуже хороші, але вони не відповідають закону. А закон через Верховну Раду "пропхнули" вороги України,
Володимир
Для Горбань: Якщо Закон «Про освіту» народжувався в творчих муках, суперечках, критиці, то він вийшов збалансованим. Цей же закон приймався в турборежимі, за поданням ворогів України. Тому він такий нікчемний і суперечить головному закону. А цього бути не повинно… Що ж Ви від ворожих слуг хотіли?
Коментувати
Анна
Очень полезная статья. Жалко только, что поздно появилась - я уже не работаю в том ужасном техникуме. А так, зная, что всему есть своё название, было бы гораздо проще. Мало того, что дети были просто ужасными - булинг со стороны "старших" преподавателей, на "часы которых я пришла", невероятно жёсткая администрация. Это был просто ад. В начале дня директор стоял на входе и просто Орал на всех. Каждое утро я молилась, чтобы дожить до конца дня. Самое неприятное воспоминание - тестирование студентов по поводу преподавателей. Тестирование "по мне" провела моя "наставница". Самые неприятные комментарии детей (были и по поводу моей внешности) она зачитывала мне в лицо и улыбалась, получая удовольствие от моей реакции. Какой дурой я была, что терпела все это.