В. Круглов: чому в українських школах не працює Е-learning?

Розвитку освітніх цифрових технологій заважають застарілі правила та норми в МОЗ і Санітарній службі

В. Круглов: чому в українських школах не працює Е-learning?

Автор: Віктор Круглов, генеральний директор корпорації «Ранок».

Сфера освіти стрімко змінюється. З'являються нові освітні технології та сервіси. E-learning дає дорогу проривним методам навчання, так само як винахід друкарського верстата дозволив навчатися за книжками. Використання онлайн-навчання в школах дасть нові можливості для цікавого і змістовного вивчення матеріалу. Захопливі інтерактивні навчальні матеріали, такі як реалістичні симулятори або діалогові тренажери, не мають аналогів для порівняння в реальному світі.

Однак розвитку освітніх цифрових технологій в Україні заважають застарілі правила та норми, якими керуються МОЗ і Санітарна служба. Допотопні санітарні правила передбачають обмеження щодо максимальної тривалості перегляду кінофільмів та телепрограм від 15 до 30 хвилин! І хоча онлайн-курси – це ні кінофільми, ні телепрограми, обмеження все одно поширюється й на них. Крім того, санлікарі наполягають на скороченні уроків із застосуванням технічних засобів до 3–4 на тиждень для початкової школи і 4–6 для старшокласників. Коли весь світ живе в еру комп'ютерних та інформаційних технологій, наші школярі навчаються за стандартами минулого сторіччя. Мабуть, Новій українській школі потрібні й нові стандарти навчання?

Поховати E-освіту може ще одна ініціатива Інституту громадського здоров’я, який вимагає, щоб мінімальна площа комп'ютерного класу на одного учня становила 4,5 кв. м. Тоді, якщо в класі 22 учні, площа кабінету має бути 100 кв. м. Таких умов немає в більшості шкіл, хіба що проводити уроки в актовому чи спортивному залі!

Ще одним бар'єром для інтернет-освіти стають вимоги Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про комплексну систему захисту інформації. Це дуже дороге задоволення, яке поширюється не лише на персональні дані, а й на всю інформацію, яка є власністю держави. Тому для звичайних шкіл використання іноземних ресурсів, хмарних технологій стає практично неможливим.

Тобто перспективи впровадження E-learning в українські школи вельми туманні. Одна надія, що в Міністерстві освіти поставлять собі за мету вийти на європейський рівень навчання і подолають усі ці перешкоди та нададуть гриф електронним навчальним програмам. Тому що якісну освіту сьогодні можна отримати тільки в тандемі традиційних і електронних підручників.

Освіта.ua
19.07.2018

Популярні блоги
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
І. Лікарчук: паперовий чи електронний журнал? Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від появи електронного журналу?
О.Мірошниченко: для чого потрібні підручники? Талановиті педагоги не потребують підручника, бо знають предмет і прагнуть викладати своїми словами
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
і знову екрани
Дивно, чому ж тоді прогресивна Європа забороняє гаджети у школах («Будучи відкритими технологіям майбутнього, ми не повинні сліпо погоджуватися з усіма можливостями їхнього застосування» - слова міністра освіти Франції, яка на днях прийняла закон про заборону гаджетів у школах), і ІТ-спеціалісти своїх дітей віддають у школи, де парта і крейда, а нам так необхідно дітей засадити за компютери ще й під час навчального процесу? Вочевидь, мало це покоління "з опущенними головами" проводить часу у віртуалі у позашкільний період. Звісно, розвивати і розважати дитину сучасними технологіями легше (WOW-ефект, весело, цікаво, граючись), а вчити? А вчити з екрану 6 сторінок параграфу з історії пробували? Вчити, а не просто читати. Хоча результати цьогоічної PISи, мабуть, покажуть, що діти і читати толком не вміють. Нічого дивного - корпорації "Ранок" треба отримати грифи (читай: державні кошти) для своїх електронних програм.
Володимир
А коли ще немає наочних посібників з предметів, то чим це замінити? Менше слухати потрібно всякий непотріб...
Учитель
Читаю і дивуюся. Люди! Про що Ви пишите? Ви були у школах за межами Київа? Ви бачили школи за межами Київа? Ви бачили вчителів? Реальна ситуація. Школа за 700 км від Київа, районний центр, школа і-ІІІст. планується бути опорною. Інтернет є у директора, главбуха, в 1 кабінеті інформатики, про вайфай у школі ні слова, коли просиш роздати, роблять великі очі " у нас немає пароля , Ми не знаємо як його знайти ( хоча він паписан на модемі))", комп"ютера у директора, психологічної служби, бухгалтерії, медсестри, в учительській- немає, провести урок з проектором і ноутбуком- проблема. У школі майже 100 вчителів. Відсотків 50 не вміють створити презентацію, знайти та скачати відео, музику. Про програми ні слова. Про які хмарні технології може йти мова, про які сайти, групи, блоги, ел. журнали щоденники...Проблема не санвимогах- вони правильні та необхідні, проблема в людях
Віталій Карпа
Для Учитель: Все так. Але рухатись вперед потрібно, попри все. І до таких шкіл дійде і інтернет і вчителі навчаться, головне, щоб було бажання
Коментувати