Сергій Квіт: до пріоритетних планів уряду на ближні роки

Позиція НАН України нічого не змінювати і нікуди не рухатися є надзвичайно небезпечною

Сергій Квіт: до пріоритетних планів уряду на ближні роки

Автор: Сергій Квіт, екс-міністр освіти й науки.

Оскільки сьогодні мені не вдалося виступити на круглому столі стосовно плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, я вирішив викласти свої пропозиції письмово.

Насамперед слід відзначити багато позитивних здобутків Міністерства освіти і науки та Уряду, серед яких підняття зарплат освітянам, збільшення регіонального фінансування освітньої інфраструктури, розробка концептуальних засад реформування середньої школи, проведення в першому читанні базового законопроекту «Про освіту» та ін. Сам план дій уряду стосовно науки та освіти також є солідним документом.

Я хочу зупинитися на кількох питаннях, які потребують спеціальної уваги. По-перше, мова йде про необхідність поглиблення частини про інтеграцію науки та вищої освіти, вживаючи саме такий концепт. Проблема полягає в глухій консервативній позиції найвищого керівництва НАН України та повному ігноруванні Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015).

Ми бачимо прагнення нічого не змінювати і нікуди не рухатися. Така позиція є надзвичайно небезпечною. Вона може знову викликати хвилю вульгарного заперечення важливої ролі вітчизняної науки, яку нам з великими труднощами вдалося подолати більше року тому. НАН України згадується лише один раз у тексті Плану дій Уряду. Потрібно додати їм доручення представити ближнім часом на засідання Уряду детальний план реформування академічної сфери у світлі імплементації Закону та дій самої НАН України. З новими ідеями і перспективами.

Тут обов’язково мають бути озвучені критерії інтеграції, наприклад, скільки спільних магістерських і PhD програм було відкрито академічними інститутами та університетами, скільки спільних дослідницьких грантів здобуто тощо. Стосовно зобов’язань уряду – повне сприяння запуску Академічного університету (у спільному підпорядкуванні МОН та НАНУ) до початку наступного навчального року.

По-друге, освітнім реформам шкодить відсутність нормальної співпраці між МОН та Комітетом ВР з питань науки та освіти. До складу цього Комітету входить всього шість народних депутатів – він найменший у теперішньому парламенті. Тому як тільки котрийсь народний депутат вирішує переходити до популізму і шантажу, він легко блокує діяльність самого Комітету й «викручує руки» Міністерству.

Саме так сталося з питанням технікумів і коледжів, які дивним чином зникли з поля професійної освіти. Нагадаю, що краща світова практика заохочує нас створювати багатопрофільні заклади, обласні ради стейкхолдерів, які прийматимуть головні рішення стосовно розвитку чи припинення певних професій у різних регіонах.

Натомість теперішня ситуація фактично розвернута в бік радянської концепції, з поділом закладів на професійно-технічні і середні спеціальні. Причому останні сором’язливо притулитися в Законі «Про вищу освіту» (2014), який насправді є законом про університетську освіту. Законопроект «Про професійну освіту» чомусь тепер веде мову лише про ПТУ, а для технікумів і коледжів ніби в перспективі передбачається окремий закон. Такий підхід є концептуальним нонсенсом і абсурдом, за що несе персональну відповідальність народний депутат Олександр Співаковський, який продовжує марити посадою голови Комітету.

По-третє, в планах Уряду має бути зазначена зміна форми фінансування вищої освіти через відмову від держзамовлення, запровадження базового фінансування та фінансування за напрямами діяльності, підвищення вимог до статусу університету – з одночасним поглибленням фінансової та організаційної автономії. Це має призвести до укрупнення й підвищення якості українських університетів. Також до масового закриття тих ВНЗ та їхніх філій, діяльність яких спрямована не на досягнення високої якості та кращих світових стандартів, а на фактичний продаж дипломів. На кількість студентів це не виплине. Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування вищої освіти (щодо економічних відносин у сфері вищої освіти)» уже розроблений. Він потребує подальшого обговорення і доопрацювання.

Оригінал

Освіта.ua
01.02.2017

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
pasufik
Щоб стати добрим полководцем потрібно не тільки вибрати правильну стратегію, але й визначитися з ефективною тактикою. п.Квіт мав обгрунтовану стратегію, але будучи добрим науковцем не зумів визначитися з правильною тактикою. Він забув, що у будь-якій справі потрібна хитрість і вміння знешкоджувати зловмисників ще на стадії їх задумів. Навіть королі з їх абсолютною владою наступали на ці граблі, а що говорити про залежного від усіх міністра. Але трутнів з МОНівського вулика повиганяв чимало, мертвих бджіл також, тому справжній мед буде пізніше, а поки що мусимо їсти падевий.
Nedolya
Для pasufik: Якщо він добрий науковець, то назвіть його публікації, що попадають у Scopus чи Web of Science і його індекси цитування, або індекс Гірша. Також хотілося б почитати його статті у наукових виданнях з імпакт-фактором. Якщо цього немає, то на якій підставі Ви вважаєте його добрим науковцем? Тільки тому, що він захистив докторську на підставі публікацій у "мурзилках"? Як це робиться, знає відома докторша Лептоновна-Кириленко
Коментувати
И.А.Батый
Але ж гарна думка.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Nedolya
Для И.А.Батый: 1) пан Квіт трохи по іншому розуміє науку, тому його думка з цього приводу не є компетентною; 2) Згідно Закону, коледжі можуть готувати бакалаврів, якщо отримають ліцензію, тому ця думка теж не відповідає законодавству; 3) поки МОНУ не дасть відповідь "Що таке державні вищі навчальні заклади? Чим вони відрізняються від приватних?", питання держзамовлення не вирішити коректно. Тому думки бувають гарні, але не компетентні. Я нагадав пану Квіту, що він зараз така ж приватна особа, як і ми з вами. Тому не потрібно видавати свої думки як директиви - вже не при владі - покерував. Укрупнення вишів потрібно почати з Києва, де таких закладів більше 100 і це під носом у колишнього міністра. Потрібно було більше займатися справами, а не піаритись та не залишати все на малокваліфікованих заступників. Зараз вже можна видавати "гарні думки" бо відповідальність на інших.
Коментувати
Nedolya
В кінці повинна бути фраза: Це особиста думка автора!