Ігор Лікарчук: як освітяни можуть мовчати?

Перелік опорних шкіл визначає Мінфін, а освітянська спільнота і чиновники не реагують

Ігор Лікарчук: як освітяни можуть мовчати?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Пройшло кілька днів, як освітянській спільноті стало відомо про визначення Мінфіном (?) переліку загальноосвітніх навчальних закладів, які будуть експериментальними в реалізації проекту створення освітянських "острівців щастя" - опорних шкіл.

Від інших тисяч загальноосвітніх шкіл "опорні" будуть відрізнятися, насамперед, потужним фінансуванням, як із бюджету, так і за рахунок міжнародних грантів.

Але, почувши цю інформацію, освітянська спільнота і чиновники від освіти фактично ніяк на неї не прореагували. Чиновників можна зрозуміти: у них спадковий страх і принизливе запобігання перед фінансистами різних рівнів. Але мовчання освітянської спільноти дивує.

Невідомі критерії відбору шкіл, які апріорі отримають краще фінансування, порівнюючи з іншими. Утаємничена процедура відбору таких закладів. Відсутність будь-яких конкурсних засад і участі освітянських громадських організацій у цьому процесі.

На мою думку, це свідчить про те, що таке рішення Мінфіну опустило саме громадські організації освітян, як кажуть в народі, "нижче плінтуса". І показало, що останні до серйозної участі в громадсько-державному управлінні освітою не здатні.

Їх доля - показушні семінари, відкриті уроки, якісь малозначущі для тих, хто приймає рішення, обговорення, та сидіння у президіях із загляданням у рот чиновникам. А невже не могла, скажімо, "Асоціація керівників шкіл України" на чолі з пані Олена Онаць, висловити свою принципову позицію стосовно подібних дій. Могла б, якби, звичайно, така позиція була. І не лише висловити позицію, але й вжити інших заходів, котрі можливі в рамках чинного законодавства. Й вимагати, щоб цей перелік закладів був узгоджений з громадськими освітніми інституціями. Адже бюджетні гроші - це не гроші Мінфіну. Це наші з вами гроші.

Тож напрошуються зовсім не втішні висновки.

Перший. Чи потрібні нам такі громадські організації, головним змістом яких є виставково-опереткова діяльність?

Другий. Чи збудуємо ми з такими освітянськими громадськими організаціями громадсько-державну систему управління освітою? Між іншим, названій мною вище Асоціації, виповнюється 25 років з дня її створення. Промовисто...

P.S. (1) Риторичне запитання. Чи потрібно було б створювати "острівці освітнього щастя", якби всі загальноосвітні навчальні заклади отримували б адекватне фінансування?

P.S. (2) Думаю, що для нового Міністра освіти і науки це також своєрідний тест. Будемо чекати реакції.

Оригінал

Освіта.ua
25.04.2016

Популярні блоги
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
В. Громовий: як врятувати освіту від остаточного розвалу Як викликати шалену ненависть, але врятувати шкільну освіту від остаточного розвалу
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
учителя молчат, поскольку их ПРИУЧИЛИ ЗНАТЬ,
что они никоим образом не способны влиять на ситуацию.Повторюсь-освитяне согнули освитян.Теперь мы пожинаем ПЛОДЫ работы огромного штата чиновников от образования.И пожинать будем ещё очень долго.Это необходимо учитывать при высказывании пожеланий о громком голосе обычного учительства:"Я боюсь,но пусть знают"-реальные слова реального человека,сказанные коллеге лет 5 назад.Таких,которые не рвуться "в лидеры",но пытаются говорить,не смотря на то,что за спиной никого,и в случае проблем детям нечем помочь,будет всё больше.Но на подобное необходимо время,поскольку уйду те,кто боится и молчит,а прийдут те,кто вырос в 90е.ЭТИ не боятся,не терпят,не станут работать бесплатно.ПРОВЕРИМ?А кричать об "опорных школах"?ЗАчем.Учителя-люди прАктики.А практика говорит:"Не тратьте,куме,сили".Практики умеют распределять собственные силы и ЗНАЮТ реальную жизнь.Ну будут опорные школы.Это так же,как влиять на школы для имющих возможность проплатить.ЗАплатят-им опорная школа,нет-учиться будут в...
не заплатят, будут учиться в обычной школе.
Да и учитель знает,что если туалет в помещении, есть учебники, есть учитель,то бОльшего для хороших знаний и не надо.Нужны ЛЮДИ, которые станут общаться с их детьми. Умные люди тоже это знают, а поэтому и спокойно наблюдают за созданием любых школ.Зачем рвать когти там, где ничего изменить нельзя.Пришло в голову яценку создавать опорные школы,пробить подобное может лишь другой яценюк.Пришло в голову яценюку сократить на 10% штаты школ,на Квита наехали.А оно и Гриневич в той же лодке.И НИЧЕГОШЕНЬКИ она не сдвинет против силищи Гройсмана,который просто продолжает ту же политику. Пока дворцовые перевороты не пройдут, ничего на этой территории не сдвинется. А сколько времени они будут продолжаться-поколение, или поколениЯ, кто ж его, батенька,знает
Коментувати
Volodymyr
Гадаю, що для більшості простого вчительства визначення опорних шкіл пройшло не помітно, бо окрім уроків - заходи, дні довкілля, підготовка до ЗНО, городи тощо. Пересічному вчителю просто не вистачає часу на навколишній світ та події в ньому. На привеликий жаль...
Микола Іванович
Мы, родители учащихся Валуйской ООШ №1, обеспокоены ситуацией с созданием опорных школ в Станично-Луганском районе. Мы возмущены тем, что процесс «укрупнения» школ проходит в тайне от общественности, не была поставлена в известность администрация нашей школы, данный вопрос не рассматривался ни на уровне громады, ни на сессии депутатов Станично-Луганского районного совета. Мы считаем, что насильственно навязываемое создание опорных школ не только дискредитирует власть, но и фактически разрушает систему образования, так как при принятии данного решения не были учтены интересы заказчиков образовательных услуг – учащихся и их родителей. Но к нашему мнению НИКТО не прислушивается, а выбор опорных школ проходит за спинами и родителей, и громады, основывается на ЛИЧНЫХ ПРЕДПОЧТЕНИЯХ районной власти. Как в этих условиях отстоять интересы нашей школы, которая имеет объективные конкурентные преимущества перед соседними школами, но не имеет хороших связей наверху?
Андріанова Світлана
Повністю згодна з автором статті. Громадські організації декоративні, немає чого від них чекати. А покращувати треба ситуацію у всіх школах! Сільські як були в занепаді, так і залишаться!
?!!!
...Запитала сьогодні в завуча, чи бачила вона результати відбору експериментальних опорних шкіл і чи розуміє, як вони відбирались. Колега відповіла запитанням: "Цікаво, хто там директор школи і які у нього зв’язки..." Що тут скажеш? Мафія жива!!!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!