Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Соціальна думка, соціальні науки та соціологія

Соціальна думка та соціальні науки. Соціальні науки та соціологія. Мікросоціологія та макросоціологія

Соціальна думка та соціальні науки. Як кажуть суспільствознавці, люди за своєю природою - істоти соціальні. Що позначається терміном "соціальні?". Перш за все те, що люди від народження і до смерті живуть і діють не поодинці, а взаємодіючи між собою та утворюючи різні спільноти.

Для людей такою спільнотою є, наприклад, й окрема родина, що живе і працює на відокремленому сімейному хуторі, й населення великого міста, мешканці якого хоча по більшості опосередковано, але теж взаємодіють між собою. Крім того кожна родина та кожна людина - незалежно від того, чи усвідомлює вона це, чи ні - належить, як правило, до певного суспільства, тобто мешкає у певній країні, знаходиться під владою певної держави.

І наскільки відома людська історія, стільки наші предки намагалися збагнути своє соціальне життя. Вони задавалися, наприклад, такими питаннями:

  • Що поєднує людей в спільноти?
  • Що роз'єднує людей та спільноти?
  • Як і чому утворюються саме такі чи такі об'єднання?
  • Чому одні люди багаті, а інші бідні?
  • Чому одні люди керують іншими, визначають умови їх життя?
  • Що спонукає одних людей порушувати соціальні норми і правила
  • поведінки, а інших дотримуватись цих норм і правил?
  • Чому і як саме суспільства з часом змінюються?
  • Що в цих змінах можна передбачати? Яким чином?
  • Що можна зробити, щоб покращити життя людей?

Безумовно, різних людей, різних дослідників можуть цікавити досить різні питання. Мене, наприклад, особливо цікавлять такі:

  • Які характеристики суспільства і як саме впливають на формування особистісних якостей людей?
  • Що сприяє і що заважає розвитку гуманності людей, формуванню людяності особистостей?

А з іншого боку:

  • Яким чином змінюються з часом ті характеристики суспільства, котрі впливають на ступінь людяності, гуманності поколінь, що змінюються?
  • Завдяки чому змінюються ці характеристики суспільства?

Сукупність таких та подібних запитань, відповідей на них або міркувань стосовно запитань чи відповідей - це і є соціальна думка.

До нещодавно відповіді на ці та подібні питання люди мали тільки на рівні інтуїції, розмірковувань, припущень, а також із міфів та забобонів, що склалися у минулому.

Тільки протягом приблизно одного останнього сторіччя для вивчення людської поведінки та людського суспільства люди почали застосовувати наукові методи, що забезпечують виведення відповідей з фактів, які збирають шляхом систематичних досліджень.

З розвитком наукових методів пізнання соціальна думка почала ставати, так би мовити, стереоскопічною. З часом вона почала все більше складатися не тільки зі синтетичного, образного знання, яке є здобутком мистецького пізнання світу, але й з аналітичного, дискурсивного знання, яке є здобутком власне наукового пізнання світу.

Мистецтво та Наука, як кажуть англійською - Art and Scіence - це два способи опанування світу, мовби два ока людства, що пов'язані з різним функціонуванням двох півкуль людського мозку та з домінуванням тої чи іншої з них.

Але стосовно різних сферах дійсності різні способи їх опанування розвиваються неодночасно. Так, у сфері соціального пізнання науковий метод почав застосовуватися набагато пізніше, ніж у сфері пізнання природи. Можливо, це пов'язано з тим, що соціальні системи набагато складніше, ніж інші живі системи, подібно до того, як живі системи набагато складніше неживих.

Всі науки (якщо казати про Scіences), поділяються на дві основні галузі: природничі науки та соціальні науки (те, що у слов'янських мовах ми називаємо гуманітарними науками, у романських мовах називають Аrt). Між природничими та соціальними науками є принципові відмінності. Але спільне в них те, що обидві галузі причетні до наукового методу. Саме тому обидві галузі належать до науки (Scіence).

В якому розумінні?

По-перше, наука - природнича чи соціальна - припускає, що в основі всесвіту лежить певний порядок. Події, які відбуваються чи то з молекулами, чи то людськими істотами, з точки зору науки не є випадковими.

Вони підпорядковуються певним закономірностям, які є настільки регулярними, що дають нам можливість робити узагальнення. Зробити узагальнення - це значить сформулювати такі судження, що адекватні не тільки окремому випадку, але більшості випадкам того ж типу.

Так, можна узагальнити, наприклад, що кисень та водень завжди перетворюються на воду, якщо вони з'єднуються при відповідній температурі. З іншого боку, можна узагальнити, що усі людські суспільства завжди створюють яку-небудь систему шлюбу та сім'ї.

Узагальнення є вирішальними для науки, тому що вони ставлять ізольовані події, кожна з яких окремо може не мати сенсу, у такий зв'язок між собою, який ми можемо зрозуміти. Тоді стає можливим аналізувати взаємовідношення причин та наслідків, і таким чином з'ясовувати

чому дещо відбулося та передбачати що за тих самих умов це знову відбудеться у майбутньому. Наука створює свої узагальнення та передбачення на основі ретельного, систематичного аналізу підстав, що можуть бути піддані перевірці - тобто таких підстав, перевірка яких іншими дослідниками дає ті ж самі результати.

З іншого боку, ненаукові пояснення подій, що виходять тільки з так званого "здорового глузду", базуються найчастіше на гадках та уявленнях. Наприклад, стародавні римляни гадали, що кожен день бог провозить сонце по небу у своїй колісниці, хоча ніхто з них цього дійсно не бачив. Пізніше спостереження вчених привели їх до висновку, що рух сонця по небу, який ми бачимо, спричиняється щодобовим обертанням Землі навколо своєї вісі. Цей висновок може перевірити кожна людина, яка опанувала відповідні методи спостерігання небесних тіл та аналізу їх рухів. Коротше кажучи, науковий підхід дає більш надійну інтерпретацію дійсності, ніж та, що базується на припущеннях "здорового глузду".

Коли люди посилаються на здоровий глузд, вони, фактично, приймають на віру ті чи інші поширенні ідеї та використовують зручні стереотипи, які допомагають бачити світ мов би зрозумілим. У наші часи уявлення, що базуються на здоровому глузді найчастіше формуються під впливом того, що люди чують по телебаченню та радіо або від своїх друзів чи знайомих, що вони читають у газетах, або просто під впливом того, що їм здається правдивим. А такі уявлення досить часто формуються на основі невірної або неточної інформації.

Це не означає, що здоровий глузд не може давати вірних пояснень та передбачень. Він може це робити і часто робить. Проблема в тому, що без використання методів науки немає можливості визначити, чи дав здоровий глузд правильні висновки.

У соціальній сфері і сьогодні багато уявлень здорового глузду насправді є міфами. У західних підручниках соціології наводяться багато прикладів розбіжностей між пануючими у суспільстві соціальними уявленнями та реальними фактами.

Наприклад, дані американських соціологів спростовують поширене у 7-х роках у Сполучених Штатах уявлення про те, що більшість . бідних людей завжди була бідною та завжди буде бідними. Дослідження ж показали, що тільки невелика категорія населення є постійно бідною, але більшість сімей, які опиняються у тому чи іншому році за рискою бідності (за американськими мірками, зрозуміло) - це різні сім'ї. Так у 7-тих роках у Сполучених Штатах кожного року близько 1 мільйонів людей піднімалися над рискою бідності, а інші 1 мільйонів опускалися за цю риску.

Інший приклад. У Сполучених Штатах та країнах Західної Європи найбільш поширеною є думка, що представники нижчих соціальних прошарків частіше чинять злочини, ніж представники вищого прошарку. Але надійна перевірка фактів у Сполучених Штатах та в Західній Європі свідчить, що відсоток тих, хто чинить злочини у вищому прошарку такий самий, як і у нижчих прошарках. Але бідні частіше ніж багаті чинять певні види злочинів (наприклад, дрібні крадіжки набагато частіше), а крім того їх частіше заарештовують та засуджують. Про такі проблеми будемо говорити докладніше, коли мова йтиме про девіантну поведінку та механізми соціального контролю.

Інший приклад соціального міфу. У Сполучених Штатах 6-7-тих років була поширена думка, що серед американських чорношкірих знедолені частіше бувають войовничими ніж ті, що живуть краще. Але в дійсності на протязі 6-х та на початку 7-х років залежність була протилежною: чим вище була освіта чорношкірих американців, престиж їх професії та їх доходи, тим частіше серед них зустрічалися войовничі особистості. Про такі проблеми ми будемо говорити докладніше, коли мова йтиме про соціальну стратифікацію, міжрасові відносини, колективну поведінку та соціальні рухи.

Приклад із сімейного життя. Громадська думка вважає, що чоловіки частіше вбивають своїх дружин, ніж дружини своїх чоловіків. Фактично ж дружини вбивають своїх чоловіків так само часто, як і чоловіки дружин. Хоча чоловіки звичайно сильніше, але дружини частіше вдаються до такої небезпечної зброї як кухонні ножі. Про відносини чоловіків та дружин ми будемо говорити докладніше у розділі, що стосується шлюбу та сім'ї.

Ще один приклад. У Сполучених Штатах поширене уявлення, що з релігійних причин більшість американських католиків проти контролю за народжуваністю і розлучуються менш часто ніж протестанти. Фактично ж більш ніж 8 відсотків американських католиків висловлюються за контроль за народжуваністю. А частота розлучень серед американських католиків вища ніж серед протестантів.

Останній приклад. Американці в більшості вважають, що лікарі можуть поставити вірний діагноз більшості пацієнтів, які до них звертаються. Опитування ж лікарів показують, що більш ніж у половини пацієнтів лікарі не можуть визначити хворобу, але своїм пацієнтам вони не можуть цього сказати.

Це тільки деякі приклади розходжень між уявленнями, що складаються на ґрунті "здорового глузду" або повсякденної свідомості та наукових досліджень соціального життя.

Здобуваючи та поширюючи такі дані, соціологія може сприяти тому, щоб соціальні оцінки у суспільстві були більш адекватними. Соціологія також може допомогти людям зрозуміти, чому їх деякі уявлення та оцінні судження про соціальне життя були неточними або помилковими.

Соціальні науки та соціологія

Соціальне життя, як відомо, вивчають різні науки. Так, економічна наука (Economіcs) вивчає виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів, послуг. Але ця наука вивчає взаємозв'язки між такими параметрами виробництва, обліку, розподілу та споживання як ціни, вартісні пропорції, податки, процентні ставки, темпи їх змін і такими іншими. Власне ж соціальні аспекти того ж економічного життя - такі як поведінка людей в економіці, поведінка організацій, які вони тут створюють, їх чекання (експектації) в сфері економічного життя, мотиви відповідної діяльності та багато інших моментів є предметом економічної соціології.

Дещо іншим є співвідношення політології та політичної соціології. Політична соціологія вивчає політичні організації та політичну поведінку людей, соціальні взаємодії політичних діячів. Вона вивчає, наприклад, як люди набувають різних політичних поглядів, як співвідносяться політичні уподобання батьків та їх дітей, або який вплив справляє на політичні ставлення людей шкільна та університетська освіта, і таке інше. Інтереси політичних соціологів та політологів багато в чому збігаються. Але політична соціологія, на відмінність від політології, не вивчає, наприклад, стилі діяльності конкретних (пойменованих) політичних діячів, не вивчає вона і форми діяльності конкретних політичних організацій.

Досить помітні також відмінності між соціологією та психологією, яка вивчає психічні процеси (такі як почуття, сприйняття, мислення, пам'ять, здібності, мотивацію та інші). Психологія набагато більш ніж соціологія концентрує увагу на індивіді, на особистості. Хоча соціологія та психологія мають спільну сферу інтересів, яка отримала назву соціальної психології - вивчення процесів безпосередньої взаємодії індивідів у малих групах, вивчення того, як соціальні фактори впливають на особу, її особистісні якості та поведінку.

У західній науці найближча до соціології дисципліна - це культуральна антропологія (cultural anthropology) у тій її галузі, яку у нас називають етнографією. Вона відрізняється від соціології головним чином тим, що звичайно фокусує свою увагу на невеликих, так званих "примітивних суспільствах".

Узагальнюючи можна сказати, що соціологія - це соціальна наука, яка вивчає людське суспільство та інші людські угруповання (групи, спільноти, організації) - їх властивості, складові частини та відносини між ними, а також ті зміни, що відбуваються зі структурами людських угруповань, їх властивостями та відносинами.

Мікросоціологія та макросоціологія

У сучасній соціології склалося досить певне розгалуження двох основних рівнів соціологічних досліджень. Якщо у дослідженні вивчається міжособова взаємодія індивідів (як кажуть англійською - face-to-face іnteractіon), якщо вивчається, що окремі індивіди говорять і роблять, як вони утворюють невеликі, так звані, контактні групи, то такі дослідження відносять до мікросоціології. У цьому терміні грецьке слово "мікро" означає "малий". Наприклад, як у термінах "мікробіологія", "мікроструктура" або "мікрокосм". Мікросоціологія має справу з повсякденним життям, наприклад з тим, як знайомляться майбутні подружжя, як створюються ігрові групи дітей або спортивні команди, як утворюються, функціонують та змінюються родинні кола або кола друзів, яким чином і які відносини складаються у шкільному класі чи у студентській групі й з таким іншим.

Протилежний підхід у соціології - це вивчення побудови суспільства у цілому, як певної соціальної системи, і його найбільших складових чи підсистем - економіки, політики, культури, їх взаємозв'язків, а також великих соціальних угрупувань - таких як нації або соціальні класи. Коли соціальне життя розглядається на такому рівні узагальнення, тоді дії окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюються, наприклад, поведінка окремих атомів та молекул, коли вивчаються морські течії, вітри або рух планет. Цей рівень досліджень дістав назву макросоціології. У цьому терміні грецьке слово "макро" означає "великий", як, наприклад, у термінах "макроструктура" або "макрокосм".

Макросоціологія досліджує як великомасштабні соціальні об'єкти, так і довгочасні соціальні процеси. На цьому рівні аналізу вивчаються, наприклад, взаємовплив економічних і політичних процесів у певному суспільстві, зміни у структурі його релігійних конфесій, вивчається вплив змін у технологіях суспільного виробництва на соціальні структури суспільства або фактори змін його етнічних структур і таке інше.

Безумовно, слід пам’ятати, що мікросоціологія і макросоціологія - це взаємопов'язані галузі соціологічного знання, тому що пов'язані між собою ті соціальні явища, що відбуваються на макро- і мікрорівнях. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторності певних форм взаємодій на мікрорівні. З іншого боку, те, що переважна кількість людей думає, говорить чи робить, формується під впливом певних макроструктур суспільства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне.

Розуміння взаємозв'язку макро- та мікросоціальних явищ та розуміння суспільства, в якому ми живемо, дає можливість більш повно зрозуміти самих себе. Американський соціолог Райт Міллз назвав цей компонент знання "соціологічною уявою" (the socіologіcal іmagіnatіon), маючи на увазі здатність людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподівання у зв'язках з широким соціальним та історичним контекстом, у якому людина живе.

Вивчаючи соціологію ми краще розуміємо як організовано суспільство, хто має владу, які переконання спрямовують нашу поведінку та як наше суспільство прийшло до того, чим воно є. Більш того, можна сказати, що соціологія забезпечує нас особливою формою свідомості. Ця свідомість дозволяє нам краще зрозуміти соціальні сили з якими ми зустрічаємося, і не тільки ті, які обмежують нас, але й ті, що допомагають нашому звільненню. І тому соціологія, за крилатим висловом Пітера Бергера, є визвольною наукою (lіbertіng scіence).


25.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!