Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Література, музика, театр та основні напрямки їхнього розвитку
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Література, музика, театр та основні напрямки їхнього розвитку

У рефераті охарактеризовано основні напрямки розвитку мистецтва. Це література як твори писемності, музика як вид мистецтва, що виражає дійсність у художньо-звукових образах та театр як вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах

Література – твори писемності. Термін література у широкому значенні вживається щодо творів писемності взагалі, включаючи літературу художню, наукову, політичну і т.д. Література художня – різновид мистецтва, особливої форми суспільної свідомості, що зображує дійсність у художніх образах. Образи літератури створюються за допомогою мови. У літературі мова виражає думку, ідею. Головний предмет художньої літератури – людина у багатогранності її життєвих проявів, духовності, характеру, творчості.

Виділяють три основні літературні роди: епос, лірику, драму; основні літературні напрямки – класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм.

У процесі історичного розвитку виникла спеціальна наука – літературознавство, що вивчає художню літературу, її походження. В Україну художню літературу в історико-теоретичному й філософському аспектах досліджували такі вчені як Ф.Прокопович, М.Довгалевський, Г.Сковорода, М.Максимович, Д.Драгоманов, М.Грушевський та ін.

Початки української літератури належать до часів формування Київської Русі. З хрещенням Русі набуває розвитку красне письменство, в якому взаємодіють церковнослов’янська і давньоруська мови. З поширенням християнства література Київської Русі зазнала впливу візантійської культури. Із Візантії на Русь поширилися християнська лірика й епос. Ліричними поетами були Єфрем Сірин, Василій Великий, Іоанн Дама скін. Набув популярності Псалтир. Особливе місце серед перекладної літератури належать апокрифам 7 некананізованим переказам на біблійні теми.

Апокрифи поділяються на: старозавітні (про створення світу і перших людей) і новозавітні (апокрифічні Євангелії, які розповідають про життя Ісуса Христа). До найраніших видів церковної літератури належать проповіді священиків.

Унікальним явищем світової літератури Середньовіччя є “Слово о полку Ігоревім”.

У європейській літературі провідну роль виконує ренесансний гуманізм.

На розвитку української літератури своєрідно позначилися ідеї Відродження та Реформації. Ідеї громадського гуманізму яскраво виявилися в ораторсько-учительській прозі другої половини ХVІІ ст. Серед її представників – Лазар, Баранович, Дмитро Туптало.

Якісно нова доба в історії українського письменства починається умовно з 1798 р., коли були опубліковані перші частини “Енеїди” І.Котляревського. Зовсім інший характери художнього мислення відзначає “Наталку Полтавку” – п’єсу з вагомим елементом сентименталізму.

Представники сентименталізму прагнули розкрити почуття й пристрасті простої людини. У дусі сентименталізму написана повість “Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка. Характерним явищем виступає романтизм у 20-40 роках. Важливе значення для розвитку романтизму в Україні мали європейські романтичні школи і французька, англійська, німецька, польська. На світовий рівень підніс українську літературу Т.Шевченко.

У формуванні його поетичного космосу важливе значення мала усна народна творчість. Його ранні історичні поеми “Іван Підкова”, “Гамалія”, “Тарасова ніч”. У ХІХ ст. інтенсивно розвивався жанр байки, Л.Боровиковський один із перших байкарів видав збірник “Байки та прибаютки”.

Його байки тісно пов’язані з українським фольклором. Чільне місце в українській літературі другої половини ХІХ ст. посідає Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Степан Руданський. Найвагоміші здобутки української літератури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. пов’язані з діяльністю І.Франка. І.Франко розвивав ідею “світової літератури”. Самобутність художнього мислення І.Франка виразно виявляється у поезіях ліричного циклу. Характерна щодо цього збірка “З вершин і низин”.

Цінним внеском стали філософські поеми І.Франка “Смерть Каїна” і “Мойсей”. До визначних творів нової української літератури належить збірка “Думи і мрії” Л.Українки. Вона створила понад 20 драматичних творів. Одна з перших поетес, яка звернулася до емансипації жінки була О.Кобилянська. Література української діаспори – невід’ємна складова частина української літератури.

Музика – вид мистецтва, що виражає дійсність у художньо-звукових образах. Основні елементи й виражальні засоби музики: мелодія, гармонія, лад, ритм, тембр, темп.

Зміст української музики пов’язаний з історією України, становленням нації. Дослідження засвідчують, що вже у Київській Русі музика супроводжувала найважливіші події життя народу: свята, обряди, військові походи. Сюжети з музичного життя Русі зображені на фресках Софійського собору.

Наприкінці Х ст. виник церковний спів. Він поширився разом з християнством із Візантії. Основу церковного співу склав крюковий або знаменний розспів. Народна музика розвивалася переважно через усну традицію. Музичний фольклор органічно поєднувався з народною пісенною творчістю. Побутували народні інструментальні мелодії і танці. У слов’ян як у дохристиянський період виникли календарно-обрядові пісні. Музичну обробку веснянок здійснювали М.Лисенко, С.Людкевич та інші композитори. Надзвичайно цікавий за змістом та естетикою український весільний обряд, складовою частиною якого є весільні пісні.

Наприкінці ХVІІ ст. поширюються троїсті музики, українські народні інструментальні ансамблі, у складі яких – скрипка, басолі, бубен. Троїсті музики грали на святах, весільних ярмарках, виконували українські народні пісні, танцювальні мелодії, марші. У 1991 р. побачило світ перше у нашій країні окреме видання українських пісень про еміграцію. Наприкінці ХVІ поширюються нові форми церковного хорового співу - псалми та канти.

Відомим осередком музичної освіти була Глухівська співацька школа. У школі навчали пертесному співу, грі з нота на скрипці, гуслях, бандурі.

Особливий внесок у розвиток національної музичної культури зробив М.Лисенко – видатний композитор, фольклорист. Композитор творив у складних соціально-політичних умовах, коли діяли “валуєвський” циркуляр та “Емський” указ, що забороняли друкування нот з українським текстом.

М.Лисенко вивів українську музику на світовий рівень. У 1982 р. встановлено республіканську премію ім. М.Лисенка. Українська музика передає новим покоління високі духовні цінності.

Театр – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах.

Театральне мистецтво – самобутня ділянка культури кожного народу.

У середньовіччі носіями ідей народного театрального мистецтва були мандрівні актори. В епоху античності виник вид вистав народного театру під назвою мім. Творчість мандрівних акторів переслідувалася церквою і владою.

Шкільні театри створюються при навчальних закладах Європи у період пізнього середньовіччя, Ренесансу та бароко. Важливим напрямом розвитку драматичного жанру були віршовані діалоги. Перша відома драма “Размышления о муць Христа Спасителя нашего” належать І.Волковичу. Активізувалися зв’язки між театральними колективами України та Англії, Італії, Німеччини.


08.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!