Osvita.ua Вища освіта Реформа вищої освіти 16 змін у вищій освіті: новий закон почав діяти
16 змін у вищій освіті: новий закон почав діяти

6 вересня набув чинності новий закон «Про вищу освіту», прийнятий парламентом два місяці тому

16 змін у вищій освіті: новий закон почав діяти

6 вересня набув чинності новий закон «Про вищу освіту», прийнятий парламентом два місяці тому. Зміни, запущені цим законом, стали поки що найпомітнішою, якщо не єдиною, системною реформою в пореволюційній Україні.

Отже, що зміниться в українських вишах?

1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган

Значна частина повноважень Міністерства освіти і науки перейде до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 25 членів цього колегіального органу обиратимуться на три роки. 13 з них представлятимуть виші (9 – державні, 3 – приватні і 1 – комунальні), 5 – галузеві академії наук, 3 – об’єднання роботодавців, по 2 – Національну академію наук та органи студентського самоврядування. До складу агентства не можуть належати керівники вишів чи Академії наук та їх заступники, бути членом цього органу можна буде не більше двох строків.

Нацагентство контролюватиме якість освіти у вишах, формуватиме перелік спеціальностей, розроблятиме стандарти вищої освіти, акредитуватиме спеціальності, навчальні програми, спеціалізовані вчені ради та установи оцінювання якості.

Агентство визначить критерії оцінювання якості освіти, які дозволять сформувати рейтинг вищих навчальних закладів.

Відтепер кожний навчальний заклад буде змушений доводити, що він дає справді якісні знання. Підсумки оцінювання якості освіти за кожною спеціальністю будуть дійсні п’ять років, після чого виш може знову пройти акредитацію або втратити право навчати за цією спеціальністю.

Перший склад агентства повинен бути обраний уже до кінця 2014 року. Статут нового органу мусить затвердити уряд, який також призначить із числа членів агентства його голову та заступника.

2. Академічна автономія

Кожний виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми.

Також саме навчальні заклади тепер остаточно присуджуватимуть учені ступені. Нацагентство лише акредитуватиме спеціалізовані вчені ради й розглядатиме апеляції на їх рішення.

Виші самостійно вирішуватимуть, чи визнавати іноземні дипломи та ступені піл час прийому на навчання і роботу.

Навчальні заклади зможуть видавати як власні, так і державні дипломи.

Ректорів і деканів обиратимуть строком на п’ять років на прямих виборах викладацькі колективи, а також студенти, частина голосів яких збільшується до 15 %. Міністерство не зможе більше нав’язувати вишам ректорів і мусить укласти контракт із тим керівником, який отримав на виборах понад 50 % голосів.

3. Фінансова та господарська автономія

Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатись майном і землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями.

Навчальний заклад вільно розпоряджатиметься власними доходами, у т. ч. платою за навчання, яка не може вилучатись у державний чи місцеві бюджети.

Кожний виш зможе засновувати сталий фонд і користуватись пасивними доходами з нього, перераховувати кошти за кордон для участі в наукових та освітніх асоціаціях.

4. Сильне студентське самоврядування

Значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15 % голосів) при обранні ректорів і деканів, право на оголошення акцій протесту, а також отримають 0,5 % від фінансових надходжень вишу.

5. Прозорість

Кожний вищий навчальний заклад зобов’язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у т. ч. кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо.

Виші також зобов’язані оприлюднювати в Інтернеті підсумки щорічного внутрішнього моніторингу якості освіти.

За допомогою єдиних державних реєстрів можна буде отримати інформацію про перелік спеціальностей, фахівців з яких має право готувати виш, видані дипломи, захищені наукові роботи чи сертифікати ЗНО.

6. Не буде «вічних» ректорів і деканів

Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратись на свої посади на п’ять років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі.

Забороняється суміщати адміністративні посади (наприклад, проректора чи декана й завкафедрою).

7. Бакалавр-магістр-PhD, як в Європі

В Україні буде п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук.

Ступінь «спеціаліста» буде скасовано. Отримання ступеня бакалавра означатиме здобуття повної вищої освіти. Останній набір на «спеціалістів» і «молодших спеціалістів» відбудеться у 2016 році. Усі, хто вже отримав ступінь спеціаліста, автоматично будуть прирівняні до магістрів.

Так само зникає поняття «кандидат наук», і всі, хто засвоїть відповідно освітньо-наукову програму й публічно захистить дисертацію, стануть докторами філософії. Усі нинішні кандидати наук за власним бажанням зможуть отримати диплом доктора філософії.

Ступені бакалавра, магістра та доктора філософії (PhD) відповідають прийнятій у більшості країн Європи класифікації, що полегшить академічну мобільність українських студентів і науковців.

8. Нова класифікація вишів

В Україні більше не буде так званих «рівнів акредитації» вищих навчальних закладів. Натомість будуть чотири типи вишів: університети (універсальні навчальні заклади); інститути та академії (галузеві навчальні заклади) й коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра).

9. Війна із плагіатом

Наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватись на сайтах вишів.

Сам захист буде відкритим, при чому кожний присутній зможе вільно робити аудіо- чи відеозапис.

Санкції за плагіат жорсткі: науковець позбавляється ступеня, його науковий консультант, опоненти та голова спеціалізованої ради – права брати участь у таких радах на два роки, а навчальний заклад – упродовж двох років створювати такі ради.

Крім того, кожний ВНЗ мусить запровадити внутрішній контроль плагіату серед викладачів і студентів.

10. Зменшення навантаження на викладачів і студентів

Із 2015 року навантаження на викладача на одну ставку зменшується з 900 до 600 годин. При цьому штат викладачів не змінюється. Це дасть викладачам більше часу на науку, а також зменшить кількість штучних дисциплін, які запроваджувалися для «наповнення годин».

Зменшується й навантаження на студентів: один кредит дорівнює 30 годинам замість 36-ти.

11. Академічна мобільність

Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. Воно вимірюватиметься тепер не в годинах, а у кредитах. Бакалавр має набрати 180–240 кредитів, магістр 90–120 і т. д. Додаток до диплома європейського зразка буде містити дані про оцінки і кількість кредитів з кожного предмету.

Це дозволить стикувати українські виші не тільки між собою, а й з закордонними навчальними закладами. Студенти і викладачі зможуть захищатися, продовжувати навчання чи роботу в будь-якому виші не тільки України, а й усієї Європи.

Студенти зможуть на власний розсуд вибирати значну частину (не менше 25 %) навчальних курсів і викладачів.

Бакалаври при вступі на магістратуру можуть вільно вибирати спеціальність, тоді як досі вони могли лише продовжувати навчання за тією самою спеціальністю.

12. Вступ – тільки через зовнішнє оцінювання

Дотепер зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників шкіл (ЗНО) трималось на рішеннях уряду й міністерства, і його могли в будь-який момент скасувати. Відтепер обов’язковість проходження ЗНО для вступу у вищі навчальні заклади закріплено законом.

Під час вступного конкурсу кожний сертифікат ЗНО важитиме на менше 20 % підсумкового бала, шкільний атестат – не більше 10 %, призові місця на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах – не більше 5 %, оцінка за творчий конкурс або фізичну підготовку в деяких вишах – не більше 50 %.

Точний розподіл балів визначає сам виш, який не пізніше 15 жовтня оприлюднює на власному сайті правила вступу на наступний рік.

13. Конкурентна система держзамовлення

Із 2016 року запрацює механізм електронного вступу у виші й автоматичного розміщення держзамовлення.

Абітурієнти уже на етапі проходження ЗНО вибиратимуть спеціальність і виш, в який хочуть вступити. За підсумками ЗНО буде складено рейтинг абітурієнтів, кращі з них отримають право вчитись безкоштовно. Якщо вони вступлять у вибраний виш, то навчатимуться безкоштовно, а виш, відповідно, отримає державне замовлення на навчання цих абітурієнтів.

Таким чином, у відповідності з уподобаннями абітурієнтів автоматично визначатимуться рейтинги спеціальностей і вишів. Виші для отримання державного замовлення змагатимуться не за прихильність міністерства, як донині, а за прихильність абітурієнтів. При цьому бюджетні місця зможуть отримати і приватні виші.

Пільговики на кожній спеціальності отримають 5 % бюджетних місць.

14. Стипендії на рівні прожиткового мінімуму

Стипендія виплачуватиметься в розмірі не нижче за прожитковий мінімум. Але спочатку всім студентам виплачуватиметься 2/3 від цього розміру, а після першої сесії стипендію отримають 2/3 кращих студентів кожного курсу згідно з рейтингом.

Проте рівень стипендій підвищать не одразу, а поступово, починаючи із січня 2015 року, за визначеним урядом графіком.

15. Державне фінансування науки

До 2018 року держава повинна запровадити гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького. Причому такий статус треба буде постійно підтверджувати.

16. Викладання українською мовою

Закон визначає, що мовою викладання є державна мова. Для підвищення міжнародної академічної мобільності виш має право частину дисциплін викладати англійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською.

Перелік іноземних мов, якими дозволено вести викладання, затверджуватиме навчальний заклад.

Якщо викладання іноземців ведеться іноземною мовою, для них створюються спеціальні групи, й такі студенти зобов’язані вивчати українську як окрему дисципліну.

За бажанням студентів навчальний заклад дає їм можливість вивчити мову національної меншими в обсязі, що дає можливість професійно працювати за фахом з використанням цією мови.

Такі норми закону мусять повсюдно утвердити в вищій освіті українську мову й водночас дати можливість вивчати мови національних менших і дозволити в разі потреби викладати іноземними мовами.

Тарас Шамайда

 

texty.org.ua
12.09.2014


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Маргарита
бакалавр - полное высшее. (с.) Министерство образования и нахрена тогда такое писать в нэте и распространять в СМИ ?!!!!???!!! везде заливают, звоню в Мин. и мне говорят что такие нет как это понимать ???!!! реформы идиотские такие как и те кто их внедряет
Маргарита
Для Маргарита: НЕ полное высшее*
Коментувати
Саша Задерей
скажіть ті студенти що отримають диплом бакалавра у 2017 році, враховуючи те що вони вже будуть писати і захищати дипломні то чи буде їхня освіта вважатись повною вищою? і всі люди які вже отримати дипломи бакалавра ще до набуття новаго закону «Про вищу освіту» будуть вважатись із повною вищою овітою?
Тетяна
Я отримала цього року бакалавра. згідно з законом це вважається повною вищою освітою?виходить,що на магістра можна не йти,він йде як науковий ступінь?
Тарас
Бкдь ласка скажи. Якщо диплом спеціаліст 2017. Новий законом освітно-кваліфікації спеціаліст. Спеціаліст припинити. Автоматично прирівняти до магістр. Що означає? Пояснити.
Иван Крицкий
скажите пожалуйста за 2014 год если я набрал хороший бал его обязательно надо сдавать в 2015году ???
галына
Для Иван Крицкий:
Коментувати
Маша Іванова
Освіта у вузах повинна бути прозорою! Чому в університеті ім. Шевченка деякі викдадачі (по зрозумілим причинам не можу назвати прізвища) не оголошують учням бали, які вони отримують під час семінарів, інших робіт. Малюють у себе в зошитах галочки, квіточки, крапочки... Тобто до сесії студенти не знають, які в них бали. А тоді виходить, що ті студенти, які не відповідають на сесіях, майже не відвідують семінари отримують бали більші, ніж ті студенти, які вчаться добросовісно. Я, наївна, думала, що хоч у столиці все чесно.
Володимир
Підкажіть як закон змінив правила отримання вченого звання доцента та професора?
Лілія
не зовсім зрозуміло зі стипендіями: чому тільки 23 студентів? зараз потрібно мати сер.бал 4. в майбутньому на це вже не звертатимуть уваги?
Ігор
Интересно а как вписывается пункт о языке преподавания в закон о региональных языка? Или снов взрыв будет?? об этом МОН не подумало??
Веремій
Для Ігор: Потрібно ще запровадити спеціальну форму навчання московською мовою для вати(для тебе) , але бажано за межами нашої держави.
Ігор
Для Веремій: я смотрю быдлохохлы сильно вякать стали! ты имеешь что-то против обучения на русском языке (или румынском или крымско-татарском?)???!
Володимир Шевченко
Ігор Може ти не прочитаєш, але вчитись мовою ворога, та мати якісь стосунки з ватно-кацапською нечистю - бридко ! Брись у Тамбов, паскуда !
Коментувати
Nataliia
Ja zakinchula universytet mynuloho roky i otrymala Diplom specialista ( Vykladach anglijskoji ta nimeckoji mov), zgidno z prujnjatym zakonom, ja mozhy otrumaty Diplom magistra. Putannya nastupne- kydu meni zwernutys z cym pytannjam?
DOCENT
Для Nataliia: Ні Ви не можете отримати диплом магістра. Але Ваша освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра
Наталія
В 2016 році я закінчую університет за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр. За новим законом - це повна вища освіта?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!