Osvita.ua ЗНО Підготовка до ЗНО Українська мова: власне висловлення Як забезпечити «логіку» у власному висловленні?

Як забезпечити «логіку» у власному висловленні?

Що таке логіка у власному висловленні з української мови та як її забезпечити?

Логічність викладу думок у власному висловленні – це результат зв’язності тексту на:

  • фактологічно-реальному рівні (забезпечення відповідності інформації, яка подається в тексті, реальному стану речей у дійсності, реальним зв’язкам між предметами та явищами дійсності);
  • змістовому рівні (проведення однієї ідеї, тримання теми у фокусі уваги, послідовне введення мікротем, постійне повторювання концептуальних положень і слів);
  • композиційному рівні (узгоджене розташування змістово-композиційних елементів (теза, аргументи, приклади, мікровисновки, висновок));
  • модальному рівні (узгодженість часових форм присудків, витримування однакової емоційності у викладі, дотримання стилістичного й жанрового балансу тощо);
  • мовному рівні (дотримання принципів і норм лексичного й граматичного поєднання слів між собою у межах простого речення, простих речень – у межах складних, речень між собою – у межах абзаців, абзаців – у межах тексту).

Як можна забезпечити логічність викладу на всіх цих рівнях?

ЛОГІЧНІСТЬ ВИКЛАДУ НА ФАКТОЛОГІЧНО-РЕАЛЬНОМУ РІВНІ ТЕКСТУ

Для забезпечення логічності викладу на фактологічно-реальному рівні треба уважно промірковувати всю інформацію, яка вводиться в текст, аналізувати її на відповідність дійсності, прийнятим у суспільстві уявленням. Досягти цього можна лише шляхом роботи над собою, підвищенням свого інтелектуального рівня.

ЛОГІЧНІСТЬ ВИКЛАДУ НА ЗМІСТОВОМУ РІВНІ ТЕКСТУ

Для забезпечення логічності викладу на змістовому рівні доцільно передусім ретельно проаналізувати тему, подану в умові завдання, і визначитися з тезою-ідеєю майбутнього власного висловлення, а потім проміркувати весь комплекс пов’язаних із темою й ідеєю уявлень. У цьому може допомогти виявлення опорних (ключових слів) теми й формування своєрідних «гнізд» слів. Наприклад, у темі «Чим цінна людська здатність співпереживати іншим (див. приклад власного висловлення) ключовими є слова: ЗДАТНІСТЬ, СПІВПЕРЕЖИВАННЯ, ЛЮДИНА, ІНШИЙ, ЦІННІСТЬ. Із цього випливає, що в тексті ці ключові слова в різних варіаціях мають використовуватися постійно, обростаючи синонімами, антонімами, перифразами, завдяки чому й формуватиметься ідейна цілісність тексту. Дійсно, аналіз лексичного наповнення власного висловлення, написаного на цю тему, переконує в тому, що саме ці ядерні слова автор використав, щоб створити логічний, змістовно цілісний текст (у прикладі тексту ключові слова та слова із «гнізд», які ними утворені, виділені шрифтом).

Зразок власного висловлення на тему «Чим цінна людська здатність співпереживати іншим?»

«Тільки через жалість, страждання людина зостається людиною» . Довженко). Ще раз і ще раз перечитую фразу великого сина нашого народу Олександра Довженка й розумію, що в ній доконечно просто й лаконічно сформульовано «великий секрет» того, як людство може врятуватися від «вірусу знелюдніння», про який ми мали б набагато частіше говорити нині, аніж про віруси імунодефіциту чи «свинячого грипу».

У чому ж полягає цей секрет людяності, на думку великого страдника, який і під кінець життя уявляв себе маленьким хлопчиком у Країні Людей на березі «зачарованої Десни»? У тому, що людина повинна навчитися відчувати чужий біль як свій, тобто навчитися бути жалісною. При цьому вона здатна навчитися цього лише тоді, коли знайде в собі сили пройти важкими дорогами власного страждання. Іншими словами, лише пізнавши на власному досвіді біль від жорстокості світу й очистившись у цьому пекельному горнилі, людина стане спроможною зрозуміти довколишніх і зможе співпереживати їхнім стражданням, жаліти їх і завдяки цьому здатна буде бути й залишатися Людиною. Довженко відкрив цей секрет людяності й довів його дієвість власним життям – узірцем людяності. Тож із його думкою мені важко не погодитися.

Позицію про те, що є тісний взаємозв’язок між людяністю й здатністю людини, яка сама зазнала страждань, жаліти інших, не так уже й важко довести. Для цього звернуся до одного з найулюбленіших творів – драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Як на мене, у цій «казочці» геніальній поетесі вдалося якнайточніше показати окреслений вище взаємозв’язок між людяністю, стражданням і жалістю. Гляньмо: ким була Мавка до знайомства з Лукашем? – Не людиною, а лісовою істотою, яка не знає ні любові, ні страждань, ні жалощів. Та в якийсь момент із лісової істоти Мавка перетворюється на людину. Коли ж це стається? Тоді, коли вона через страждання, породжене любов’ю й зрадою, пізнає велику людську здатність співчувати іншим: перебуваючи у вічній тиші й холоді Того, хто в скалі сидить, звідки ще нікому не вдавалося повернутися, Мавка, що пізнала людське страждання, так гостро й по-людськи відчула біль, розпуку, муки Лукаша, що знаходить сили вирватися із тенет темного царства… Мавка стає Людиною! Наголошу, що, як на мене, вона стає людиною не тоді, коли спізнала радість кохання, і навіть не тоді, коли її серце ломилося від болю страждань за себе, а саме в той момент, коли її єство відчуло муку іншого серця. Саме тоді Мавка стала новонародженою людською душею. Як видно з цього прикладу, шлях до людяності – це шлях через власні страждання до здатності співчувати іншим людям, жаліти інших.

Показавши наявність нібито тісного взаємозв’язку між людяністю й здатністю людини страждати самій і жаліти інших, я запитую себе, чи обов’язковою умовою для збереження людського в людині є обидві ці здатності? І відповідаю: безперечно. Цей висновок для мене очевидний з огляду на такі міркування.

Будь-яка людина в цьому світі приречена на страждання. Досить часто ці муки, фізичні чи душевні, можуть випалювати вщент людське в душах. Отже, саме по собі страждання не завжди здатне забезпечити збереження добра в натурі людини. Показовою в цьому плані є доля Чіпки Варениченка – головного героя роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні: хлопець, знівечений стражданнями, утратив найцінніше – людину в собі.

Як мені здається, передусім усвідомлення людьми того факту, що й хтось інший, хто поряд із ними, так само страждає і, можливо, його болі ще страшніші, й дієве співчуття по відношенню цієї близької душі стають запорукою того, що джерело людяності на землі не всихає. Отже, лише поєднання власного страждання й уміння пожаліти іншого завжди здатні спонукати людину забути про свої біди й відкрити душу до входження в серце справжньої Людини.

Істинність думки про те, що людина здатна залишатися справжньою людиною не стільки через те, що їй болять власні біди, а скільки через те, що вона вміє страждання іншого відчувати як ніби вони її власні, можна підтвердити багатьма прикладами. Та для мене найпоказовішим є, мабуть, приклад, який дали своїм життям мої дідусь Василь і бабуся Вустя: зазнавши багатьох стражданьГолодомор, і війна, і несправедливості тоталітарних часів), вони не втратили здатності любити ближніх, співчувати й допомагати їм. Усім своїм життям вони довели й показали нам, їхнім численним нащадкам, що зберегти людяність можна і в стражданнях, і в радості, аби лише не була втрачена здатність жаліти інших.

Отже, мої аргументи й приклади переконливо доводять, що людське здатне перемогти в людині лише тоді, коли вона буде жалісною до інших. Співчуття ж і жалість до інших може з’явитися лише за умови, що людині в житті й самій трапилося пізнати муки страждань.

Отже, перед початком роботи над власним висловленням учаснику тестування варто уважно попрацювати з темою й хоча б у загальних рисах проміркувати «гнізда» опорних слів теми (знайти синоніми, антоніми, перифрази, виявити взаємозв’язки «гнізд» тощо).

ЛОГІЧНІСТЬ ВИКЛАДУ НА ЗМІСТОВОМУ КОМПОЗИЦІЙНОМУ РІВНІ ТЕКСТУ

Для забезпечення логічності викладу на композиційному рівні треба перед початком написання власного висловлення чітко визначитися з тією моделлю композиції, за якою буде розгортатися думка, і візуально (або написами) означити ці елементи в чернетці (див. приклад).

Схема чернетки для написання власного висловлення

Попередня структурація композиції убезпечить від пропуску якогось із елементів і допоможе організувати роботу мислення за ясною структурою. Крім цього, варто продумати план доведення тези, особливо продумавши взаємозв’язок аргументів із тезою та прикладів з аргументами. У цьому допоможе схема логіки викладу думок у власному висловленні (див. схему).

Схема логіки викладу думок у власному висловленні (за третім варіантом структурування змісту)

ЛОГІЧНІСТЬ ВИКЛАДУ НА МОДАЛЬНОМУ РІВНІ ТЕКСТУ

Для забезпечення логічності викладу на модальному рівні важливо пам’ятати, що власне висловлення – це зразок своєрідного публіцистичного тексту інформативно-переконувального характеру, а отже, у цьому тексті раціональність викладу має поєднатися з поміркованою емоційністю. При цьому раціональність має переважати над емоційністю, оскільки до власного висловлення ставляться чіткі вимоги стосовно змістово-композиційних елементів.

Допоможуть посилити раціональність викладу різноманітні метатекстові мовні засоби логізації викладу (див. таблицю).

Мовні (метатекстові) засоби логізації викладу думок у власному висловленні

(Увага! Низка інших засобів запропонована вище при характеристиці засобів уведення тези, аргументів, прикладів)

Раціональність викладу посилять також мовні засоби вираження фазисності (почну, продовжу, додам, завершу та ін.). Хоча остання група засобів характерна передусім для творів-розповідей, де важливою є передача послідовності подій, однак й у власному висловленні ці засоби можуть згодитися, адже допомагають автору повідомляти читачеві (екзаменаторові) про послідовність плину думок, міркувань. У цьому переконують матеріали зіставної таблиці (див. таблицю).

Зіставлення потенціалу фазисних маркерів для твору-розповіді й власного висловлення

Увага! Надмірна емоційність викладу найчастіше заважає ясності викладу. Дозволити собі створювати емоційно наснажені тексти може тільки той, хто добре знає синтаксис і вміє контролювати модальність речень.

ЛОГІЧНІСТЬ ВИКЛАДУ НА МОВНОМУ РІВНІ ТЕКСТУ

Для забезпечення логічності викладу на мовному рівні автору власного висловлення варто згадати лексичні (значення слів), морфологічні (відмінкові форми слів) й синтаксичні норм (поєднання форм у реченні, простих речень у складному та ін.), а також пам’ятати положення лінгвістики тексту щодо типів і засобів зв’язку речень у тексті.

Як відомо, виділяють два типи зв’язку речень у тексті – послідовний і паралельний.

Послідовним, або ланцюговим, є такий зв’язок, при якому кожне попереднє речення пов’язується з наступним за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане в попередньому. Наприклад: Доброзичливі стосунки в сім’ї значною мірою визначають подальший характер поведінки людини в суспільстві. Вони сприяють тому, що людина починає й із чужими людьми спілкуватися щиро й тепло. Вона не бачить у своєму оточенні ворогів, а лише друзів.

Паралельний зв’язок виникає між наступними реченнями, які тлумачать зміст першого, характеризують окремі аспекти сказаного в ньому. Наприклад: Доброзичливі стосунки в сім’ї значною мірою визначають подальший характер поведінки людини в суспільстві. Ці стосунки людина намагається перенести й на взаємини в суспільстві, шукаючи в ньому друзів, а не ворогів. Позитивна модель міжособистісного спілкування, закладена в сім’ї, сприяє легкому входженню людини в будь-яку спільноту таких само відкритих людей.

Можливе (а це найчастіше й трапляється) поєднання обох видів зв’язку.

Для зв’язку речень варто використовувати всі можливі засоби зв’язку, відповідно до їхньої доречності. Як відомо, засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, повинні бути пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Типовими лексичними засобами є такі.

ЧИТАТИ ДАЛІ

Збірник для підготовки до власного висловлення створено Освіта.ua відповідно до діючих вимог до написання власного висловлення на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури. Копіювання та розміщення матеріалів збірника на інших ресурсах заборонено.

Освіта.ua
01.03.2016

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!