Osvita.ua Середня освіта Термомодернізація шкіл Як залучити кредит на утеплення закладу освіти
Як залучити кредит на утеплення закладу освіти

Досвід залучення пільгового кредиту на термомодернізацію Центру розвитку дитини № 18 міста Коростень

Як залучити кредит на утеплення закладу освіти

На прикладі Центру розвитку дитини № 18 міста Коростень розповідаємо про досвід залучення пільгового кредиту з боку Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) на термомодернізацію освітнього закладу.

Коростенський Центр розвитку дитини №18 був створений на базі дошкільного навчального закладу міста у 2007 році. Сама будівля центру зведена 1988 року, - хоча це порівняно нова споруда, її конструктивні особливості, а також брак коштів на капітальний ремонт призвели до того, що взимку температура в закладі становила 17 °C.

Такий стан справ непокоїв і персонал закладу, і батьків, чиї діти хворіли частіше, ніж слід, і, зрештою, міську владу, що витрачала муніципальні кошти на опалення закладу без відчутного ефекту. «Подача теплоносія на заклад йшла висока, але ми майже не відчували цього, тепло, практично не затримуючись, виходило назовні», - говорить Галина Воєводова, керівник ЦРД № 18.

Місто вишукувало змогу залучати кошти на енергоефективні заходи ще з початку 2000-х років (участь в проекті ПАДКО). Після стрімкого зростання вартості енергоносіїв, у 2015 році міська рада вийшла на співпрацю з німецьким GIZ, впровадивши за їх підтримки систему енергоменеджменту. Це дозволило щоденно збирати інформацію про стан енергоспоживання у бюджетних закладах міста.

«Ми почали аналізувати енергоспоживання, - розповідає Володимир Вигівський, секретар міської ради Коростеня, - і прийшли до висновку, що саме з тими об'єктами, де на один квадратний метр зафіксоване найбільше споживання енергії, потрібно щось робити. Одним з таких об'єктів виявився Центр розвитку дитини № 18, де до того ж температурний режим не дотримувався через низьку якість будівництва. Прийшли до висновку, що нагріти будівлю до необхідного температурного режиму ми все одно не зможемо, а даремно платити за теплову енергію нераціонально».

В 2015 році громада дізналась про можливість залучити пільгові кредитні кошти з боку NEFCO на термодернізацію муніципальних закладів. До кінця року в міськраді підготували передпроектні розрахунки, подали їх до кредиторського комітету організації. За декілька місяців отримали позитивний висновок і відразу після цього взялися за розробку проектно-кошторисної документації.

Стан будівлі до термомодернізації

Місто залучило до підготовки проекту зовнішніх консультантів, а ті, в свою чергу, запрошували колег з Німеччини – все тому, що організація виставляє високі вимоги до проекту, що часом значно перевищують українські будівельні норми.

Загальна кошторисна вартість проекту склала трохи більше 9 мільйонів гривень. NEFCO видає «дешеві» кредити під 3% річних у гривні, без прив'язки до курсової різниці, але за умови співфінансування з боку міста. Володимир Вигівський наголошує, що, з одного боку, цих коштів могло б вистачити на модернізацію двох закладів, однак, завдяки передбаченими проектом технологіям, заклад виходить на економію енергії на рівні 50%, – показник недосяжний при застосуванні успадкованих радянських норм будівництва.

«Це інвестиційний проект – ми вкладаємо більше коштів зараз, але можемо економити на енергоносіях в майбутньому. Розрахункова окупність проекту складає сім з половиною років, далі муніципалітет використовує зекономлені кошти на реальні потреби громади», - говорить пан Володимир.

Роботи над утепленням фасаду будівлі

Реалізацію проекту з термосанації закладу розбили на два етапи: у 2017 році було погоджено фінансування першої частини на сумму майже в 4 млн гривень. Співфінансування з міського бюджету склало 456 тисяч гривень. Під час реалізації першого етапу, що наразі наближається до завершення, мають замінити вікна, двері, провести повну реконструкцію системи опалення із встановленням індивідуального теплового пункту, утеплити покрівлю та фасад.

Вже після впровадження частини енергоефективних заходів цього етапу, температурний режим в закладі піднявся. «Цьому значною мірою сприяло те, що у нас замінені вікна, утеплена стеля та частково утеплений сам фасад приміщення. В групах, де утеплено фасад, температура вже відрізняється, – 21 °C проти 17 °C в "неутеплених" групах», - говорить Галина Воєводова, керівник закладу.

Микола Пасько, експерт компанії Хенкель Баутехнік (Україна), що надає послуги з енергоаудиту та здійснює комплексний технічний супровід утеплення фасаду, розповідає, що 30-40% тепла виходить з будівлі саме через стіни. «Застосування якісних систем утеплення, зокрема, систем скріпленої ізоляції, дозволяє досягти максимального ефекту від утеплення фасаду. Однак, муніципалітетам в будь-якому випадку необхідного братися за комплексну термомодернізацію будівлі, оскільки лише це дозволяє розумно розподіляти тепло та зберігати його в приміщенні»,  – наголошує експерт.

Фасад будівлі після утеплення

Фактичний супровід проекту термосанації закладу з боку міськради лежить на відділі освіти міськвиконкому. «Цього року ми навряд встигнемо завершити перший етап, оскільки близько трьох тижнів після кожного траншу з боку NEFCO необхідно для оцінки робіт», - говорить Алла Краснокутська, начальник Коростенського відділу освіти.

Згаданий перший етап фінансування на загальну суму у близько чотири мільойни гривень розбитий на три транші. За кожним з них слідує оцінка виконання робіт з боку представників кредитної організації, що займає приблизно три тижні. «Я раджу колегам взяти до уваги цей аспект проекту при плануванні роботи над ним», – ділиться досвідом пані Алла.

Під час другої черги реалізації проекту заплановано утеплення цоколю, підвального перекриття та встановлення сонячного колектору. В результаті комплексної термомодернізації закладу громада міста отримає комфортні умови перебування для своїх дітей, а також значне скорочення витрат на енергоносії.

«Ми розуміємо, що якщо нічого не робити в напрямку енергоефективності, ми будемо проїдати гроші, які заробляє громада, будемо перераховувати їх компаніям-монополістам. Сьогодні органи місцевого самоврядування мають значний ресурс, питання – куди його спрямовувати. Україна має йти тим самим шляхом, яким йшли німці після об'єднання західної та східної частини країни – інвестувати в енергоефективність. Ми не настільки багаті, щоб дарма платити за дорогі енергоносії», – підсумовує позицію міської влади Володимир Вигівський.

Освіта.ua
18.12.2017

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!