Учні та вчителі є заручниками ігор із виданням підручників, - експерти

Про це йдеться у статті Василя Ластовецького, Олександра Пилипчука та Євгена Шестопалова "Наші учні варті якісніших підручників".

"Школи змушують використовувати лише рекомендовані або затверджені МОН України підручники, усі інші наказують вилучати з фондів шкільних бібліотек і мабуть скоро будуть спалювати, як за часи інквізиції", - зазначають експерти.

"МОН України регулярно видає накази з назвами на кшталт "Про посилення контролю за відповідністю друкованої продукції шкільного асортименту, яка використовується у навчальних закладах, педагогічним вимогам". Доходить до того, що виконуючи подібні накази в Чернівецькій області з учителів беруть розписки про невикористання комерційних видань під загрозою негайного звільнення, а у м. Одеса "вертухаї" від освіти обшукують сумки та рюкзаки учнів, чи нема там "заборонених" книжок", - повідомляють експерти.

Налагодити своєчасне забезпечення шкіл підручниками не вдавалось жодному керівництву МОН за всі роки незалежності України. Виправити це становище можна, ліквідувавши державне замовлення друку підручників і передавши кошти у школи, зробивши їх замовниками навчальної літератури.

"З усього видно, що наше МОН України – чи не останній оплот централізованого неринкового розподілу державних коштів на пострадянському просторі, при якому автори та видавництва, замість здорової конкуренції, приречені битись між собою за одержання "державного замовлення". Небажаних претендентів знімають з конкурсу під вигаданими приводами", - наголошують автори.

У той самий час видавництва-переможці, "освоюючи" державні кошти, прагнуть зробити свої підручники якомога дорожчими: штучно роздувають обсяг навчального матеріалу, використовують цупкий папір, багатоколірний друк тощо. Досить покласти в ранець 5‑6 таких книг, щоб дитина "зігнулася в дугу" від їхньої ваги.

Якщо порахувати витрати держави на видання підручників, то для щорічного забезпечення комплектом підручників одного учня в середньому потрібно близько 400 грн. Експерти зазначають, що держава витрачає ці кошти вкрай неефективно. Якби школам на придбання навчальної літератури за власним вибором виділили хоча б половину цих коштів, то кожен учень мав би сучасні підручники, дешеві й якісні.

Також автори наголошують, що система експертної оцінки серйозно потерпає від суб’єктивізму й конфлікту інтересів: складається враження, що бажаний експертний висновок (і відповідний гриф на видання) можна здобути за знайомством або просто за гроші. Інакше як пояснити наявність грубих помилок у змісті багатьох підручників? Діюча система конкурсного відбору підручників без механізму попередніх випробувань, без урахування думки вчителів, учнів та їх батьків, робить принципово неможливим створення якісних підручників.

Проте легко знайти й людей, які готові захищати діючу схему. Підручникотворення є прибутковою галуззю та її монополізація приносить значні кошти групам і особам, які мають доступ до управління державною власністю. Виробництво та розповсюдження навчальної літератури через систему державного замовлення стало предметом змагань видавництв, коли замість відкритої конкуренції ідей, авторів і програм усе вирішують зв’язки, знайомства та політичні впливи. Унаслідок цього ціни на бюджетні підручники іноді стають захмарними.

"Поки ринкові відносини не прийдуть рівною мірою в усі видавництва та школи, дешевих, якісних і своєчасних підручників не буде! Але наразі МОН України вперто зберігає процедури, що залишають лазівки для зловживань, не хоче впроваджувати прозорі, справедливі для всіх європейські стандарти випуску якісних підручників, не хоче для їх придбання передати державні гроші у школи", - наголошують експерти у статті "Наші учні варті якісніших підручників".