Я спостерігаю відсутність терпіння у молоді, - Гриневич

За словами міністра, формулою успіху є поставлена мета і талант, помножений на працю

Я спостерігаю відсутність терпіння у молоді, - Гриневич

Правильно й вдало поставлена мета, віднайдений талант, помножений на працю і наполегливість і є формулою успіху. Про це, спілкуючись із лауреатами стипендії Президента України для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад і Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН, сказала міністр освіти Лілія Гриневич.

«Кожен із вас – це не просто талант, а талант наполегливий. Мати талант – це можливість, яка є у кожної людини, а от розвинути цей талант і мати силу волі працювати, коли інші відпочивають, – це найвище мистецтво. Знаєте, у нас сьогодні склалася така ситуація, яку я відчуваю спілкуючись із молоддю. Думаю, це одночасно і можливість, і великий виклик. Я спостерігаю відсутність терпіння у молоді. І це можливість, бо всі прагнуть йти швидко вперед, ставлять великі цілі, і це дає надію на поступ і на нетрадиційні та цікаві шляхи вирішення проблем. Але йде і певне знецінення важливості терпіння. Бо коли, поставивши собі мету, починаєш йти до неї, з’являється багато перешкод, дорога не вистелена м’якою травичкою, неуникненно виникають проблеми, які потрібно вирішувати і яким потрібно опиратися. І тут потрібна і наполегливість, і терпіння – вони ключ до звершень», – розповіла міністр.

Цього року стипендії президента отримали 270 школярів та студентів, які протягом року щомісяця отримуватимуть грошову винагороду за свої інтелектуальні досягнення. Серед них – 150 переможців учнівських олімпіад з навчальних предметів і 120 – Всеукраїнського конкурсу-захисту. У 2018 році розмір стипендії складає 2 600 грн на місяць.

Освіта.ua
29.11.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Fraps
Хотите терпения? Езжайте в Россию, там молодежь обладает очень большим терпением, один Озон чего только стоит.
Олеся
А про те, що правила НУШ якраз не надто націлені на розвиток в учнів терплячості, пані міністерка якось не подумала.
Небайдужий
У нас молодь дуже терпляча - це треба ж стільки терпіти міністра освіти плагіаторку. В цивілізованих країнах такі міністри одразу у відставку подають, а у нас терплять.
Академик
Для Небайдужий: вы долбанулись с этим плагиатом! Все плагиаторы- кроме греков! Нет диссертации чистой, ибо и букв всего 32. !!!
Коментувати
Username
Пф-ф! А хіба не ви, пані міністерко, створюєте умови, аби в молоді ці чесноти (терпіння й наполегливість) і не виробилися? Хвалити дитину за найменшу дрібницю, бачити лише успіхи, максимально знизити вимоги... Чого ж дитина буде напружуватися, коли вона й так молодець? А як не молодець, то прибіжить "мамка" зі звинуваченням у булінгу (дитину похвалили на 3 рази менше, ніж сусіда, у дитини травма на все життя), і дитинча знову молодець!
cos
А скільки ще можна терпіти знущання- вже 27 років пройшло, все терпимо і терпимо. Скоро терпець в молоді точно увірветься, почекайте ще трошки.
КрПт
Це міністерка не вірно підмітила! Терпіння в молоді чомусь дуже багато, особливо до тих нерозумних дій, які ми бачимо в освіті зараз при керуванні цієї пані! Якби не було терпіння, то ця влада вже давно була б в Ростові. Так, що Гриневич краще закрити рот і не говорити дурниці!
Cirius
Брак терпіння у молоді породжений неправильним вихованням. Дітям з дитинства нівчому не відмовляють, вони не знають, що таке економія коштів. Виховується не критичне ставлення до себе і своїх вчинків, споживацьке ставлення до життя. Багатьох перслідує манія швидкого успіху. У нас немає проблеми з встановленням діагнозу, ми не шукаємо шляхів лікування цих хвороб становлення характеру. А коли хворобу не лікують роками вона переходить у хронічну форму, і добре, якщо хворий не інфікує інших. Я не знаю, чи не перейшли ми епідемічний поріг, але що до нього дуже близько видно виразно і без окулярів.
Катерина
Для Cirius: виховання теж аби яке. Але я, як представник молоді(не школяр), запевняє, справа далеко не у вихованні. Не забувайте, що ми виховані нашими вихлванними батьками, не забувайте в які роки ми живемо. Ти не встигає опанувати професію, як вона застаріла (привіт нашій системі освіти). Звісно у нас немає терпіння. Всім на всіх начхати нічого не змінюється, будь-яка спроба до змін тоне в стосі паперів, які начебто треба заповнити... Да до біса це все
Cirius
Для Катерина. Приведу Вам приклад. Сапаємо з мамою цукрові буряки в полі. Я бігом, бігом і через 1 год. язик на бороду. А мама цюпу-цюпу і пішла далі. Кажу до неї:"Та Ви сильніші за мене молодого". Ні, каже вона, ти хочеш взяти силою, а я беру терпінням і розумом. Махаючи сапкою розмірено я швидко не втомлюся і оброблю більшу площу ніж ти. Ти б’єш сапкою по землі, а я лишень підсікаю бур’яни. Висновок: Не будеш сильним у малих справах -нічого не досягнеш у великих. Щоб зрозуміти, що я маю стати викладачем мені знадобилося 25 років. Але наступні 20 я прожив краще, ніж попередні, бо йшов на роботу як на св’ято, хоча ніхто мені його не створював у нашій застарілій і недосконалій системі освіти. Недаремно існує такий вислів:"Хочеш бути щасливим - будь ним"! Ніде Вас п. Катерино не чекає щастя на блюдечку. Надто багато кицьок крутиться навколо нього в очікуванні на дармову сметанку. А чи багато на світі бажаючих покласти її туди за так?
Івась
Для Cirius: а щоб не йшов на педроботу, як на свято, а задумався: а якого качана я працюю, а грошей не бачу? І шукав/знайшов іншу роботу з вищою зарплатою. Дивись, і мама про роботу на буряках забула би, і про мізерну пенсію не згадувала б, бо син включив мізки в ту, що треба розетку...
Коментувати