МОН планує більш широке вивчення Голодомору в школах

Міносвіти та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» домовились про співпрацю

МОН планує більш широке вивчення Голодомору в школах

Міністерство освіти і науки та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» підписали меморандум, метою якого є вивчення, популяризація та впровадження в освітній процес шкіл широкого вивчення історії Голодомору 1932-1933 рр. – геноциду української нації. Про це повідомили у прес-службі відомства.

Документ передбачає декілька напрямів співпраці, зокрема, спільну участь у створенні науково-методичної бази для освітнього процесу середньої та вищої школи, співпрацю у напрямку залучення напрацювань Музею для використання всіма школами в освітньо-виховному процесі.

Також сторони домовились про партнерство у сфері підвищення предметної компетентності адміністрацій шкіл з метою інформування їх про важливість і необхідність вивчення історії Голодомору в школі та дослідження цієї теми на регіональному рівні в позашкільний час.

За словами директора Національного музею Олесі Стасюк, зараз надзвичайно важливим є налагодження позитивної партнерської співпраці зі школами.

«Ми спостерігаємо, що вчителі певною мірою бояться говорити на цю тему, вважають її надто травмуючою, хоча, безумовно, все залежить від підходів. Наш музей теж здається надто страшним місцем, хоча більшість жодного разу там не була. Ми маємо налагодити довіру та партнерство, щоб почати чесно та відкрито говорити на таку складну тему», – розповіла Олеся Стасюк.

Освіта.ua
02.08.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
1
Якби ж такі заходи мали на меті чогось навчити на прикладах історіі, то було б добре. Бо насправді всі ці заходи потрібні тільки для того, щоб відвернути увагу від сьогоднішнього геноциду українського народу українською владою, сьогоднішнього реального голодомору для багатьох людей, сьогоднішнього беззаконня та феодалізму. Всіма такими заходами тільки й хочуть показати, що буває гірше, тому не нийте. А також зняти із себе вину, бо, бачте, постійно їм росіяни винні, а не односельчани, які здавали своїх сусідів своїм же чекістам українцям; не чекісти-українці, які самі ж радо забирали останнє і розстрілювали своїх співвітчизників чи відправляли у Сибір; не діти-українці, які здавали своїх батьків.Та нє, то ж таке, про це ж краще замовчувати, краще на когось вину перекласти
Witalina
Так, історію ПОТРІБНО знати! Але НЕ МОЖНА жити минулим і постійно копатися в минулому! Потрібно жити МАЙБУТНІМ: йти вперед ,а НЕ назад!
Олекса
Звісно, історію свого народу треба вчити. Але весь світ знає тепер Україну як країну вічної печалі, суму, приниження, постійних річниць розстрілів, різноманітних жертв, депортацій та тому інше. Скоро телевізори будуть випускати з вмонтованою вічною свічкою. Ніякого позитиву від нас не випромінюється. Так і ставитимуться до України як до недолугої та недорозвиненої вічно ображеної. Згадайте, як ставляться до людини, яка постійно вважає себе ображеною