Osvita.ua Середня освіта З людини в Людину: як наші педагоги змінюють життя дітей
З людини в Людину: як наші педагоги змінюють життя дітей

Зміни освітньої системи зсередини від трьох українських педагогів, які змагаються за здобуття «Нобеля»

З людини в Людину: як наші педагоги змінюють життя дітей

Колись найшановнішою людиною на селі був вчитель. Зараз же 82% українських педагогів незадоволені своїм соціальним статусом, а 60% визнають важливою проблемою факт його зниження. Такі дані зафіксувало дослідження GfK, яке було проведене на замовлення громадської спілки «Освіторія».

Щоб повернути престиж професії вчителя та популяризувати новаторські підходи у освіті, у 2017 році в Україні стартувала національна премія Global Teacher Prize Ukraine, відома у світі як «Нобель» для вчителів.

Переможець отримає 100 тисяч гривень, рік безкоштовного підвищення кваліфікації, реєстрацію на світову премію та поїздку на Global Education and Skills Forum 2018 в Дубай, де оголосять ім’я найкращого вчителя у світі.

Організатори отримали 632 заявки та 2500 номінацій. Топ-20 кращих вчителів-новаторів проведуть разом в Одесі три дні (16-18 вересня), де журі перевірятиме претендентів «в дії» і обере п’ятірку кращих. Переможця оголосять 7 жовтня.

«Українська правда. Життя» обрала трьох українських педагогів, які змагаються за здобуття «Нобеля», і розпитала у них, як це - змінювати освітню систему зсередини.

Ольга Рудакова – викладає англійську мову в Яковлівській сільській школі, що на Харківщині

«Монополіст» з викладання англійської

Так називає себе жартома Ольга Рудакова, яка вже 12 із 33-ьох років свого життя викладає англійську мову в Яковлівській сільській школі, що на Харківщині.

«Після закінчення університету я повернулася в свою рідну школу, щоб викладати англійську. Батьки учнів не розуміли, навіщо вивчати іноземну мову дітям із сіл. Яка перспектива? Адже житимуть і працюватимуть вони в Яковлівці», – згадує Ольга.

Вона довела односельцям, які виступали проти предмету, що іноземна мова дуже важлива.

«Мама однієї учениці розповіла мені, що під час відпустки її донька допомогла іншій дівчинці спілкуватися з іноземцями, підказувала, як краще ту чи іншу фразу сказати англійською. Це був момент гордості і для мами, і для мене як вчительки», – розповідає Рудакова.

Ольга розуміє, як важливо дітям спілкуватися з носіями мови і постійно шукає можливості запросити до школи англомовних гостей, а у селі це зробити не так просто.

«Одного разу я запросила Кларису Хьюдж, волонтера Корпусу Миру США, з якою випадково познайомилась, коли працювала над проектом «Народні майстри» у нашому Харківському районі.

Проект виграв американський тендер, тому ми часто спілкувалися, я розповіла Кларисі про учнів і так вона стала гостем нашої школи.

Бачили б ви очі дітей, які розуміли, про що говорить Клариса, ставили питання, уточнювали!» – розповідає Ольга.

Оскільки школа невелика, Рудакова – єдиний вчитель іноземної мови і повинна пам’ятати та дбати про усе: мовні тижні, конкурси, заходи, ДПА, ЗНО, календарні свята, лінійки, роботу гуртка та мовний табір.

«Кожного року у травні місяці я звільняюся, – жартує Ольга. – А потім довга відпустка, і я сумую за школою. Вже думаю: от буде тиждень англійської мови - і зробимо спектакль. Саме нові ідеї надихають мене повертатися і щоразу втілювати їх в життя з учнями».

Рудакову постійно запрошують працювати у Харків, у більші школи їхнього району, але вона залишається у Яковлівці і продовжує надихати дітей вивчати англійську, і тим самим й розширювати свої горизонти.

А ще у Ольги є давня мрія побачити Лондон: «Діти завжди питають, чи була я у Великій Британії. У 2008 році я навіть подавала документи на візу, але мені відмовили. Мрію, що одного разу я відповім їм «так» і розкажу безліч подробиць».

Ганна Попович – вчителька біології Ужгородської школи №2

«Рятувальниця» із Ужгорода

«Коли вивчаємо ботаніку – досліджуємо рослини прямо у ботанічному саду, якщо зоологію – йдемо до зоологічного музею. Якось на урок запросила стоматолога, і ми разом на моделях ротової порожнини пояснили дітям будову зуба і правила гігієни», – скромно розповідає Ганна Попович, вчителька біології Ужгородської школи №2 з поглибленим вивченням окремих предметів.

Але «рятує» вона не тільки уроки біології, а й людські життя.

Ганна розробила власну методику і навчає дітей віком від 3 місяців до 3 років затримувати дихання під водою: «У Закарпатській області дуже багато нещасних випадків на воді саме серед дітей. Часто через те, що вони не вміють надовго затримувати дихання. Наші заняття вчать дітей цьому навику і допоможуть їм у разі небезпеки врятувати своє життя».

Завдяки Попович та її заняттям 5-річний хлопчик-аутист Дмитро перестав боятися води, навчився плавати, почав спілкуватися з дітьми і вже наступного року піде до школи разом з усіма.

Ганна розробила власну методику і навчає дітей віком від 3 місяців до 3 років затримувати дихання під водою

Ганна мріяла про професію педагога ще зі шкільних років, проте стала ним лише у 31 рік.

Після закінчення сільської школи вона вступила до медколеджу райцентру – навчання у місті сім’я дівчини не змогла собі дозволити.

У коледжі Ганна відкладала частину стипендії і готувалася до вступних іспитів, а через рік після його закінчення, коли вже працювала медсестрою і могла себе забезпечити, стала студенткою біологічного факультету Ужгородського університету.

«Іншої професії навіть не уявляла. Мені дуже подобається спілкуватися з дітьми і природою. Мені легко в цьому. Це надихає постійно розвиватися і бути відкритою до нового. Своїм маленьким досягненням вважаю дачу, якою сама займаюся. Там я наживо спілкуюся з природою, доглядаю рослини, збираю урожай, вирощую дерева», – розповідає дівчина.

І хоча досвід робити роботи вчителем у Ганни Попович ще малий (лише 1 рік), але їй є чим поділитися зі світом: як проводити нестандартні уроки з біології, як затримка дихання може врятувати життя дитини та як іти до своєї мрії попри всі перешкоди.

«Для мене премія на Global Teacher Prize Ukraine – це можливість бути прикладом для своїх учнів, показати, що я прагну розвиватися і подивитися, як це роблять інші роблять», – говорить Ганна.

Сергій Зайцев – вчитель української мови та літератури у школі для дітей з особливостями розвитку міста Полтава

Особливий вчитель для особливих дітей

Історія 33-річного вчителя української мови та літератури Сергія Зайцева була б звичайною, якби не той факт, що працює він у полтавській школі для дітей з особливостями розвитку.

Вже 11 років Сергій щодня навчає та виховує дітей із затримкою психічного та розумового розвитку.

Самостійно добирає підручники, методичне та дидактичного забезпечення – використовує власні методики і сучасні технології для того, щоб учні якомога швидше та комфортніше соціалізувалися і не опинилися після закінчення школи на периферії суспільного і професійного життя.

Кожен урок Сергія містить відеопрезентацію, роботу з мультимедійною дошкою, а також елементи піскотерапії: діти малюють різнокольоровим піском ілюстрацію до твору чи відгадку до загадки, зображують свій настрій чи схематичний зміст твору.

«Такі вкраплення несуть у собі психоемоційну розрядку, викликають зацікавленість, відновлюють сили для нових завдань, а найголовніше – розвивають дрібну моторику рук і активізують процеси у корі головного мозку», – розповідає вчитель.

Вже 11 років Сергій щодня навчає та виховує дітей із затримкою психічного та розумового розвитку

Один з учнів Сергія, Іван, навіть почав писати вірші, разом з вчителем зняв відео і виборов перемогу в обласному конкурсі відеороликів, презентацій та буктрейлерів серед літературно обдарованих дітей.

«Мої учні дійсно особливі, вони – найкращі. Робота з ними вимагає дуже багато часу, подекуди більше, ніж в інших школах, але мені з ними дуже легко спілкуватися. Вони чесні, відверті, правдолюбні та справжні», – з великою любов’ю і гордістю розказує про своїх вихованців Сергій Зайцев.

«Моє основне завдання як вчителя – це трансформація із звичайної людини в Людину з великої літери», – додає він.

Сергій вирішив подати заявку на Global Teacher Prize Ukraine, бо вірить, що за декілька років Україна разом з освітянами стане однією з найрозумніших держав в світі.

І як швидко це станеться, залежить від таких самовідданих вчителів-новаторів як Сергій.

Дар'я Дяденко, Українська правда. Життя.

Освіта.ua
01.09.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
только одно
Много думаю. Как меня и мой класс воспитывали в школе. Практически 90% учеников смогли реализовать. 40% высшее образование. И уважали страну, президента правительство. Иногда думаю, что ответ кроется в том, что каждое утро уроки начинались с гимна Украины, и после 7 урока, рабочий день заканчивался тем же гимном. А может подбор учителей, который просто любили детей и свою работу. Много странностей. Но ответ все-таки где-то есть. И гимн тогда был без всяких слов. Даже кроме выступлений директора, пионер вожатой и классных руководителей по радио транслировали выступления к разным праздникам Л.Кучмы. Все понимали стан вещей, читали газеты, некоторые имели доступ к Интернету. Но уважали! Объясните, почему все не было так складно как сейчас?
совесть
І як оцінювати таких різних вчителів? Що краще? Зацікавити всіх учнів предметом, чи підготувати одного-двох переможців олімпіад?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!