Osvita.ua Середня освіта Вчити програмування треба в школі чи університеті?
Вчити програмування треба в школі чи університеті?

Постійна зміна навчальної програми з інформатики є нормою, бо це є вимогою темпів розвитку цивілізації

Вчити програмування треба в школі чи університеті?

Нещодавно глава IBM Джинні Рометті (Ginni Rometty) написала лист обраному президенту США Дональду Трампу, в якому заявила, що співробітникам IT не обов'язково здобувати вищу освіту, щоб займати високооплачувані посади, працюючи в сфері кібербезпеки, big data, когнітивістики, штучного інтелекту. Вона попрохала новообраного президента підтримати спеціальні шестирічні програми навчання інформаційних технологій в старшій школі. Для України це питання також цілком актуальне. Про те, коли і як треба вивчати інформатику, ділиться думками директор Центру підготовки сертифікованих програмістів, автор навчальної програми підготовки Java- і Android-програмістів в 10-11 класах середніх шкіл інформаційно-технологічного профілю Сергій Іщеряков. Автор пропонує використовувати JAVA для навчання програмуванню вже з п’ятого класу. В якості JAVA-тренера він підготував понад 40 сертифікованих фахівців (школярів в тому числі) рівня Oracle Certified Professional, Java SE6 Programmer і Oracle Certified Professional, Java EE5 Web Component Developer. Веде навчальні курси з Java-програмування на онлайн-платформі SmartMe University.

Інформатика стала однією з лідерів серед навчальних дисциплін в школі. За обсягом годин вона поступається лише математиці та українській мові. І це є нагальною вимогою часу. Також є правильним, що всередині інформатики збільшено кількість годин на змістову лінію алгоритмізації та програмування. Тепер перед школою постає питання: як максимально ефективно використати ці години, що призначено для навчання школярів програмуванню.

З одного боку, є, щонайменше, дві об’єктивні проблеми:

  • по-перше, недостатня підготовка шкільних вчителів інформатики саме в питаннях алгоритмізації та програмування;
  • по-друге, багаточисельність платформ, на яких здійснюють навчання програмуванню в школах, – від Pascal до Java iз C#.

Я вже не кажу про забезпечення сучасною комп’ютерною технікою значної частини українських шкіл!

З іншого боку, вивчення програмування має безперечну перевагу над іншими предметами – зацікавленість учнів, яку можна і треба спрямувати у потрібному напрямі.

Це, у свою чергу, має бути показано зрозумілою для учня кінцевою метою навчання. Не просто отримання в результаті навчання абстрактної оцінки в атестаті, а здобуття комплексу знань та навичок професійного програміста-початківця, здатного реально програмувати мобільні гаджети Android, - чим не мета, спроможна вмотивувати значну частину школярів?

Програмувати можуть не поодинокі ІТ-генії шкільного віку, а всі цілеспрямовані учні.

Лист керівника ІВМ до новообраного президента США тільки додав мені впевненості у цьому. Напевне, найважливіше – не розчарувати школяра у програмуванні протягом довготривалого навчання. Для того, щоб не втратити зацікавленість учнів, необхідно забезпечити:

  • по-перше, неперервність змісту навчання;
  • по-друге, формування проміжних результатів, важливих та цікавих для школяра.

Повторюсь, саме масове підняття рівня кваліфікації шкільних вчителів інформатики у програмуванні є, на мій погляд, найскладнішою проблемою. Настільки складною, що буде предметом окремої статті.

Отже, при забезпеченні неперервності навчання необхідно або просто бажано дотримуватись декількох принципів:

  • навчання від простого до складного;
  • підтримання темпів постійного розвитку без застою на певних етапах;
  • наближення до молодіжних пріоритетів;
  • дотримання вимог ІТ-ринку.

Усі ці критерії задовольняє наступна схема навчання програмуванню, яка до того ж без особливих проблем вписується у навчальну програму з інформатики, затверджену МОН:

  • Scratch-програмування (2-4 класи);
  • основи структурного (алгоритмічного) програмування (5 клас);
  • ознайомлення з об’єктним програмуванням (6 клас);
  • ознайомлення із програмуванням на Android (7 клас);
  • основи об’єктного програмування (8 клас);
  • основи функціонального програмування (9 клас).

У вчителів під час обговорення цієї програми виникає безліч питань. Зупинюсь на головних.

1. Чи відомо вам те, що в молодших класах Scratch-програмування викладається, здебільшого, на дуже низькому рівні, на який не можна покладатись, якщо переходити в 5-му класі на основи структурного програмування?

Про низький рівень викладання Scratch-програмування в 2-4 класах відомо, але не можна із цим миритись, слід підтягувати кваліфікацію вчителів молодших класів до потрібного рівня.

2. Чи не зарано викладати в 5-му класі основи структурного програмування, а в 6-му класі знайомити дітей з об’єктним програмуванням?

Це питання - фрагмент загальної проблеми нерівномірного «дозрівання» дітей до вивчення «точних» дисциплін. Аналогічні питання виникають і з математикою, і з фізикою, із хімією. Тим не менш, у шкільних математиці, фізиці, хімії є усталені правила, з якими не сперечаються.

З інформатикою так не вийде – надто динамічно розвивається ця галузь. Говорити про якісь усталені правила навіть в шкільному програмуванні означає, по-перше, обманювати себе, а, по-друге, системно прирікати шкільний курс на хронічне відставання.

Це нормально – постійно змінювати навчальну програму з інформатики. Це – вимога навіть не часу, а темпів розвитку цивілізації. І якщо ми не хочемо опинитись десь поза її межами, ми повинні до цього звикнути, адже саме інформатика найбільшою мірою з усіх навчальних курсів поєднує шкільні дисципліни із розвитком сучасних технологій.

3. Чи не зарано вивчати програмування у школі?

Для когось – зарано, але для когось – якраз вчасно! Школярам, для яких Scratch, якісно вивчений у 4-му класі, вже став «вчорашнім днем», а саме так, напевне, і задумана шкільна програма, продовження роботи зі Scratch в 5-му класі стане нецікавим.

Саме цього не можна допустити! Саме такими випадками ми втрачаємо величезну кількість майбутніх ІТ-шників, природні здібності яких не змогла розвинути наша школа… Мені здається, що набагато актуальнішим є питання: чи не запізно?

Звісно, навчальний матеріал з програмування, призначений для вивчення у 5-6 класах, повинен бути адаптованим до сприйняття дитячою свідомістю як за складністю, так і за формою подання. Щодо форми подання – думаю, варто максимально використовувати сучасні візуальні засоби, популярні у підлітків. Не просто використовувати звичайні чи електронні підручники, а проводити відеоуроки, насичені, наприклад, елементами скрайбінгу. Тим більше, що необхідні для вивчення елементи об’єктного програмування лягають на скрайбінг так, ніби народжені для цього.

4. Змістова лінія програмування є одним з багатьох навчальних модулів курсу інформатики, як наслідок, перерва між модулями програмування щороку є дуже великою, достатньою, щоб забути знання та навички, набуті учнем під час вивчення модуля програмування попереднього року. Як реально можна забезпечити неперервність навчання?

Поставлене питання є об’єктивною проблемою. Її радикальним вирішенням було б виведення змістового модуля програмування в окрему навчальну дисципліну, що, напевне, рано чи пізно буде зроблено. Але станом на теперішній час, думаю, доцільно для зацікавлених учнів продовження навчання програмуванню реалізовувати у режимі гурткової роботи. Навчальний матеріал кожного з модулів запропонованої схеми (основи структурного програмування, ознайомлення із об’єктним програмуванням та програмуванням для Android) є тільки маленькою верхівкою айсберга і надає чудові можливості для того, аби «лупати сю скалу» в межах кожного модуля протягом цілого навчального року вже в гуртках.

5. Де вчителеві шукати методичні матеріали?

Наприклад, допомогу надає і буде надавати надалі освітня платформа SmartMe University, де вже зараз розміщено 12 відеоуроків для 5-го класу і 12 відеоуроків для 6-го класу, частина з яких є доступною в безкоштовному варіанті.

До кінця січня буде відзнято і розміщено 12 відеоуроків з Android-програмування для 7-го класу. До кожного з уроків додаються тестові домашні завдання та завдання по розробці програм. Кожний урок починається з розгляду попереднього домашнього завдання. У весняному семестрі заплановано вебінари для відповідей на запитання.

Відеоуроки призначено, в першу чергу, для вчителів інформатики, хоча їх відзнято у режимі звертання до учнів. Сподіваюсь, цими відеоуроками зможуть скористатись і школярі, яким не дуже цікаво на власних уроках з інформатики.

Пропоную познайомитись із розміщеним на платформі SmartMe University невеличким відеороликом з ілюстрацією програм, що передбачено розробити в кінці кожного з перших трьох модулів навчання і які можуть розглядатись як результати навчання після 5-го, 6-го та 7-го класів.

6. Технологія – найважливіший момент у формуванні навичок програмування у школярів.

Яку з численних технологій обрати?

Згідно із правилами, встановленими для загальноосвітньої школи, вибір технології навчання програмуванню є прерогативою вчителя інформатики. Тобто, до чого лежить душа вчителя, що вчитель найкраще знає, на тому й треба вчити учнів. Див. лист МОН України від 17. 08. 2016 №1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Я особисто цей вибір зробив у 2009 році на користь Java, і з того часу я тільки переконувався у правильності цього вибору. Щодо «довершеності» та «академічності», на мій погляд, Java поступається Pyton, проте, має одну безапеляційну перевагу – на Java можна програмувати Android, у відповідь на що Pyton-програмісти можуть тільки розвести руками. Ще однією перевагою Java стало введення у версію Java SE8 елементів функціонального програмування - ще однієї сучасної парадигми, що є подальшим розвитком об’єктного програмування.

7. Чи має бути математика попередньою базою для вивчення програмування?

Мій досвід роботи у ВНЗ беззаперечно доводить, що студентів, які освоїли програмування, не треба змушувати вчити розділи вищої математики, коли вони є необхідними для розробки програмних проектів.

Думаю, що і в школі програмування може стати каталізатором, справжнім мотиватором для вивчення математики, фізики, хімії.

Обов’язково поміркую, як досвід, отриманий у вищих навчальних закладах, перенести на шкільні терени. Як зробити так, щоб програмування стало попередньою базою для вивчення інших «точних» шкільних дисциплін…

Не всі будуть програмістами, але вчити програмування у школі необхідно всім.

Цінність програмування полягає в тому, що воно формує спочатку логічне мислення (структурне програмування), потім – допомагає утворювати абстрактні моделі, наближені до життя (об’єктне програмування). Цілком ймовірно, що з розвитком сучасних технологій знайомство з якоюсь із мов програмування стане такою ж необхідністю, як знання іноземної мови.

Погляньте на нинішню систему навчання – далеко не всі школярі стануть філологами та біологами, але всі мусять вчити ямб, хорей і амфібрахій, або властивості рослин сімейства хрестоцвітних…

Наближення до професійного рівня під час шкільного навчання не має відлякувати, - саме такі висновки дозволяють зробити результати проекту «Школяр-програміст», розпочатого влітку 2015 року за ініціативою ГО «Фундація розвитку інновацій» та підтриманого МОН.

Попередньо підготовлені вчителі інформатики Києва, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської та Одеської областей з вересня 2015 року в класах інформаційно-технологічного профілю розпочали навчання десятикласників згідно з затвердженою МОН навчальною програмою, адаптованою під вимоги сертифікаційних іспитів корпорації Oracle. І хоча навчання школярів ще продовжується, вже в грудні 2016 року дніпровські школярі разом із отриманим сертифікатом професійного Java-програміста презентували чотири стартап Android-проекта.

Сертифікат Oracle реально отримати раніше, ніж паспорт.

Серед моїх учнів вже є декілька успішних програмістів, які отримали Oracle-сертифікат у віці 16 років і через пару місяців були запрошеними на роботу до Івано-Франківських ІТ-компаній. Але все ж таки це були студенти першого курсу коледжу, а ось успішні результати в грудні минулого року саме школярів – це вперше.

Хочу підкреслити комплексність результату: наявність корпоративного професійного сертифікату свідчить про відповідний рівень володіння теоретичною складовою Java, а розроблені Android-проекти доводять наявність необхідних практичних навичок. Чим це не професійний рівень? Рівень початківця, але, щонайменше, дуже наближений до професійного.

Що ці хлопці будуть робити у вишах після завершення навчання у школі? Впевнений, вони матимуть, що вивчати надалі. Звісно, дисципліни, на яких вивчають програмування, для них будуть, щонайменше, нецікавими. Проте, базові дисципліни – дискретну математику, теорію алгоритмів, структури даних, архітектуру комп’ютерів – ці студенти слухатимуть свідомо, без примусу з боку деканату. Це перевірено моїм особистим досвідом. Щоправда, вести заняття для таких студентів під силу далеко не всім викладачам ВНЗ. Але це вже окреме питання.

На завершення хочу запропонувати для дискусії два висновки щодо напрямків подальшого розвитку.

1. Запропонована схема навчання програмуванню практично є основою підготовки кадрів для організації бізнес-інкубаторів стартапів безпосередньо в спеціалізованих класах загальноосвітніх шкіл. У всякому разі, в Українському фізико-математичному ліцеї Києва, Дніпровському ліцеї інформаційних технологій можна створювати бізнес-інкубатори вже зараз.

2. Для випускників шкіл, які успішно опанували запропоновану схему навчання, необхідно розробити спеціальний навчальний план подальшого навчання у ВНЗ. Цей план має базуватись, в основному, на парадигмі «проектного навчання» – студенти вже з першого курсу навчатимуться паралельно із виконанням проектів і вчити будуть саме той теоретичний та технологічний матеріал, що є необхідним для проекту. Це може допомогти виконувати проекти на замовлення вітчизняної промисловості, насичені програмною реалізацією математичних моделей управління технологічними системами, а не напівмеханічним використанням програмних фреймворків.

Сергій Іщеряков, кандидат технічних наук, директор Центру підготовки сертифікованих програмістів, м. Івано-Франківськ, Освітня політика.

Освіта.ua
23.01.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Таке...
Якщо навіть глава IBM... Є ще таке поняття, як вікові особливості. Не вийде в школі готовити сертифікованих) програмістів. Одиничні випадки - так. І це не норма буде, а аномалія. А програма з математики? Чи вона ні до чого?) Те, що треба програмування - в окрему дисципліну, це факт. З класу 7-го, було б норм. Потягнуть, не потягнуть? Ну, так як тягнуть математику, ще потягнуть). Це базова школа. А в старшій має бути спеціалізація. Там вже, що кому годиться. Ми ж це декларуємо? До чого я веду? А до того, що якщо учень, маючи в 7-9 класі 4 год математики в тиждень, не знає табличку множення, то не буде великої біди... якщо цей же учень буде мати ще 2 години програмування з 7 класу, і теж його не буде знати. Зате дамо шанс іншому учню, ще в БАЗОВІЙ школі. Ясн, вводити додаткові години - за рахунок якогось холявознавства, "трудового навчання"(тіпа технології)))) тп) Зараз до речі непоганий курс Object Pascal в 8 класі ЗОШ. І підручник Ривкінда норм. А якби в окремий курс...
ХМ......
Для Таке...: А ніхто готувати програмістів (сертифікованих) не заставляє. В першу чергу мова не про аномалії, а зміна навчальної програми з метою вивчення алгоритмів чи мови програмування. Не візуального, яке в більшості випадків школярі не освоять. Тільки однієї чи двох мов. Завдяки такому корку дуже багато учнів, які підуть на програмістів будуть краще підготовленні. І іншим для загальної розвиненості буде корисно. А ЗНО в 9 обов`язково потрібно. Якщо все обдумати то в 4 теж.
тоді наступне
Для Таке...: В Бермудський трикутник вірите? Чомусь вся ситуція з цим предметом та його викладанням нагадує саме аномалію. Може поки не пізно ввести від 2 до 6 предмет "Основи ПК". А з 7-9 "Основи алгоритмізації та програмування". 10-11(12). "Основи кібернетики". (Щось такого плану)/////)))))(ВСІМ))))))
еще странее
Для Таке...: Кибернетика это ведь тоже наука о передачи и преобразовании информации, только в системах. Может лучше не "Основы кибернетики", а "Основы визуального программирования" или "Веб дизайна". Думайте сами. Странно все это. Словно "ИНФО" за собой что-то несет. Только не считайте последователем Аненербе. Просто очень удивительная история такого предмета.
Коментувати
Честно
НЕЛЬЗЯ 9 ЛЕТ УЧИТЬ ТОЛЬКО ПК И ОФИС. ЗНАЧИТ НАДО СОКРАЩАТЬ ЧАСЫ. УЧЕНИКОВ ВСЕХ УЧАТ ПРОИЗВОДНЫМ И УРАВНЕНИЯМ ЕЙНШТЕЙНА. ЗНАЧИТ И ПРОГРАММИРОВАТЬ НУЖНО УЧИТЬ ВСЕХ. А УРОВЕНЬ ЗНАНЬ СОВСЕМ ДРУГАЯ СТОРОНА ПРОЦЕССА.
А автор хто?
Для вчитель яка не навчила: Коли я йду на прийом до лікаря, мене хвилює його вміння, а не рівні можливості для різних по розумовому складу людей. В вузах повинні вчитися найкращі, а не діти шахтарів чи пожежників поза конкурсом. Створюйте рівні можливості. Для вичення основ програмування непотрібні круті компи. ВСІ МАЮТЬ РІВНІ ПРАВА НА ВСТУП ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ЗНО.
А автор хто?
Івану Васильовичу який міняє професію: Тут що ставлять питання про факультативи? Питання надзвичайно просте. Хочеш вступити на ІТ, пройди курс з програмування і здай ЗНО, або не пройди але всерівно здай ЗНО. Всі мають рівні права, а от можливості..... ніби вони рівні при здачі математики в простій школі і фізмат.:-) Ну що ж, як і для всіх предметів репетитори і сапопідготовка.
Шестопалов
"Нельзя запрячь в одну телегу осла и трепетную лань!" И всех учеников половно учить программированию. Ця проблема вирішується просто: розділити інформатику на обов’язковий 175 год. для 5-9 класів курс по 1 год. на тиждень і варіативний курс на 2-у годину у 8-9 класах, у якому за вибором вивчається ІКТ або ОАП. Цю ідею ми пропонуємо ще з 2012 року у "народній" програмі: "Варіативний курс 70 год., що може складатися із тем ОАП або ІКТ, дає можливість загальноосвітнім навчальним закладам згідно своїх потреб і можливостей при відповідному виборі змінювати обсяг вивчення ОАП від обов’язкових 47 год. у 5-7 класах до 47+70=117 год. (46% всього курсу) за рахунок 70 год. варіативних модулів у 8-9 класах. Наприклад, школи спортивного, суспільно-гуманітарного тощо напрямків можуть у 8-9 класах вибрати варіативні модулі ІКТ, школи технологічного, природничо-математичного тощо напрямків мають вивчати варіативні модулі ОАП." Див. нову редакцію "народної" програми від 22.12.16. https://aspekt.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/NarProg-NN-22dec.pdf
Іван Васильович
Шановні колеги, дійсно можна готувати майбутніх фахівців із програмування у школі. Але для цього потрібно мати компетентного вчителя, технічне забезпечення і бажання учнів. Найкраще це навчання проводити у вигляді факультативів (будуть навчатися ті кому це потрібно). Удачі.
Учитель
Гарна ідея на стадії генерування самої ідеї, але пропрацювавши у середній школі 12 років впевнено можу стверджувати:"Таке навчання не для всіх!". Раціональною реалізація такого задуму може бути у спеціалізованих школах та класах, але не у ЗНЗ! Не варто спускати це у середні школи! Шановні автори новацій, творці нових програм, науковці та працівники МОН! Перед тим, як щось запроваджувати нове, прийдіть у гості у звичайну середню школу на звичайний( а не заздалегідь відрепетируваний) урок! Подивіться на рівень пересічного учня! І не йдіть у елітні школи Києва чи інших міст, а приїдьте у селище, село, невелике містечко! Ви будете здивовані, але за межами столиці теж є життя і , як не дивно, школи! Не маємо права усіх рівняти по найвищих! Тут не вистачає елементарних навичок роботи з мишкою та клавіатурою! І не в учителеві проблема! Ні! Проблема в тому, що діти заздалегідь знають, що їхнє місце у житті досить невизначене! Це проблема системи в цілому! і можете зараз накинутися на мене, мовляв, не навчила!...
Звичайно так
Для того щоб відбулося покращення викладання цього предмету і не скорочувати годити треба у 9 класі в майбутньому запровадити ОБОВ`ЯЗКОВЕ ЗНО!!!!!!!. Повірте і спеціалісти знайдуться і хто палець об палець нічого не робить. Всі почнуть працювати. Чому НІ? Українська мова, математика. інформатика. Подумайте над цим. ТАКИЙ ВАЖЛИВИЙ ПРЕДМЕТ, ПРИВ`ЯЗАНИЙ ДО ЖИТТЯ І Т.Д. Крім того для запровадження ЗНО у 9 класі ніяких нових законів про освіту не потрібно. Це всі добре знають. В 11 як все відбувалося? Вперед!
Звичайно так
Потрібна концепція викладання цього предмету. До 6 класу (включно) потрібно ОС та Офіс вивчити повніcтю. Це перше. У 7 класі починати вчити аглоритми. Тільки це повинні бути дійсно задачі до яких учень повинен навчитися складати алгоритми. У 8 класі можна рік повчити Паскаль. І у 9 І см. Основи візуального програмування. ІІ см. Повторення всього вивченого. З основних розділів по декілька годин. А краще всього, зважаючи в багатьох випадках на те, що предмет якісно не викладається - урізати години. Залишивши вивчення основних розділів у 8-11 класах.
Вчитель-методист
Повністю підтримую Олександра.Ну хоча б розділити предмет "Інформатика" на два з 7-го класу.Але це треба зробити перед введенням ЗНО.
Олександр
Давно вже потрібно виключити із навчальних планів такий предмет, як інформатика та ввести окремо "Інформаційні технології" та "Основи алгоритмізації та програмування". Жодний зі шкільних предметів не має такої двозначності. На хімії вчать хімії, математики займаються математикою, а інформатики займаються усім і нічим в цілому.
Звичайно так
Для Олександр: Тільки підкажіть звідки спеціалістів брати. А дивитися як гуманітарії та естетики будуть отримувати гроші, а нічого не робити. Краще таке не починати.
Коментувати
Юрий
А для початку, нехай автор статті вірно навчиться писати назву мови Пайтон (Python)
Юрий
А для початку, нехай автор статты вырно навчиться писати назву мови Пайтон (Python)
22=?
В школе надо решать интересные задачи на развитие логического мышления, а программирование оставьте профильным классам или школам. Все только и рассказывают, какие дети компьютерно грамотные, а на деле? кроме как в вконтакте сидеть они ничего не умеют, поэтому и приходиться скретч изучать пять лет, чтобы они хоть что-то поняли.
Olga
Колнеги, хто вже отримав зарплату чи хоча би аванс за січень?
22=?
Для Olga: Отримали 22 січня, Запорізька обл, Гуляйпільський р-н
Ира
аванс днепродзержинск
?????
Ще й досі сидимо без авансу. Миколаївська обл. Вознесенський р-н.
Коментувати
Накипелов
Скільки міністрів, народних депутатів, суддів, прокурорів володіють навичками програмування і як часто застосовують їх у повсякденному житті? А більшість дітей хочуть бути ними, бо там зарплата найвища і ніякої відповідальності.
Спец
Створили людині умови, чи може потрафило, то й тішиться. А без нічого на пальцях вчити програмуванню не пробували? Скільки є книг для чайників із звабливими обіцянками, що все просто, програмувати - ну як кота за хвіст потягнути! Так і ШКІЛ ПРОГРАМУВАННЯ в Інтернеті куча. Так таки не просто. Не видавайте бажане за дійсне.
Васька
"- ознайомлення із програмуванням на Android (7 клас);..." - Розсмішив автор! Нехай спробує на 700-х Duron-ах із 128 оператіви на Delphi 7 попрацювати, як я))) А так, то Free, або Turbo Pascal 7.0 - і до побачення! Ви техніку дайте, раціоналізатори, а ідей і я накидати можу...
Андруха
Для Васька: Згідний. Є ще такий варіант - вивчати програмування без ПК, використовуючи крейду і дошку.
Коментувати
с другой стороны
1. Нормальные компьютеры. 2. Если учитель точник - в любом случае должен знать хоть что-то из Паскаля. 3. Создайте видео уроки для учителей - это хорошее начало. 4. Столько часов информатики в сельской местности, огромный вопрос? Речь о 8 и старше классах. 5. Например знаю школы, где учителя и не думают ставить Делфи. А дети просто рисуют в Паинт. Удивительно но никто и ничего не спрашивает. Такой бардак можно побороть только централизировано. Родители теперь часто идут на поводку у детей. Им одинаково. А будущее государства, проблемы самого государства. И именно власть должна действовать.
Anna
Идея хорошая)) осталось только обеспечить школы компьютерами и научить учителей (многим из которых за40-50) программировать.
Игорь
Для Anna: Не понял! Что за оскорбления? Мне за 40. Программировать могу как на Бейсике, так и на Паскале и СИ. Визуальная среда - вообще не проблема. Вот интересно, справитесь ли Вы (те кому до 40) с задачами на динамическое программирование? А на Ассемблере перепрограммировать микросхему? Заявочки у Вас, однако!)))
Юра
Для Anna: Якраз ті, кому за 50 першими починали вивчати інформатику у вузах і їх там дійсно ВЧИЛИ
***
Ігоре,це не образи-реально в школах ,в містах мало вчителів(вірніше їх одиниці) які зможуть навчати алгоритмічному мисленні.Я теж ставлю під сумнів Ваші знання-вчитель якщо професійно займається програмуванням неодмінно розв"язує задачі на e-olimp-скажіть Ваш рейтинг і ми скажемо ,що Ви можете навчити,або прийміть участь в змаганнях на codeforces і теж скажіть Ваш нік,я впевнений Ви на codeforces більше двох задачок не розв"яжете,і на e-olimp не розв"язуєте.Чому?Тому ,що це реальна проблема школи,вчитель який вміє(а це і знання дискретної математики,алгоритми,логіка ,тощо) в школі не працює.А діти?Діти вчаться самостійно по Окулову,Кормен.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!