Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсингового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів. Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і навіть Росія), де послуги програмістів коштують дешевше. Про перспективи української IT-освіти розмірковує директор Центру підготовки сертифікованих програмістів, кандидат технічних наук Сергій Іщеряков.
Перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами - тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації. Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна «підтягнути» до необхідних «показників» - проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?
Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.
Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму «Школяр-програміст» - великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці. Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю. На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою - зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання. Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.
Результати - дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківської, Львівської та Одеської областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 - в гуртках. Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти - програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.
Однак в ході реалізації програми «Школяр-програміст» ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає... батьківської згоди!
Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю - але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.
Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково: «Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!»
Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику - щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.
Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла. Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп'ютер і з чого він складається. Також не треба пояснювати, яким чином у Windows створити нову папку на робочому столі.
Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а, по-друге, той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики - тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.
Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем:
По-перше, з'явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів - наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.
По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал - але штучно «виведених за дужки» цього рівняння. На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає - люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх «не пустило» ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.
По-третє, це спричинить зміну програм ВНЗ. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави - в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.
Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень - нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни - тим краще.
Для невеличкої довідки:
У багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, у 2014 схожа програма була представлена в Великобританії. Минулого року Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи. І якщо ми хочемо стати першими, то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.
Сергій Іщеряков, директор Центру підготовки сертифікованих програмістів, Освітня політика.
Цілком згодна з автором, особливо із цим: "система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою". Проте, читаючи коментарі, бачу на цьому шляху купу перешкод, серед яких і така, з якою стикнулася я, коли запитала в одного з чиновників Міністерства: Чому немає ЗНО з інформатики? Він відповів, що інформатика це - не наука, що там складного тиснути на клавіші ... Що тут можна сказати... Отже поки інформатику будуть розуміти як науку тиснути на клавіші, і не буде нормальної програми у школі, боюся, що ЗНО з інформатики перетвориться на казна що. Проте, якщо за нього візьмуться розумні люди, які знають, що треба для майбутніх програмістів знати й уміти, то це буде краще ніж складати ЗНО з фізики, географії, історії...
08.05.2017 в 07:47Відповісти
досить цікаво
Треба раціональною зробити програму. З 2 класу викладається цей предмет. Не має жодних підстав ділити інформатику і програмування. Зважаючи на теперішню ситуацію. Нічого від того не зміниться у кращу сторону.
26.01.2017 в 09:05Відповісти
Вчителька
+1
-1
Читаючи коментарі, дивуюся, як люди можуть писати про те, в чому зовсім не розуміються... На мою думку, ЗНО з інформатики вводити треба, але перед тим потрібно інформатику хоча б з 7-го класу розділити на два навчальні предмети: "Інформаційні технології" та"Програмування", поскільки вже і олімпіади проводяться відповідно дві з предмету "Інформатика".А щодо не всі діти засвоять курс програмування , то іматематику далеко не всі засвоюють. ...
24.01.2017 в 09:39
Олександр
Для Вчителька: Так , олімпіади у школах діляться вже на програмування і саму інформатику ( тобто досконале знання PowerPoint , word , acces , exel .
13.12.2019 в 23:06
Коментувати
Квітка
+2
-1
Цікаво виходить, ЗНО з інформатики немає, а українські програмісти кращі в світі та українські ІТ - стартапи займають вищі сходинки у світових рейтингах. Неймовірно, як це все можливо без ЗНО з інформатики?
23.01.2017 в 09:52Відповісти
Ура ЗНО
+2
-1
найбільша проблема наших учнів - це здоров"я, тому ЗНО з основ здоров"я та фізкультури - єдинний шлях його покращити
23.01.2017 в 09:27Відповісти
А автор хто?
+1
Для Юля: Години з інформатики
1. Молодша школа це гроші на вітер там навчають вчителі молодшої школи які самі бояться підійти до компа.
2. 5-7 1 година на тиждень
3. 8-9 2 години на тиждень
Все вивчення інформатики закінчилося.
7 клас фізика потрібна теорема піфагора, а чи вивчили вони її ще 8 класі :-)
Мат апарат для вивчення програмування повністю відсутній в 8 класі, просто жах.
22.01.2017 в 15:32
Юрий
Для А автор хто?: Цілком підтримую ваші слова. Матапарату ще немає, в допрофільних філологічних класах повне нерозуміння навіщо те програмування потрібне, вони Табличний процесор до путя не можуть використовувати. Програмування повинне вивчатися лише в інформаційно-технологічних та фізико-математичних класах (в яких зарах інформатика вивчається на рівні стандарту, бо всі годни віддані на математику та фізику).
22.01.2017 в 17:33
Коментувати
Быстро только кошки…
+1
-2
Такое впечатление, что кто-то вдруг проснулся утром, и ему приспичило устроить ЗНО по информатике. Представляете, что получится в результате этой срочности? У нас ведь будут это готовить те, кто ближе к телу, а не к делу.
22.01.2017 в 08:34Відповісти
юля
+1
Так, як діти вивчають інформатику з молодших класів і до 11класу, то мабуть потрібне ЗНО, а то виходить годин, як зірок на небі з інформатики, а ЗНО немае. А по тих предметах по яких е ЗНО годин совсім мало. То нехай покажуть свої знання діти з інформптики, чи то теорія, чи то... Нехай випустять програму по ЗНО з інформатики і буде зрозуміло, які питпння виносяться на ЗНО.
22.01.2017 в 07:33Подивитись всі відповіді (4)
Михайло Чиж
Для юля: Одна тижнева година - це " годин, як зірок на небі"? З таким критерієм потрібно (і навіть необхідно) ЗНО складати з художньої культури, якої в спеціалізованому класі ах по 4 на тиждень! А стосовно "програми по ЗНО з інформатики" - як би хто не старався, а уніфікувати їх до всіх шкіл України ніяк не вийде: ну дуже в різних матеріальних умовах навіть сусідні школи в місті (а що говорити по сільські). Зараз посипляться аргументи, що, мовляв, складати ЗНО будуть тільки випускники спеціалізованих класів. То, значить, іншим випускникам шлях до ІТ-освіти замовлений? Це така рівність доступу до освіти?
22.01.2017 в 11:35
Юрий
+2
-1
Для Михайло Чиж: а как же в России ЕГЭ по информатике сдают уже лет 5? Там что, тоже все школы имеют рівні матеріальні умови?
22.01.2017 в 17:27
Михайло Чиж
Для Юрий: руцьким ЕГЭ ніколи не цікавився (і не маю найменшого бажання). І чому Ви в приклад ставите таку ж совкову країну з таким же пострадянським рівнем освіти? А чому не рівнятись на Канаду чи Швецію?
23.01.2017 в 18:15
Коментувати
switch(x)
+1
.. Коли я прийшов пiсля ВУЗУ до начальника МiськВо свого мiста - його слова "годин нема - набери групу, знайди примiщення, обладнання... гурток вестимеш" для мене були нiби "йди ти... геть". Пiшов в РайВо - працюю математиком... таке життя на даний час
21.01.2017 в 16:15Відповісти
while_do
+1
"Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп’ютер і з чого він складається."... (так це 1-2клас)
21.01.2017 в 16:05
???
Для while_do: А для чого першокласникам розповідати, з чого складається комп’ютер??
22.01.2017 в 08:29
???
Для while_do: А для чого першокласникам розповідати, з чого складається комп’ютер??
22.01.2017 в 08:33
Коментувати
Михайло Чиж
Автор написав: "на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики - тобто, приблизно 1 година в місяць". Так от: програма шкілького курсу інформатики, 8 клас, 70 годин, з них - 32 години "Алгоритми і програми", 9 клас, 70 годин, з них також 32 години "Алгоритми і програми". Яким калькулятором рахував пан Іщеряков? Доречі, згідно тієї-ж програми інформатика як предмет в загальноосвітній школі закінчується в 9-му класі (з 2018-19 н.р. в 10-му класі такого предмету вже не буде). Про яке ЗНО з інформатики йде мова? А приєднавши "Інформатику" до галузі "Технології" у МОН підкреслили, що "Інформатика" не є наукою, а є складовою технологічного процесу. Залишається увести ЗНО з фізкультури (в тестах та із завданнями з відкритою відповіддю).
20.01.2017 в 18:13
Оксана
Для Михайло Чиж: наскільки мені відомо, то ЗНО учні будуть здавати після 9 класу. Хто його здасть той у ВНЗ тобто у 10 11 класи ПРОФІЛЬНОЇ школи.
21.01.2017 в 13:20
Коментувати
Кот Матроскин
+2
Чомусь ніхто не звернув уваги на один момент. Як саме буде проходити ЗНО? У паперовому варіанті, як всі інші предмети? Буде практична робота на ПК? Тоді де взяти такий клас в якому буде достатня кількість комп’ютерів? Чи розраховують що бажаючих буде зовсім мало? Потім, одне діло паперовий тест, інша справа електронний варіант роботи, який легко підкоректувати "потрібним" людям чи навпаки. Видалили частину інформації і спробуй доведи, що ти робив не так.
20.01.2017 в 18:07
о ЗНО
Для Кот Матроскин: только теоретический вариант.
21.01.2017 в 08:05
Михайло Чиж
Для о ЗНО: Теоретиків сьогодні в кожній галузі стільки, що аж.... Чи не в кожного продавця на ринку чи кондуктора трамвая є диплом про вищу освіту - вини і є теоретиками. А от спеціалістів-практиків днем з вогнем не знайдеш. Проте всі знають як.. Взяти хоча б нашу Верховну Раду: всі знають як подолати (корупцію, бідність, і т.д.), як стабілізувати (курс гривні, ціни на енергоносії і т.д.), як провести реформи (в тій самій освіті), але жоден не береться це практично втілити. Те ж спме із "ЗНО з інформатики": теорія - це тільки частина матеріалу (що в програмі шкільного курсу написано в кінці кожної теми? "Учень повинен знати: .....", а потім ""Учень повинен вміти: ....". І цих "вмінь" вдвічі більше "знань"). PS. Теорему Піфагора знають всі випускники, а от застосувати її в потрібному випадку можуть лише 27% (за результатами ЗНО-2016)?
22.01.2017 в 11:50
Коментувати
Лія
У тексті говорять лише про хлопців, але я знаю дівчаток, які сильніші. Завдяки ЗНО їм вдасться подолати стереотипи і вступити туди, куди хочуть без упереджень зі сторони приймальних комісій.
20.01.2017 в 17:55Відповісти
Лія
У тексті говорять лише про хлопців, але я знаю дівчаток, які сильніші. Завдяки ЗНО їм вдасться подолати стереотипи і вступити туди куди хочуть без упереджень зі сторони приймальних комісій.
20.01.2017 в 17:53Відповісти
Педагог
+2
Да не морочьте голову - дайте вузам которые набирают программистов набирать их без всяких ЗНО - путем собеседования с абитурой. Как грится рыбак рыбака - это отрасль в которую тех кто к этому не способен брать бессмысленно. Работать он не сможет.
20.01.2017 в 17:29Відповісти
Чому так?
Як учитель бачив всі навчальні програми та підручники від 80 років. Крім того літературу 60-70. Скажу наступне. Програмування з самого початку було основою предмету -інформатика. Це пізніше з`язвилася ОС Windows та Офіс. Тобто більшу частину часу учні вчили саме мови програмування Бейсик або Паскаль. Але інше. Трба вчити дітей спочатку алгоритмам. Не "деревце закопувати" а виконувати логічні завдання. Після року вивчення аглоритмів, починати Паскаль. І тоді візуальне програмування. Інакше результат буде коливатися тільки у знанні загальних понять.
20.01.2017 в 15:18
Накипелов
+1
Для Чому так?: Ваші побажання цілком логічні й зрозумілі (правда, не для міністерських щурів). Однак виникає запитання, навіщо дітям вчити програмування на такому рівні, як вимагає міністерство? Зараз, для більшості користувачів (дизайнери, модельєри, фотографи, режисери, письменники...) інформаційні технології і прикладне програмне забезпечення набагато важливіші за сучасні системи програмування. На цьому потрібно робити акцент і в шкільному курсі інформатики. Крім того, існує думка: "не виховавши користувача - не виховаєш програміста". Тобто спочатку треба вчити користувача, а вже потрім програміста.
20.01.2017 в 17:17
є думка
Для Накипелов: За перші 5 років 2-6 кл. можна виховати дуже гарного користувача. Десь у 8-9 можна декілька годин виділити на Електронні таблиці та БД.
20.01.2017 в 19:28
Накипелов
Для є думка: Із такими програмами (які міняються без кінця-краю) виховаєш!!! Невже в міністерстві освіти одні де Біли сидять???
22.01.2017 в 09:11
Коментувати
Хто
+1
ЩЕ РАЗ. Профільні класи і вводяться для того, аби не 1 учень йшов з нього на ІТ, а більшість.
20.01.2017 в 15:09Відповісти
Хто
+1
Для всіх :1. Якщо і буде ЗНО, то хто заставляє насильно його вибирати. 2. Програмування буде тільки в профільних класах, де дітки його вибрали добровільно і всі вони мають бажання вступати на ІТ. Мова про звичайні класи не йде зовсім. 3. Найкращий варіан це наявність просто курсу по програмуванню в атестаті при вступі на ІТ(заочно по інтернету якщо ти навчаєшся в селі де відсутній такий профіль, да це додаткове наведтаження, але ж ти сам вирішив бути програмістом)
20.01.2017 в 15:05Відповісти
Міністра
+4
Інформатика і програмування зовсім різні предмети. Інформатика у школі - лікбез з комп’ютерної грамотності (на цей лікбез немає сенсу виділяти декілька років). Програмування повинно бути окремим предметом і лише для тих, хто до програмування здатен. Якщо дитина ноль у математиці, то вона ніколи не стане програмістом.
20.01.2017 в 14:58Відповісти
22=?
+6
-1
Такое ощущение, что автор статьи абсолютный ламер в вопросах подготовки программистов. Во-первых, в обычной школе из всего класса программистом может стать 1 максимум 2 человека, спрашивается, зачем мучить остальных детей, заставляя их учить программирование. Во-вторых, чтобы стать программистом человек должен быть способен к абсолютному самообучению, все остальные, кого обучили быть программистом ими не являются. А раз так, то пусть в школе учат математику и физику, а дома программируют.
20.01.2017 в 14:31
Марія
+2
Для 22=?: Але з кожного класу стає 1-2 людини лікарями, 1-2 юристами, 2-3 економістами (яким також не обійтися без ІТ), 1-2 спеціалістами з іноземних мов, 0 фізиками, 1-інженером (і то в кращому випадку), 1 -математиком, 1 укр.мовник, 5 їдуть на навчання за кордон, 5 їдуть на роботу за кордон, 5-торгувати на базарі. Але чомусь у школах вивчається і хімія, і фізика і правознавство, і біологія. То чому ж треба викинути інформатику?!
20.01.2017 в 14:53
Михайло Чиж
+1
Для Марія: "Інформатика" і "Програмування" - дві абсолютно різні речі. Сьогодні майже все населення країни (немовлят не рахуємо) інформаційно грамотне. А от з програмування на "ти" відсотків 20 (можливо, і перебільшую). Ви написали, що "з кожного класу стає 1-2 людини лікарями", але ж в школі їх не навчали робити розтини (навіть в хім-біо класах). Щоб дитина стала в майбутньому програмістом, вона повинна мати логічне мислення (а розвинути його можна тільки розв’язуючи завдання з математики та фізики) і бажання до самовдосконалення, саморозвитку, самоосвіти.
