Рекомендації МОН щодо освітньої роботи у дитсадках

Міністерством освіти надано рекомендації щодо організації освітньої роботи в дитячих садках

Рекомендації МОН щодо освітньої роботи у дитсадках

Міністерством освіти і науки надано інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/17 навчальному році».

Зокрема, чинними для використання у 2016/2017 навчальному році в дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України.

За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітніх програм: комплексної як основної та додаткових парціальних для поглибленої освітньої роботи за певними профілями. При цьому в одному дошкільному закладі можуть одночасно функціонувати кілька комплексних та парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи. У Міносвіти зазначають, що пріоритети, проголошені у минулому навчальному році, зберігають актуальність і нині з метою налагодження в дошкільних закладах послідовних систем роботи, спрямованих на їх реалізацію.

Ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього процесу у новому навчальному році є такі: національно-патріотичне виховання, економічне виховання, формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми, музичне виховання тощо.

При цьому, зазначені пріоритети не зменшують значущості інших складових змісту і завдань освітньої роботи, засобів, методів розвивально-виховного впливу на дітей.

Сьогодні в Україні дуже важливим є питання освіти дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається на основі надання таким дітям якісної корекційної допомоги у взаємодії вихователів, асистентів вихователів (в інклюзивних групах), корекційних педагогів і батьків.

Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого-педагогічна просвіта. Залучення до освітнього процесу розпочинається з презентацій роботи закладу і груп, спостереження за роботою фахівців із дітьми і поступово переходить на рівень партнерської взаємодії членів родин з педагогами в організації і проведенні ігор, занять, прогулянок, походів, екскурсій, свят, розваг, гуртків тощо. Донесенню до родин необхідних психологічних, педагогічних, медичних знань сприяють індивідуальні і групові, письмові, усні та інтернет -, онлайн -консультації спеціалістів; батьківські збори, лекторії, «батьківські школи» та інші форми роботи. Для популяризації таких знань відводяться сторінки на сайтах дошкільних закладів.

З метою вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх послуг, готовності їх до взаємодії із дошкільним закладом у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей,  у МОН рекомендують проводити усні або письмові опитування, обговорення актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах.

У Міністерстві освіти і науки зазначають, що зібрана інформація має враховуватись при плануванні роботи дошкільного закладу та груп. При цьому, педагогічний колектив має керуватись виключно інтересами самих дітей, їхніми запитами, здібностями, можливостями і потребами розвитку в межах формування повноцінної дошкільної зрілості, а не замовленнями батьків, продиктованими амбіціями, вимогами школи щодо спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і писати, розв`язувати задачі, говорити англійською мовою тощо).

«Дошкільний навчальний заклад має протистояти перетворенню його на філію школи для малюків, зберігає субкультуру дошкільного дитинства», - йдеться у рекомендаціях МОН.

Також у відомстві наголошують, що одним із ключових питань має стати інноваційна діяльність у дошкільних навчальних закладах.

«Розроблення власних педагогічних новацій не повинно стати вимогою до кожного педагога чи педагогічного колективу. З урахуванням кадрової ситуації, потенційних можливостей педагогів позитивним показником інноваційного поступу конкретного педагогічного колективу є і розроблення власних новацій, і участь в апробації нових методик, технологій, підходів відповідно до офіційних експериментальних досліджень науковців, і запозичення та впровадження у власну практику уже розроблених, апробованих і рекомендованих педагогічних новацій», - йдеться у методичних рекомендаціях МОН щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/17 навчальному році.

Освіта.ua
22.06.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ірина
дуже тішуся з того, що особлива увага до дітей з особливими потребами. Але увагу треба звернути не так на дітей, як на їх батьків. Оскільки часто діти з аутизмом, ЗПР та багато іншого приходять до дитсадка з довідкою, що дитина здорова ( де її батьки взяли, і яким чином - не відомо). Як в такому випадку має працювати вихователь. Як я розумію, в таких випадках педагог для роботи з такими дітьми не надається. Чи може вихователь дати раду з 30 дітьми, + 1-3 дитини з особливими потребами?
АДЕЛИНА
Для Ірина: ПОЛНОСТЬЮ СОГЛАСНА. ПУСТЬ ПОПРОБУЮТ ТЕ КТО ЭТО ПРЕДЛАГАЕТ, А НЕ СПИХИВАЮТ НА ВОСПИТАТЕЛЕЙ. И ПРИГЛАШАТЬ РОДИТЕЛЕЙ (ХОТЬ 1 РАЗ В МЕСЯЦ, ЖЕЛАТЕЛЬНО НА ЦЕЛЫЙ РАБОЧИЙ ДЕНЬ) ПРИГЛАСИТЬ ПОРАБОТАТЬ В ТАКОЙ ГРУППЕ. МОЖЕТ ХОТЬ ЧТО-ТО ДОЙДЕТ.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!