Про Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-252 від 09 липня 2001 року

Міністерству освіти Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року, протокол № 4/5-3 "Про Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні" п. 3.4.2. департамент розвитку професійно-технічної освіти підготував Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі і рекомендує для практичного використання в роботі закладу.

Заступник міністра       В.О. Огнев'юк

Методичні рекомендації
щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі

Зміни в науці, техніці, економіці, в соціальних відносинах і суспільній свідомості, а також глобальні перетворення в системі професійно-технічної освіти обумовили необхідність модернізації змісту виховної роботи в ПТНЗ, від якого значною мірою залежать: інтелектуальний та емоційний розвиток молодого покоління, формування його ціннісних орієнтацій, соціальних, етичних і естетичних ідеалів, одержання необхідних знань і розвиток умінь, набуття першого досвіду творчої діяльності.

Однією з найважливіших передумов гармонійного розвитку особистості є створення організованої життєдіяльності учнів ПТНЗ як педагогічно доцільної системи різноманітних видів діяльності і спілкування, спрямованої на розвиток особистості.

Тому, педагогічні працівники ПТНЗ використовують методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Враховуючи вимоги сьогодення до висококваліфікованих робітників, радимо в ПТНЗ проводити спільно з педагогами-організаторами, майстрами виробничого навчання, класними керівниками, вихователями гуртожитків, психологами діагностичну роботу.

Виховна та психолого-діагностична робота в ПТНЗ проводиться за такими напрямками:

• вивчення контингенту учнів професійно-технічного навчального закладу в динаміці розвитку;
• динаміка прогнозування професійної придатності учнів;
• соціально-професійні плани учнів.

Здійснення соціальної роботи з учнями ПТНЗ радимо розпочинати зі створення сприятливих умов для гармонійного розвитку молоді, задоволення потреб у добровільному виборі виду діяльності, не забороненому законодавством, активної участі в творчій, культурологічній, спортивній і оздоровчій діяльності.

Не менш важливим питанням у ПТНЗ є питання соціального захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів і дітей, позбавлених батьківського піклування. В зв'язку з цим, було б доцільним запровадити для класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів читання лекцій на теми: "Соціальна педагогіка", "Основи практичної психології", "Методика роботи класного керівника", "Людина і закон". У зв'язку зі складним економічним становищем вищезазначеної категорії дітей доцільно організувати в навчальному закладі Піклувальну раду, яка надавала б допомогу у вирішенні багатьох проблем соціального та правового захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальна робота має бути спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Створення позитивної психолого-педагогічної атмосфери та відповідних матеріальних умов дозволяє покласти в основу виховної роботи підхід, який базується на визначенні неповторності, самоцінності особистості, її унікальності. У цьому випадку сутність позаурочної виховної діяльності є насамперед включення особистості в різноманітні види діяльності після занять. Використання ідеї особистісно-зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення для виховання і розвитку особистості є потребою часу.

Особистісно-орієнтований підхід, на який спирається сучасна освіта та виховання, повинен змінити відносини "вчитель - учень" у навчально-виховному процесі. Якщо в традиційній системі виховання ведуча роль належала учителеві, вихователеві, класному керівникові, то в особистісно-орієнтованому вихованні - навпаки, учневі. Процес розвитку учня повинен супроводжуватися наглядом вчителя, вихователя, класного керівника і їхньою допомогою у створенні відповідних умов для самоосвіти та виховання. Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини, але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і будемо реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому.

Для здійснення виховного процесу слід використати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

• максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;
• здійснення виховання відповідно до мети та завдання;
• раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;
• цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, майстра виробничого навчання,  вихователя, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями та слухачами ПТНЗ;
• розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою спрямовувати на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість учневі відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Разом з тим, обов'язково продовжувати реалізацію Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти.

До найбільш вагомих принципів виховної роботи в ПТНЗ відносимо:

• принцип демократизації, який передбачає рівноправність, але різнозобов'язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, що і викликає у вихованців позитивну налаштованість, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо;
• принцип самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця об'єктивних характеристик, формує здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень і формує громадянську позицію особистості, почуття відповідальності;
• принцип комплексності й міждисциплінарної інтегрованості передбачає встановлення в національному вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального й виховного процесів, зусиль сім'ї, ПТНЗ, дитячих та молодіжних об'єднань, організацій;
• принцип культуровідповідності передбачає органічну єдність з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, що забезпечують наступність і спадкоємність поколінь;
• принцип інтерокультурності передбачає інтегрованість національної культури в контексті загальнодержавних, європейських і світових цінностей у загальнолюдську культуру;
• принцип гармонізації родинного і суспільного виховання полягає в об'єднанні і координації виховних зусиль усіх суспільних інституцій, організації педагогічното всеобучу батьків;
• принцип єдності сім'ї і професійно-технічного навчального закладу, наступності та спадкоємності поколінь.

Для організації виховання учнівського колективу радимо використати такі форми:

• громадянська освіта, яка формує в учнів активну політичну свідомість та політичний стиль мислення. Рекомендуємо звернути увагу на виховання в учнів та слухачів поваги до інституцій держави та настанов влади, їхньої законослухняності та критичної вимогливості. З метою підготовки майбутніх висококваліфікованих робітників з активною життєвою позицією потрібно під час викладання суспільно-гуманітарних предметів використовувати на лекційно-семінарських заняттях нетрадиційні форми занять, зокрема: диспути, рольові ігри, обговорення публіцистичних статей, вивчення, аналіз та обговорення державних документів, перегляд політичних передач по телебаченню, реферативних виступів, "круглих столів".

Аналіз стану виховної роботи в ПТНЗ свідчить, що найбільш вживаними формами організації виховного процесу є:

• словесні (інформація, роз'яснення, зустрічі, збори, конференції, радіогазети, заочні екскурсії);
• практичні (екскурсії, походи, конкурси, олімпіади, спартакіади);
• наочні (кімнати, музеї, галереї, творчі виставки, книжкові стенди, стінгазети).

Організація дозвілля учнів та слухачів ПТНЗ потребує певної системи і підбору тем для ознайомлення та обговорення, якими зацікавлені самі учні.

Серед методів та форм виховання учнівської молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.

До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, "мозкові атаки", метод аналізу соціальних ситуацій з моралістичним характером. Крім цих методів, доцільно долучити і традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою, інформацією "Інтернету" та інші.

В умовах активного пошуку новаторських ідей, методів і форм виховання, необхідною передумовою успішного втілення таких технологій є зміна позицій педагогів, вихователів, майстрів виробничого процесу: слід вірити в учнів, слухачів, відмовитися від принципу прямого натиску, бачити у кожному особистість, дати їм відчуття радості від успіхів в навчанні та вдосконаленні себе.

Тому дуже важливо виховувати в учнів культуру інтелектуальної праці, раціональне конспектування, складання реферативних оглядів, володіння ефективними прийомами навчання, роботу з різними джерелами інформації (підручниками, монографіями, довідниками, періодикою, літературою іноземними мовами, глобальною мережею Інтернет). Разом з тим, формувати в учнів вміння критично ставитись до інформації, здатності до формулювання і обґрунтування власної думки.

Активізуючи учнівське самоврядування маємо змогу виховувати в майбутніх спеціалістів соціальну відповідальність, розвивати прагнення до наукового пошуку, підвищення рівня самостійності.

Учнівське самоврядування - це засіб участі в управлінні на засадах самодіяльності й самоврегулювання. Приймаючи участь у розв'язанні різних проблем, учень, слухач розвиває практичні навички управління громадськими справами, сприяє оволодінню системою знань, умінь і навичок, необхідних для виконання соціальних, організаторських та інших функцій майбутнього фахівця. В навчальному закладі можуть діяти різноманітні форми учнівського самоврядування. Вищим органом учнівського самоврядування є збори або конференція. Головною структурною одиницею самоврядування є академічна група. Вищим навчальним органом самоврядування в ПТНЗ є учнівська Рада. В структурі органів учнівського самоврядування можуть бути комісії з навчальної, наукової, виховної, профорієнтаційної, фізкультурно-масової, соціальної, художньої самодіяльності, організації дозвілля; комісія із зарубіжних зв'язків, комісія із організації роботи з молодіжними об'єднаннями, організаціями, працевлаштування.

В учнівському гуртожитку координуючим органом виступає учнівська Рада гуртожитку, до складу якої входять найбільш відповідальні учні, слухачі.

Рада гуртожитку передбачає організацію цілого ряду форм роботи: професійно-орієнтаційна, культурно-масова, спортивно-оздоровча, побутово-контролююча.

З учнями проводяться різні зустрічі з діячами культури, медичними працівниками, з працівниками органів внутрішніх справ; виконання умов договорів з адміністрацією на поселення до гуртожитків, бережливе ставлення до житла і майна в них, організація дозвілля учнів та інше. Отже, розвиток учнівського самоврядування виступає однією з головних умов реалізації завдання щодо підвищення якості підготовки фахівців, виховання соціально активних працівників, здатних творчо та ініціативно вирішувати проблеми морального оновлення суспільного життя.

Виховання правової культури в учнів та слухачів ПТНЗ потребує проведення широкої роз'яснювальної роботи щодо вивчення основних положень нормативних актів, які діють в Україні. Заохочення учнів, слухачів до вивчення правових норм, які гарантують право особи, родини, нації. Практична реалізація цих норм у суспільстві, сприятиме появі у них почуття захищеності.

Організація та проведення заходів щодо попередження злочинності та правопорушень, протидії розповсюдженню наркоманії, пияцтва, тютюнопаління, захворювання на СНІД здійснюються відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки [1376/2000]. Для покращання роботи з превентивного виховання радимо активізувати діяльність обласних центрів практичної психології і соціальної роботи органів учнівського самоврядування, Батьківської та Піклувальної ради.

Для роботи з батьками можна використати такі форми роботи: лекції, бесіди, зустрічі за "круглим столом", конференції, вечори запитань та відповідей, дні відкритих дверей, уроки для батьків, вечори сімейних традицій, конкурси, педагогічні практикуми для батьків, батьківські збори.

Шляхи реалізації Методичних рекомендацій щодо організації та проведення виховної роботи в ПТНЗ залежать від професіоналізму класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів та якісного змісту виховних заходів. Для цього необхідно організувати навчання класних керівників, обмін передовим досвідом творчих педагогічних працівників виховної роботи;

директорам ПТНЗ включати виховні питання в атестаційні вимоги до педагогічних працівників. Разом з тим, вирішувати питання про моральне та матеріальне стимулювання педагогів, що здійснюють виховну роботу.

Начальник департаменту розвитку
професійно-технічної освіти       В.В. Томашенко