Osvita.ua Блоги В. Бєлий: про вірогідність вдосконалення ЗНО
В. Бєлий: про вірогідність вдосконалення ЗНО

Відсутність реально дієвих пропозицій щодо вдосконалення ЗНО найчастіше пояснюється браком коштів

В. Бєлий: про вірогідність вдосконалення ЗНО

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Вічними є лише зміни

Не мова про ті очікування змін від певної частини ректорського корпусу, за якими стоїть бажання його (ЗНО) позбутися як колишнього страшного сну.

Слова про необхідність вдосконалення ЗНО викликають інтерес до того, щоб перечитати повідомлення вздовж та поперек і знайти у ньому відповідну конкретику, але… у відповідь пустота. При цьому відсутність реально дієвих пропозицій щодо вдосконалення ЗНО найчастіше пояснюється браком коштів, бо ж у нас, мовляв, дуже багато випускників.

Але ж є країни, де їх ще більше. І у рази.

Крім того, існує безліч прикладів такого механізму здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, коли у відносних вимірах воно є не більш витратним, ніж у нас. А правила та порядок здійснення навіть у рази простіші та менш виснажливі у процедурі отримання особою доступу до тестування.

І це при тому, що закордонні випускники/абітурієнти під час чотиригодинного ЗНО з профільного предмета (на ЗНО із загальноосвітнього предмета там виділяється дві астрономічні години) про вихід до туалету й не заїкаються.

У свій час три роки підряд залучався до таких процедур під час завершального етапу навчального року у ліцеях Алжиру.

До речі, там же був свідком наступного дотичного до теми випадку.

Якось запитую колег одного дня: «А чому це директор вже якого разу не підходить до нас, щоб привітатися за руку, як зазвичай, коли ми на початку дня балагуримо біля вчительської?» І чую у відповідь: «А ти що, не знаєш? Він же ходив до сусіднього ліцею, де ЗНО писала його донька, і пробував у тамтешніх вчителів взнати шифр її роботи. Так на другий день прилетів зі столиці інспектор з Міністерства (700 км до Аннаби) і звільнив його з посади. Тому він, стидаючись нас, і прошмигує до свого офісу – передає справи».

Соже, що у родині того директора не все було так добре з рівнем природних інтелектуальних даних у дітей, бо мені випало вчити його сина, якого за результатами попереднього року було залишено на повторний курс. Для мене тоді це було шоком – син директора ліцею у цьому ж ліцеї не «отримав» середній бал за рік (там діють ще й коефіцієнти значимості для профільних та загальноосвітніх предметів) на рівні половини шкали оцінювання!

Потрібно мати 10 і вище з 20 балів, щоб не залишитися на повторний курс. Така норма діє і нині (слідкую за сайтом Міністерства освіти Алжиру та сайтами «своїх» колишніх ліцеїв).

Пропозиція – обрізати можливість вгадування

Одним з найбільших недоліків нашого ЗНО є можливість застосувати метод вгадування відповіді з числа чотирьох запропонованих на вибір. Відтак часто прохідний бал «здав/не здав» дуже мало відрізняється від рівня сліпого вибору відповідей. А було років з три тому ще й так, що цей поріг опинявся навіть нижче рівня середньостатистичної вірогідності вгадування.

І цьому можна зарадити достатньо простим чином. Там, де завжди було чотири варіанти відповідей, з яких лише одна вірна, подавати вісім варіантів, з яких одна вірна. Відтак рівень вірогідності сліпого «успіху» на таких завданнях у грубому наближенні падатиме з 25% до 12,5%.

А зробити це варто не тільки задля мінімізації спотворення результатів тестування, а скоріше для започаткування реального покрокового наближення рівня об’єктивності тестування до 100%.

Іншими словами – мова про інституційні рішення владного освітнього менеджменту, спрямовані на забезпечення безумовної чистоти результатів тестування ЗНО. Без таких намірів влади всі розмови про вдосконалення ЗНО, що йдуть десятиліттями, так і лишатимуться на рівні «бла – бла – бла» і являтимуть собою не більше ніж засіб збереження існуючого статус-кво, за якого чи не кожен випускник системи загальної середньої освіти хай якого рівня якості майже без зусиль стає студентом університету. Що й прагнуть зберігати якомога довше певні ректорські кола ціною знищення середовища робітників виробничо-сервісного сегменту економіки країни.

Як така безвідповідальна щодо стратегічних потреб збереження та розвитку держави позиція може існувати? Невже владні посадовці є ворогами самі собі?

На жаль, існування цього суспільно-політичного алогізму має «просту» основу – а у нас члени Кабміну «по-людськи» уважні до неофіційно виражених побажань ректорів університетів, адже ті ще не так давно вручали їм дипломи про вищу освіту та про наукові звання.

Тому хай який не прийшов би на посаду принциповий і відповідальний міністр освіти, а буде лише те, на що «попустять» Кабмін та ВР, чому прямим свідченням є вся попередня сумна наша історія, історія «вічної нашої любові до побажань ближніх», а держава? Держава велика - вона все витримає та стерпить.

Поки посадовців вищої законодавчої та виконавчої влади, які б активно намагалися спонукати систему держслужби на інституційно закріплене, тобто реальне, вдосконалення процедури існуючого ЗНО, не видно і не чутно.

Оригінал

Освіта.ua
21.01.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Пане Бєлий!
В контексті написаного Вами на прикладі цьогорічного ІІІ етапу олімпіади з математики хочу звернути Вашу увагу на те, як обережно і продумано слід підходити до новацій зі ЗНО. У попередні роки у 8-11 класах мінімальною планкою для призового місця був бал 12 із 35 можливих (не менше третини). Але часто не знаходилося половини учасників, які б подолали її. То ж у цьому році МОН добавило ще й так звану "нульову" тривіальну задачу, після чого нижня планка стала 14 із 42. Здавалось би, та ж третина балів. Але, насправді, це був чистий обман, бо фактично всі учасники просто отримали формальні додаткові 7 балів, а реальна планка призового місця опустилася до 7 балів із 35 (уже лише 20%). А в 7 класі замість 10 балів із 28 (чи в цьому році 12 із 35) вона взагалі опинилася на рівні 5 балів із 28. Я вже не говорю про минулорічний IV етап, де замість планки 19 із 56 додаванням двох "нульових" задач її "підняли" до 24 із 70, а насправді опустили до реальних 10 із 56. Ще трохи і тут доженемо ЗНО.
Пане Бєлий!
Для Пане Бєлий!: Про "нульові" задачі дізнався від учасників олімпіади, бо їх укладчики, напевно, повстидалися виставити умови цих задач на офіційних сайтах.
Коментувати
Тарас
Простіше використати тести множинного вибору, як це й робиться у інших системах ЗНО. І не плутайте ймовірність та вірогідність і правильність та вірність.
Владимир Белый
Для Тарас: Так, пане Тарасе, тому й зауважаю, що пропозиція заради налаштування на хоча б малесенькі модифікації як запуск процесу вдосконалення існуючої моделі ЗНО.
Пане Бєлий!
Для Владимир Белый: Скільки Вам пояснювати, що це нічого не дасть? Ви ж самі пишете, що в тому ж Алжирі навіть діти директора ліцею, не набравши 10 балів із 20 залишаються на повторний курс. А нам пропонуєте косметичними змінами в ЗНО щось виправляти у ситуації, коли абітурієнт у 2017 році, не набравши з математики навіть 10 балів із 60 з гаком, отримує право здобувати вищу освіту. Чи, можливо, Ви чекаєте, що Вас хвалитимуть за те, що Ви тоді на засіданні комісії пропонували підняти пороговий бал АЖ до 10? Але ж не з 20 можливих.
Владимир Белый
Та які там очікування! Просто не раз переконувався, що краще пробувати і потім жалкувати, що не вдалося ніж не пробувати і потім жалкувати, що й не пробував. Я й у тих комісіях пробував, і потім (Вам не відомо) зініціював розгляд цього питання на засіданні Громадської ради при МОН, щоб підштовхнути задуматись тих, хто має повноваження на зміни. Пробую і тут, бо знаю, що вічними є лише зміни, а буває лише те, що має бути. Як не як, а колись і самого ЗНО не було, як і нещодавно не було й теперішнього оприлюднення на комісії отого порогу "сліпого вибору".
Коментувати
Пане Бєлий!
Ваша пропозиція про 8 варіантів відповідей абсурдна. Ви ж не один рік були в комісії з встановлення порогового балу і добре знаєте, що основним критерієм для нього було те, щоб не занадто багато його не змогли подолати. Тому, зменшивши поріг вгадуваності, ви цим лише потягнете вниз пороговий бал І НЕ БІЛЬШЕ ЦЬОГО. А зробити щось кардинальне, щоб не допустити у ЗВО неуків, Вам, на жаль, ніхто не дасть, в чому Ви, напевно, неодноразово переконувалися і самі на засіданнях таких комісій.
Бджола
Коли висловлює свою думку пан Бєлий, то стає десь лоскотно пану Лікарчуку.
совесть
П. Бєлий, а давайте не 8 варіантів правильної відповіді, а 16. Ото вже зведемо до нуля вгадування? А якщо без іронії, то дуже сумно й СТРАШНО, що ТАКІ ПРОПОЗИЦІЇ з удосконалення зно. Ви експерт пакету реформ в Україні? Почитайте щось із базової тестології, прошу, а вже за тим "пропонуйте покращення зно" ...
Мельниці
Кілька разів намагався зрозуміти, про що пише п. Білий? Не в’їхав ! Напевно написано під мухою чи ще чимось смачним. В Херсоні в посадках травка росте...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!