Osvita.ua Блоги І. Лікарчук: трохи про передовий педагогічний досвід
І. Лікарчук: трохи про передовий педагогічний досвід

Справжній педагогічний досвід не можна пересадити, як розсаду помідора, із одного горщика в інший

І. Лікарчук: трохи про передовий педагогічний досвід

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Кілька слів про передовий педагогічний досвід. Коли думаю над тим, яка кількість паперів списана, дисертацій захищена, змарновано часу під час висиджування на уроках і виховних заходах із намаганням зрозуміти цей досвід, оформлених описів, котрі припадають пилюкою в різних шафах і комірках - то стає страшно.

А ще страшніше від того, коли людина просто гарно й добросовісно виконує свої обов’язки, і це вже видається «передовим досвідом».

На мою думку, в кожному так званому «передовому досвіді» є дві складових: зовнішня сторона та його внутрішня сутність.

Зовнішню сторону можна побачити. Як гарне плаття, нову машину, посмішку...

А от внутрішню сутність пізнати дуже складно. Бо вона невидима. Особливо в педагогічній діяльності. Там, де працює душа. Й дуже часто буває так, що оця внутрішня сутність є, а зовнішності: яскравої, непересічної креативної - не видно... Тоді це вже не буде рахуватися «передовим досвідом».

Тож маю сказати, що вивчення, популяризація і впровадження передового педагогічного досвіду (його зовнішньої сторони) із середини 40- років минулого століття вважалося одним із найголовніших завдань совєтського школознавства. Так було записано в одній із постанов тодішніх ЦК ВКП(б) і РНК.

І от із тих пір й до сьогодні сила-силенна методистів цей досвід шукають, описують, вивчають, пропагують, примушують впроваджувати. Але через те, що вивчається і описується лише зовнішня сторона, то із впровадженням ой як не складається.

Бо ж чи не тому у нас так і не з’явилася сила-силенна директорів-Сухомлинських, незважаючи на те, що досвід Василя Олександровича описувався, аналізувався і впроваджувався тисячами тих, хто бував у його школі чи читав про нього.

Я переконаний, що справжній досвід не можна пересадити, як розсаду помідора, із одного горщика в інший. Чужий досвід може лише наштовхнути когось до пошуку своєї власної методи. Але у цього когось повинно бути бажання щось змінювати.

Тому прикро, що на оцю, в принципі, мало кому потрібну роботу затрачаються скажені фізичні, моральні та матеріальні ресурси. Необхідністю описувати власний досвід замучуються вчителі, котрі атестуються. Як квочки на яйцях, сидить на цих описах величезна армія тьоть і дядь в методкабінетах, центрах та усіляких РУНО. І шурхотять тими паперами, і шурхотять.

А багато директорів, приходячи до вчителя на урок, обов’язково радять чийсь досвід. Бо він їм подобається: як чиєсь плаття чи машина. А ККД від отого всього вивчення, писання, узагальнення, шурхотіння -- мізерний.

Хороший вчитель, якщо буде мати в тому потребу, сам знайде, де і в кого йому повчитися. І сам розбереться, де лише гарна оболонка, а де є душа.

То моя пропозиція така.

  • Досить методичним тьотям і дядям морочити голови учителям вивченням отих досвідів.
  • Досить псувати папір та плодити усілякі інші візуальні та невізуальні форми його узагальнення.
  • Дайте учителям педагогічну свободу.

Від учителя потрібно вимагати лише результат. Як і від будь-якої іншої професійної діяльності. А як цей результат досягається - на основі власного чи чужого досвіду, то не так важливо. Головне, щоб він був.

Оригінал

Освіта.ua
10.01.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр
Дуже все справедливо. І за оцінку по результату діяльності згоден. Слід лише враховувати, що результат роботи вчителя є насправді результатом спільної роботи вчителя та учня.
pasufik
Для Олександр: Я би додав: спільної роботи вчителя, учня і батьків. Якщо учень не відчуває відповідальності перед своїми батьками за результати навчання він ніколи не досягне успіху. Моя мати працювала на двох роботах, приходила додому о 24 годині ночі, але ніколи не забувала відкрити мій портфель і подивитися, які там у мене оцінки у щоденнику і чи зробив я усі домашні завдання. Потім уже прийшло розуміння, що я вчуся для себе, а не для батьків чи вчителя. Але спочатку була відповідальність і сором перед матір*ю, що я ледар не виконав чогось. Спочатку моральність, а потім усе решта. Мене страшенно смішить оте совдепівське намагання контролювати вчителя шляхом якогось ( завжди суб*єктивного) оцінювання результатів його діяльності. Допустили людину до викладання -довіряйте, а не придумуйте якісь образливі критерії, які принижують честь і гідність вчителя. Який педагог не хоче, щоб усі його учні були відмінниками? Не знайдете такого!
Олена
Ніхто ніяких , тим паче образливих критеріїв для оцінки роботи вчителя не придумує. Тим більше давно вже є зовнішнє незалежне оцінювання, яке дає дійсну картину якості отриманих учнями знань.Але крім того, школа займається і вихованням учнів. Щодо того допустили- довіряйте , щоб Ви сказали про якість роботи вчителя, якщо б Ваша дитина по закінченню 11 класу та маючи 9-10 балів за рік, не подолала мінімальний поріг з української мови та літератури і втратила можливість в цьому році продовжувати навчання у ВУЗІ ?Зараз адміністрації опорних шкіл проводять конкурс для вчителів, які хочуть викладати у старших класах , і працювати буде той, хто вміє, а не той кого колись допустили. Хотіти, щоб діти були відмінниками - мало. У мене донька 10 років тому закінчила школу із золотою медаллю, вступила до університету на бюджет та успішно його закінчила , а я з 5 класу у неї не перевіряла домашні завдання.Колектив школи, в якій вона навчалась просто вміє працювати.
pasufik
Думаю, що одна Ваша донька навчилася працювати(тобто вчитися), а другій це не вдалося. Я ні один екзамен не здавав без валеріанки, так хвилювався, що в голові усе путалося. І що з того, що вчився на 4 і 5? Ми мало приділяємо уваги психічному стану наших дітей, а потім вони страждають від своїх невдач. Тут присутня і медична проблема на яку ми у своїх клопотах не звертаємо уваги. Після гімназії ми своєму онуку наймали репетитора з укр.мови, це як назвати? А все тому, що він був не впевнений, що здасть ЗНО. І ми змушені були піти на такий крок, аби подолати його невпевненість у своїх знаннях. Отаке життя.
Коментувати
pasufik
Чому продовжують утримувати метод кабінети при управліннях освіти, яких ми так усі незлюбили? Бо чисельність працівників управлінь скоротили в адміністративному порядку і вони втратили писарів для складанні звітів та доповідей. Під вивіскою методичний кабінет(відділ) насправді працюють ті самі писарі на яких переклали свою роботу начальники управлінь освіти. Знаю це від одного з працівників такого методкабінету, який, доречі, дуже бідкається, що не може робити своєї роботи, а мусить весь час працювати на статистикою, доповідями та звітами управління. Наща адміністративна машина як триголовий змій- відрубали одну голову, на її місці виростає нова. І МОН це бачить, але руки не доходять, жаль своїх начальників, перепрацюються складаючи черговий звіт.
Олена
Для pasufik:Ніколи методисти методичних кабінетів не були писарями при начальнику відділу освіти. І свою роботу начальники не скидають на методистів. А є таке поняття як спільна робота спеціалістів відділу освіти. Методична робота методкабінетів та управлінська робота спеціалістів відділу освіти - це зовсім різні поняття.
pasufik
Я Вам приводжу факт зі свого життя, а Ви кажете"ніколи методисти не були писарями". Які важелі впливу на навчальний процес має методист, окрім перевірки та написання довідок? Зо 20 років роботи я не пам*ятаю випадку, щоби методист управління профтеосвіти хоч у чомусь мені допоміг, хоча звертався не раз і не два. А їх некомпетентність взагалі вражає, у цьому ми переконувались кожні 5 років під час курсів підвищення кваліфікації.У методкабінетах мають працювати науковці, а не укладачі тестів для чиновників, от тоді ми всі відчуємо якусь практичну користь. А так як зараз - це імітація роботи, яку і самим методистам виконувати не подобається.
Коментувати
Ліза
Тому Європа нас безголових баламутів і не приймає, бо ми не маємо ні знань ні бажання ознайомитися самостійно досконало із її освітою. І Ви, пане авторе, про це знаєте, бо інакше не писали б статті, яку варто закидати гнилими помідорами.
Юрій
Потрібно конкретизувати відносно виміру результату. Хто вимагати ? Яким чином?
Вчитель
Яка "роль методистів"? Взагалі не розумію навіщо здався цей рудимент совдепії. Користі - 0000000!!!!!! Прийди за порадою, у відповідь :"Читайте! У вас є інтернет!" Є то він є, і вчителі читають, тільки в результаті приходить до тебе тьотя, яка нічим не допомогла, перевіряє готовність до навчального року, що тобі батьки (велике їм спасибі) купили в кабінет, попсує нерви незнанням законів і постанов, суне палки в колеса, бо методисти наші люблять тих хто з ними дружить(матеріально). То чому ми, які йдемо в Європу, досі платимо податки і утримуємо оцей нікому непотрібний орган МЕТОДКАБІНЕТ!!!!!!!!!!!!!
Олена
Для Вчитель: Оце так дістали Вас методисти, мабуть Ви не дуже добросовісний вчитель, який просто ходить до школи, аби отримувати зарплату, не турбуючись про те, які знання отримали Ваші учні.
Арго
Для Олена: а ви, мабуть,методист:- екстрасенс, не знаючи вчителя , вже поставили йому діагноз
Олена
Ні я не екстрасенс, просто 15 років працюю в методичному кабінеті і за цей час моє завдання та завдання колективу було одне - допомогти вчителю, а не принизити його, сунути палки в колеса(як пише Вчитель).Правда за цей час я іноді спілкувалась з вчителями , які досить недобросовісно відносились до виконання своїх обов’язків, вимушені були працювати в школі, бо не знайшли собі іншого , кращого місця роботи, які працювали по принципу - як платять так і працюєм.Та і вступали до педагогічного ВУЗу тому, що до інших їх просто не прийняли на бюджет.Жодного разу при зверненні вчителя за допомогою, я не відповіла :"Читайте". Тому не можна так говорити про методичний кабінет як рудимент совдепії через деяких не досить професійних працівників( я впевнена, що таких одиниці)
Коментувати
Родион
Лікуючи зуби , бачимо як за 20 років все змінилося: і обладнання і технології - результат пошукової роботи стоматологів. А що змінилося за цей час в кращий бік, скажем, в вивченні квадратних рівнянь, чи тригонометрії, чи законів Ньютона? Який же результат впровадження учительського передового досвіду? Де він? Головне щоб папки стояли в методкабінетах і було видно "ключову роль методистів" (за Хобзеєм).
Олена
Для Родион: А давно Ви були в школі? За останні 20 років у школі змінилось багато. А перш за все, змінились учні. Вони мають доступ до багатьох джерел інформації, і їх важко чимось здивувати чи зацікавити, важко, але можна.В кожній школі є комп’ютерний кабінет, підключення до інтернету, майже у всіх - інтерактивні дошки, проектори. Вчителі мають більше можливостей провести якісний урок, цікавий для учнів. Результат впровадження учительського передового досвіду чекають зараз, я він може проявитись не через один рік.
Коментувати
Таня
Від імені усіх просимо Ваші думки оформити відповідними наказами ) а то ми Всі тільки заочно учителя підтримуємо , та й далі стоїмо над головою із різаком ((((
Олена
Для Таня: Які Вам потрібні накази? Наказ- дозвіл робити що хочу, як хочу в школі?
Коментувати
Lana
Саята правда. Не знаю сколько раз Сухомлинского вызывали в роно в месяц.Сколько ненужных отчетов он сдавал.....
Люди добрі!
Назвіть хоча б один, передовий досвід, який «перейняли чи запровадили»! Про свій досвід багато хто з вчителів розказав та написав, але про запровадження щось не чути. Може хтось знає?
Тетяна
"армія тьоть і дядь в методкабінетах" -що за зневага!!!! "Від учителя потрібно вимагати лише результат" - а що є показником цього результату?????
Вікторія
Для Тетяна: А Ви і є одна з цих тьоть?!
Коментувати
Вчитель
Як можна вивчати чи переймати досвід по книжках чи журналах, не знаючи людини взагалі? Це абсурд. Досвід людина здобуває своєю працею.
Олена
Для Вчитель: А не станеться так, що тільки через 20-25 років у Вас нарешті з’явиться власний досвід у наданні якісних освітніх послуг? А як же ті діти, на яких Ви випробовували свої методи? Чому б не використати те, що дійсно працює і дає результат зараз?
Коментувати
людмила кіліянова
Учитель за покликом душі - завжди має свій,ні з ким не поділений ,досвід. Як можна перейняти метод,форму без індивідуальності автора? Фактор особистісного, авторського,впровадження досвіду повторити неможливо апріорі. Особливо мене на протязі всього трудового життя дратують педагоги,котрі категорично і безапеляційно аналізують чужі уроки.Категоричність ЗАВЖДИ межує з обмеженістю,на мій погляд.Творець уроку - вчитель,котрий його підготував,проводить і,звичайно,несе за нього відповідальність насамперед перед собою.Але ж і Вчитель повинен бути отим - ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ,
А автор хто
Дійсно -головне результат. І якщо результат у школі негативний, директор- допобачення, підбирай кадри для результату. Але ж хто тоді і вчитиме і лизатиме?:-)
Катерина
а я вважаю, що на даному етапі, у вік інформаційних технологій взагалі непотрібен методичний кабінет, бо всі оці досвіди, "рекомендації" прочитані на РМО з фахового журналу, паперотворчість -не що інше як проїдання державних грошей. Та й інститути післядипломної освіти, де крім збирання грошей на подарок викладачам нічого нового не пізнаєш, не потрібні. Хай більше і плідніше працюють педвузи, наукові , академі,ї а вже в неті чи іншим способом я поцікавлюсь і застосую чи то елементи чи щось інтерпретую зважаючи на свій учнівський контингент.
Учитель-методист
Говорити про власний досвід, який заслуговує на визнання може не кожна людина (швидше через власну скормність), а коли його рекомендують до впровадження/апробації/використання у практиці інших вчителів (особливо молодих)- в цьому немає "злочину" від освіти. До того ж зараз дуже багато є таких, що експериментують, або занадто самовпевнені у своїй професійності без достатнього практичного досвіду! А діти не мають страждати від такого роду експериментів! І важливо, щоб на уроці учитель гарантовано забезпечував реалізацію Держстандатрів, а не виявляв повну академічну свободу ! І що саме пан І.Лікарчук під цим словом розуміє?
Той,хто відмовився бути методистом
Для Учитель-методист: а вирішувати, чи занадто самовпевнений вчитель чи не занадто, чи "страждають" діти чи ні, буде трутень-методист, який вже сам не пам’ятає коли свій урок проводив востаннє, а все ж туди, повчати вчителя і принижувати, тим самим тішити власне его
Вчитель
Свята правдонька, бо тільки наші горе-методисти можуть розказати. як же правильно провести урок, похвалити дитину ""добре" чи "хороше". Виявляється слова "хороше" - за нашими мето..... взагалі в українській мові немає. А сама дітей лупцює та принижує, батьки жаліються - та що ж зробиш, вона ж методист, вона знає краще як виховувати та уроки проводити!!!!!!!!!!!!!!Крик душі!!!!!!!!!!
Олена
Більшість методистів методичних кабінетів працюють у школах за сумісництвом, тому щонеділі проводять уроки , спілкуються з дітьми , вчителями, батьками дітей, тому мають дійсне уявлення про те, що зараз діється в школах. Завдання методичної служби - надавати вчителям методичну допомогу, а не перевіряти роботу вчителя. Хоча від аналізу результатів роботи вчителів після ознайомлення з підсумками ЗНО не обійтися. Але такий аналіз потрібен для того, щоб поліпшити якість освіти, а не якимсь чином образити вчителя.
Коментувати
читайтекласиків
Винайшли велосипед. Ще Ушинський писав про те, що передається не сам досвід, а його їдея. Але хто нині звертає увагу на тих класиків. Типу. сам додумався....
Простий вчитель
Проблема не в самому досвіді, та його популяризації. Проблема в тому, що вчителі котрі ним діляться на перше місце висувають успіхи та досягнення, а от про прорахунки та невдачі (а без них досвіду просто не буває) мовчать. Та й як не крути, але особисто мені цікаво інколи почитати як працюють інші, в ідеалі краще звичайно побачити, але це не завжди можливо. Єдине, -вчителі самі повинні навчитись казати куди іти тим методистам, котрі змушують переймати чийсь досвід замість того, щоб наробляти власни.
Питання
до І. Лікарчука)))): Зараз є модними слова "новації", "інновації" і до новацій (інновацій) в освіті "готують" в педагогічних вишах студентів. Як же без передового досвіду (зарубіжних країн)? Як писати дисертації? Як готувати студента до інновацій? Це ж зупинеться увесь "прогрес" в педагогічній освіті!!!)
Оксана
Ще є модні слова "компетентності" і "компетенції". Так наші методисти зобов’язали всіх учителів району потурбуватися, щоб ці слова віднині звучали в назві кожної методичної проблеми. Ото проблема!
Коментувати
василь
повністю з автором згідний. не можна навчати чужим досвідом, досвід повинен бути свій надбаний своєю працею тоді буде і результат. запозичення чужого досвіду без дозволу автора це плагіат.
pasufik
А що ж тоді робитимуть методисти, як вони виправдовуватимуть свою потрібність? А директор чим потисне на викладача, щоб поважав його і не забував час від часу лизнути? Ви хочете зробити викладача незалежним, це ніяк не вписується в існуючу модель управління педагогічними колективами. А як ця проблема вирішилась у таких країнах як Німеччина, Великобританія чи Фінляндія? Корисно було би про це довідатися від Вас.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!