Osvita.ua Бізнес-освіта MBA в Україні В'ячеслав Гуденок: MBA дає впевненість
В'ячеслав Гуденок: MBA дає впевненість

Випускник Києво-Могилянської бізнес школи розповідає про досвід отримання бізнес-освіти

В'ячеслав Гуденок: MBA дає впевненість

Випускник Києво-Могилянської бізнес школи, директор філії ТМ «Valenta», керівник з досвідом управління півторатисячним колективом, В'ячеслав Гуденок розповів Освіта.ua про свій досвід отримання бізнес-освіти.

В'ячеславе Олеговичу, де Ви отримали першу освіту, наскільки вона була Вам корисною як керівнику, і з чого Ви починали свою кар'єру?

Першу освіту я здобув у Київському політехнічному інституті на факультеті хімічного машинобудування за професією інженер-механік. Вона дала мені загальне поняття про виробництво, про процеси, які відбуваються на виробництві. Розуміння необхідних етапів при виготовленні готової продукції стало у пригоді в подальшому при вибудовуванні власного виробництва.

Кар'єру я починав з посади менеджера, менеджера з постачання. Потрібно було поступово все пройти: від простого менеджера до керівника.

Вже ставши керівником, як і коли саме Ви відчули потребу в бізнес-освіті?

Потребу в бізнес-освіті я відчув, можна сказати, в класичному для цього віці - 28 років. За статистикою, зазвичай саме в цей період люди, які починають займатися своїм власним бізнесом або потрапляють на керівні посади, розуміють, що їм чогось не вистачає. Їм необхідний додатковий досвід і знання, і вони шукають додаткову освіту.

У цьому віці я зрозумів, що мені не сповна вистачає впевненості як керівнику. З одного боку вже є керівна посада, робота з людьми, підприємство працює, але з іншого боку, хотілося отримати підтвердження того, що я можу ефективно управляти підприємством.

А чому Ви обрали саме Києво-Могилянську бізнес школу?

У мене давно була мрія навчатися в Києво-Могилянській академії - свого роду золота мрія мого дитинства, яка здавалася дуже далекою і недосяжною. Але коли мені було потрібно отримати додаткову освіту, то в бізнес-пресі, актуальній на той момент, я побачив позитивні згадки про Києво-Могилянську бізнес школу і зрозумів, що хочу там вчитися.

У цей час у kmbs працювали такі люди як Роман Качур та Павло Шеремета, які мене зачарували своїм підходом, своєю спрямованістю навчатися і ділитися своїми знаннями з іншими. Тому у мене навіть не було сумнівів, що я хочу навчатися саме в цій бізнес-школі. І вже в процесі навчання я зустрів багато інших цікавих людей - як викладачів, так і учасників програм, серед яких і Михайло Колісник, і Оксана Мальцева, і Оксана Макарова і багато інших.

Престижні бізнес-школи проводять досить жорсткий відбір на свої програми для того, щоб сформувати групи студентів з дійсно цікавих людей. Наскільки Вам було складно поступити в kmbs?

На момент вступу я дозрів для отримання бізнес-освіти настільки, що був готовий йти до кінця в цьому напрямку, і тому вступні вимоги мене не лякали і не були для мене бар'єром. Співбесіда, стандартний набір тестів, твір, рекомендації, особливих труднощів для мене не представляли.

На яку саме програму Ви поступили, і чим запам'яталося Вам навчання в Могилянці?

Коли я поступав, це був третій набір в kmbs, і моя програма називалася MBA-3 - одна з перших програм бізнес-школи - стандартна програма MBA.

Києво-Могилянська бізнес школа відрізнялася і надихала тим, що кожен з викладачів отримав західну освіту або прагнув до рівня західної освіти. Всі викладачі були обізнані про новинки бізнес-освіти і нові підходи, кожен постійно збирав такі відомості у своїй галузі і зростав як фахівець. Але найголовніше - це прагнення навчатися, прагнення пізнавати щось нове. Саме це надихало найбільше.

Організатори програми намагалися залучити якомога більше людей з позитивним бізнес-досвідом. В основному це були українські управлінці або власники підприємств, а також запрошені викладачі із західних бізнес-шкіл. У kmbs була велика бібліотека бізнес-літератури, в який були представлені книги як російською та українською, так і англійською мовами, вона постійно поповнювалася, купувалися новинки.

Бізнес-школі вдалося підібрати такий склад студентів, де кожна людина була дійсно унікальною. Можна було вчитися у кожного. Відповідно, створювався освітній простір, де ти міг навчатися постійно, у кожного і всюди. Це свого роду концентрація досвіду в одному місці: можна було вчитися навіть у самого себе в той момент, коли ти в цьому освітньому середовищі усвідомлював ті речі, які до цього були незрозумілі.

Ти сам для себе актуалізував і свої досягнення, і досягнення своїх однокурсників, і та інформація, яка приходила від викладача, укладалася в практичну сферу - учасники програми завжди могли пояснити на власних прикладах ті речі, які викладач розповідав на заняттях. У бізнес-школі ти потрапляєш у простір, який насичено бізнес-досвідом і навчаєшся в цьому просторі - як у викладачів, так і у однокурсників, і в самого себе.

А якщо говорити про практичне застосування отриманих знань на вашому виробництві - наскільки курсова робота в кінці навчання була практичною і вирішила якусь проблему вашого підприємства?

Робота була повністю націлена на реальне виробництво. Був проведений розрахунок мінімальної партії одного артикулу. Потужність виробництва було перевантажено, і пошук ефективності виробництва виявив проблему мінімальної партії. Для того часу це було вузьким місцем виробництва. З одного боку необхідно було забезпечити кожну заявку замовників, а з іншого боку маленькі партії гальмували загальний випуск продукції. Дані, які були отримані в випускній роботі, успішно використовуються і донині.

Що ще Ви отримали для себе завдяки навчанню в бізнес-школі?

Найцінніше, що я отримав завдяки своєму навчанню - це велика кількість друзів, яких цікавлять ті ж питання, що й мене. Люди, які цікавляться життям, своїм власним розвитком, тими законами, за якими розвивається бізнес. Спілкування з однодумцями - це велика цінність.

Я отримав інформацію і знання, які до мене в бізнес-школі хотіли донести. Хоча, зрозуміло, що за ті півтора-два роки навчання неможливо досконально стати професіоналом у певній галузі. Наприклад, якщо ти технар за першою освітою - то неможливо стати економістом або маркетологом. Якщо ти займаєшся маркетинговою діяльністю і прийшов на програму MBA - ти дійсно можеш поглибити свої знання, але освоїти глибоко певну спеціальність неможливо. Ти вивчаєш якісь базові речі, які тобі допомагають надалі.

Але, з іншого боку, після отримання бізнес-освіти починаєш розуміти фахівців, які працюють в тих областях, які раніше були тобі незрозумілі: маркетинг, реклама, фінанси, облік. Ти отримуєш можливість розмовляти з ними однією мовою.

А наскільки все, що Ви отримали в бізнес-школі, змінило Вас як керівника і як особистість?


Я отримав віру в себе, як керівника, що володіє необхідними знаннями, і це найважливіше. Я ще раз переконався, що якщо людині щось цікаво, щось дуже необхідно, то потрібно просто цього прагнути, розвиватися, займатися, незалежно від того, хто ти, скільки тобі років, на якій ти посаді і так далі.

Ті зміни, які зі мною сталися під час отримання бізнес-освіти, проростають і далі в різних проявах моєї діяльності. Я займаюся собою, своїм власним розвитком, тим, що мені цікаво. Я змінюю себе, людей, які поруч зі мною, змінюю простір, який поруч. Роблю навколишній світ більш досконалим і гармонійним.

Наскільки досконалим був процес навчання? Могли б Ви назвати якісь негативні його сторони?

На той момент, коли я навчався, всі дуже старалися і максимально вкладалися як в навчання, так і в підбір студентів. І ті нюанси, які можна було б відзначити, я списую на синдром швидкого зростання. Тому я не побачив, будь яких негативних моментів у процесі навчання.

Організаторам вдалося створити якісну атмосферу навчання. Адже що вимагалося від команди? Створити атмосферу, в якій студенти відчували б себе в середовищі, від якого вони могли б щось дізнаватися, черпати - атмосферу самоосвіти та освіти - і це їм вдалося.

Творці програми максимально намагалися експериментувати, придумували різні форми навчання, організовували зустрічі з лідерами українського бізнесу, знаходили цікаві для знайомства підприємства. З колективних заходів запам'яталися походи на Говерлу, які потім вилилися в те, що я почав займатися скелелазінням, скелелазіння потім переросло в знайомство з йогою і подальше заняття йогою, прийшла творчість і так далі. Люди робили це щиро, люди робили це з натхненням, тому їх запал передавався і нам.

Як Ви вважаєте, чи всім може допомогти MBA?

MBA - це, свого роду, ініціалізація. Чому існує віковий ценз на вступ? Тому що люди до 25 років, як правило, ще не готові мати потенціал до того, щоб змінюватися і ставати відповідальним, ставати керівником.

Тому програма MBA необхідна для людей, які відчувають, що вони хочуть стати керівниками, але їм потрібне якесь зовнішнє підтвердження. Вони вже можуть бути керівниками, або вони вже готові до того, щоб стати керівниками, але їм потрібен якийсь поштовх або іспит, пройшовши який вони отримають цю впевненість.

Які якості, на Ваш погляд, найбільше необхідні керівнику?

Напевно, на різних етапах людина, яка хоче стати керівником або яка є керівником, набуває різні якості. З одного боку - це відповідальність, а з іншого боку вміння відчувати людей, які працюють під його керівництвом, вміння створити з них команду, яка буде досягати певних цілей, вміння донести до цих людей намічені цілі.

Підготував: Павло Петриченко, Освіта.ua

Освіта.ua
01.10.2015

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!