Боротьба за новий переділ світу напередодні Першої світової війни. Реферат
Боротьба за новий переділ світу - за перерозподіл чужих земель, колоній, за захоплення ринків збуту товарів, сировини й ринків, накопичення капіталів - була основною причиною і війни, що спалахнула в 1914 р.
Грабіжницька, загарбницька війна 1914 р. зачіпала інтереси всіх європейських країн. Проте протиріччя між Англією й Німеччиною зіграли основну роль у виникненні й розвитку війни. З початку XX в. суперництво й боротьба між цими державами стали головними протиріччями у світі.
Англо-німецький конфлікт розвивався з неймовірною силою в багатьох напрямках. Насамперед протиріччя між Англією й Німеччиною виникли в області промислової конкуренції. Німецька буржуазія за допомогою військових контрибуцій і найжорстокішої експлуатації робітничого класу створила до початку XX ст. передову промисловість.
За рівнем промислового виробництва Німеччина перегнала Англію й посіла перше місце в Європі. На європейському ринку німецькі товари усе більше витісняли англійські. У той час як на ринках Європи Німеччина реалізувала 76% свого експорту, Англія - тільки 38%. До того ж у самій Англії німецькі капіталісти реалізували 11% усього свого експорту. Подібне положення не могло довго тривати. Власники бірмінгемської металургійної індустрії й манчестерської текстильної промисловості не мирилися з успіхами своїх німецьких конкурентів. Англійські промисловці наполегливо жадали від свого уряду, щоб він швидше поклав кінець німецькому промисловому просуванню, і в першу чергу заборонило б ввіз в Англію німецьких металургійних і текстильних товарів.
Не менш серйозним був конфлікт між Німеччиною й Англією з питання про колонії. Площа англійських колоніальних володінь перевершувала площу самої метрополії майже в 100 разів, у Франції - майже в 25 разів, у той час як колоніальне володіння Німеччини були більше площі метрополії тільки в 5 разів, і до того ж вони перебували в пустельних місцевостях Африки з дуже рідким населенням.
Німеччина, перетворившись у могутнього промислового суперника Англії, завзято почала домагатися розширення й своєї колоніальної могутності. Зміцнившись в 80-90-х роках X ст. у Центральній Африці, Німеччина неухильно намагалась приєднати до своїх володінь лежачі поруч із ними італійські колонії. На початку XX в. Німеччина, побудувавши залізницю Берлін - Багдад, наблизилася до Індійського океану.
Не менш напруженим був і франко-німецький конфлікт. Німеччина цілком розуміла, що п’ятимільярдна контрибуція, стягнена нею із Франції по закінченні війни 1870-1871 р., і відірвані від її найбагатші провінції - Ельзас і Лотарингія створюють постійну напругу у франко-германських відносинах. Політика реваншу за 1871 р. була майже для всіх французьких урядів незмінним (хоча й схованим) пунктом їхньої зовнішньополітичної програми.
У суперництві між Німеччиною й Францією додалися нові фактори. Конкуренція металургійних концернів, очолюваних у Німеччині Крупом і у Франції Шнейдером, зросла в XX в. до небачених розмірів. Ця боротьба загострювалася ще й тим, що Франція, володіючи 25% (у той час відомих у світі) покладів залізної руди, мала мізерно малу кількість кам'яного вугілля. Її багаті запаси вугілля після війни 1871 р. виявилися в руках Німеччини.
У силу такого положення німецькі металургійні королі на чолі із Крупом рвалися відняти у Франції її запаси залізної руди, а їхні конкуренти - французькі промисловці з не меншою силою направляли свої зусилля на те, щоб повернути собі ельзаський кам'яновугільний район.
Боротьба між Німеччиною й Францією розпалювалася й навколо колоній. Німеччина додавала чимало сил до того, щоб відняти у Франції її деякі колонії. Між Францією й Німеччиною йшла суперечка, через Марокко. Німецькі політичні й військові діячі, а також фінансисти й промисловці зробили багато для того, щоб витиснути Францію з Марокко.
Таким чином, десятиліттями франко-німецьке зіткнення, що зріло, так як і німецько-англійські протиріччя, сприяли виникненню війни в 1914 р.
Література
1. Брюханов В. А. Заговор против мира. Кто развязал Первую мировую войну. – 2005. – 653 с.
2. Вержховский Д. В. Первая мировая война 1914 – 1918 рр. – М., 1954. – 116 с.
3. Всемирная история: В 24 т., Т. 19. Первая мировая война – 2002. – 512 с.
4. Звавич. А. И. Обострения противоречий между империалистическими державами накануне первой мировой войны. – М., 1962. – 144 с.
5. История первой мировой войны. 1914 – 1918. В 2-х т. Под ред. Ростунова. Т. 1 – М., 1975. – 446 с.
6. Киган Д. Первая мировая война. – 2002. – 576 с.
7. Уткин А. И. Первая мировая война. – 2001. – 592 с.
8. Перша світова війна // Батьківщина. - 1993. - № 8-9. – С. 8 – 24.
05.11.2012
