Поняття про професіоналізм
Слово "професіоналізм" походить від слова "професія". Вже навіть на цьому рівні визначення етимології слова з'ясовується, що воно вказує на певний рівень спеціалізації людини у роботі за обраним фахом. Дуже щільно до поняття "професіоналізму" наближається поняття "компетентність". Втім, професіоналізм є більш широким поняттям. Його можна окреслити як особливий тип поведінки, властивий людині, яка займається тією чи іншою справою.
Серед усіх якостей, якими наділена людина, кілька можна назвати рисами професіонала:
- ефективність результату діяльності;
- володіння спеціальними знаннями та вміннями;
- здатність до творчості (креативність);
- відповідальність за свою діяльність;
- свідомість діяльності;
- наявність певної професійної етики.
Як бачимо, професіоналізм включає у себе компетентність як складову частину, тому що компетентність (згідно вже наданого визначення) - це тип організації знань, який дозволяє ефективно діяти. Ні про свідомість діяльності, чи усвідомлення її наслідків, ні тим більше про етику діяльності тут не йдеться. Відповідно у кожній професії формується певне підґрунтя для розвитку професіоналізму та професійних відносин. Професія викладача не є виключенням [6].
Складові професіоналізму викладача
Викладач працює у особливому середовищі - середовищі людей, тобто його професійний зв'язок з предметами, символами, образами не є провідним. Бо ефективність діяльності викладача оцінюється по рівню засвоєння студентом переданих останньому знань, вмінь, навичок. Або, кажучи більш точно, по рівню набутого студентом професіоналізму у своїй галузі [3].
Отже, викладач, будучи професіоналом у своїй галузі, має сприяти створенню певного професійного рівня у студента можливо навіть іншої спеціалізації (наприклад, лекції з політології можуть читатися фізикам або хімікам).
Як бачимо, мова тут не йде про передачу безпосередніх знань за фахом. Справа у тім, що саме таким чином відбувається формування професійного рівня у майбутнього фахівця, у тій його частині, яка виходить за межи знань - це професійна етика, це професійне усвідомлення власної діяльності, це формування відповідальності за результати власної діяльності, це створення певної бази для майбутньої творчості фахівця, через надання його надлишкових знань й створення певного кругозору [12].
Таким чином, професіоналізм викладача містить у собі:
- спеціальні ЗВН (як підґрунтя для діяльності);
- компетентність (як здатність ефективно використовувати перші);
- загальний рівень культури особистості (як умова реалізації та передачі ЗВН);
- творчі здібності (як база для подальшого власного розвитку та пристосування до змінних умов праці).
Таким є перелік мінімальних рис, властивих професіоналу-викладачу.
Літepaтуpa
- Анисимов О. С. Психологические особенности педагогического мышления в системе высшего образования. (http://www. voppsy. ru/1987/876/87606. htm).
- Газман О. С. Воспитание: цели, средства, перспективы. Новое педагогическое мышление. - М., 1989.
- Голева З. В., Данилевич А. К. Творческая реализация профессиональных функций в педагогическом процессе. (http://www. voppsy. ru/1987/876/87606. htm).
- Гринько О. В. проблема формирование профессионально-перцептивной культуры специалиста // Вестник ПГЛУ 1, 2004.
- Демина Л. Д., Ральникова И. А., Лужбина Н. А. Психологическая культура как фактор становления профессионала. (http://psy. tsu. ru/problems psy. php).