Спроби побудувати універсальну теорію конституційних типів людини нагадують ситуацію, описану в традиції одного з напрямів індійської філософії (джайнізму).
Уявімо, що світ - це слон. Один філософ (як і всі інші, сліпий) торкається руками вуха слона, і йому здасться, що весь слон такий, як його вухо. Інший філософ має змогу торкнутись хобота і через ці свої відчуття будує уявлення про слона загалом - тонкий, довгий, гнучкий тощо.
Ще інший філософ торкається ноги слона і, звичайно, уявляє собі всю тварину саме такою – стовбуроподібною, масивною, твердою і т. ін. Проте жоден із цих філософів не здогадується про обмеженість людського пізнання в цілому і пізнавальних можливостей конкретної людини зокрема.
Охопити ціле - справа складна й досить громіздка, коли це стосується питання побудови цілісної теорії конституціональних типів особистості.
Р. Кнуссман зробив спробу узагальнити весь історичний досвід вирішення проблеми "тілесної детермінації характеру людини", навівши свої висновки у вигляді таблиці.
Порівняння типів будови тіла за основними варіантами (Кнуссман, 1968)
Вузький тип | Округлий тип | Автор | Школа |
туберкульозний тип | апоплексичний тип | Гіппократ (V — IV ст. до н. е.) | антична |
тип газелі | тип слона | Ватсаяна (Ver. н. е.) | давньо-індійська |
тооакальний тип | абдомінальний тип | Галле 0797 р.) | французька (класична) |
ментальний тип | нутрітивний тип | Валькер (1823 р.) | англійська (приєднується до старо-німецької) |
респіраторний тип | дигестивний тип | Ростан (1826р.), Кіро (1908р.), Шайю і Мак-Оліф (1910р.) | старо-німецька |
астенічний габітус | апоплексичний тип | Рокитанський (1826. 1844р.) Штіллер (1907р.) | старо-німецька |
астенічна конституція | плеторична конституція | Карус (1858р.) | старо-німецька |
туберкульозна конституція | карциноматозн конституція | Бенеке (1878р.) | старо-німецька |
чуттєвий тип (Empfmdungs nature)!) | угодований тип (Emanmas nature! 1) | Гугерс 1880р.) | старо-німецька |
морфологічна комбінація | морфологічна комбінація | Джованні (1891 р.) | італійська (класична) |
макроскелія | брахіскелія | Манувріє (1902р.) | французька (приєднується до класичної італійської) |
епітеліалЕ. ІІий тип | сполучнотканинний тип | Віреніус (1904р.) | російська |
мікроспланхічний лонгітип | макроспланхічний брахітип | Віола (1909р.) | італійська (класична) |
гіпертіреоїдний тип | гіпотіреоїдний тип | Пенде (1912р.) | Італійська |
тип росту в висоту | тип росту в ширину | Штерн (1912р.) | німецька (змішана) |
м'ясоїдний тип | травоїдний тип | Брайант (1914р.) | англо-американська |
гіпотонічний тип | гіпертонічний тип | Тандлер (1914р.) | німецька (змішана) |
гіпостенічний тип | стенічний тип | Міялс (1917р.) | англо-американська |
вузькогрудий тип | широкогрудий тип | Бругш (191Хр.) | німецька (змішана) |
астенічний габітус | артритичний габітус | Ю. Бауер (1919р.) | німецька (змішана) |
астенічний статус | збудливий статус | Борхардт (1921 р.) | німецька (змішана) |
лептосомний (астенічний) тип | пікнічний тип | Кречмер (1921 р.) | німецька (Кречмера) |
гіповегетативний біотип | гіпервегетативний біотип | їїенде (1922 р.) | італійська (класична) |
гіперонтоморфний тип | гіпоонтоморфний тип | Він (1923, 1924рр.) | англо-американська |
стенопластичний тип | еуріпластичний тип | Бунак (1923р.) | радянська (приєднується до Інколи Кречмера) |
тонкий (вузький) біотип | повний (м'ясний) біотип | Давенорт (1923р.) | англо-американська (приєднується до шкіл Бругша і Кречмера) |
лінійний тип | латеральний тип | Стоккард (1923 р.) | англо-американська |
вузький тип | широкий тип | Ашнер (1924р.) | німецька (змішана) |
базедоїдний тип | тетаноїдний тип | Иєнш (1924р.) | німецька (змішана) |
форма майбутнього | юнацька форма | Майес (1924р.) | німецька |
лонгітип | брахітип | Пфуль (1924р.) | німецька (Кречмера) |
тип кочівника | тип селянський | Фріденталь (1925 р.) | німецька |
плоский тип | округлий тип | Мак-Оліф (1925р.) | французька (приєднується до школи Кречмери) |
сгенозомний тип | мезозомний тип | Талант (1926, 1927рр.) | радянська (приєднується до школи Кречмера) |
лептосомний тип | єврисомний | Вайденрайх (1927р.) | німецька (Кречмера) |
плагітип | стенотип | Кастальді (192Хр.) | італійська |
подовжений біотип | широкий біотип | Пенде (1928р.) | італійська (класична) |
лептосомний тип | пікносомний тип | Раутман (1928р.) | німецька (Кречмера) |
доліхоморфний тип | брахіморфний тип | Серебровська (1929р.) | радянська |
вертикальний тип | Горизонтальний тип | Шрайдер (1937р.) | французька |
гіпопластична конституція | гіперпластична конституція | Буйневич (1940р.) | німецька |
ектоморфний тип | ендоморфний тип | Шелдон (1940 р.) | англо-американська |
лептоморфний тип | пікноморфний тип | Конрад (1941 p.) | німецька (Кречмера) |
нейрогенна конституція | лімфогенна конституція | Гютгід (І942р.) | німецька |
лептоморфна конституція | еврифоморфна конституція | Ріс і Аюенк (1945р.) | англійська та Італійська школи (приєднуються до школи Кречмера) |
К (а1t) -тип (чутливий до холоду) | W (аrm) -тип (чутливий до тепла) | Керрі (1946р.) | німецька |
лептосомний тип | пахісомний тип | Барт (1947р.). де Тоні (1953 р.) | англійська та Італійська школи (приєднуються до школи Кречмера) |
ектобластичний тип | ендобластичний тип | Мартіні (1948 р.) | французька |
андроломорфний тип | гінекоморфний тип | Шлегель (1957р.) | німецька |
ектодермально-вертебральний тип | ентодермально-нугрітивний тип | Каті (1959р.) | німецька |
мікрокшетичнии тип | макрокіиетичний тип | Ламперт (1962р.) | німецька (вчення про функціональні типи) |
Підводити риску під наведеним переліком спроб аналізу будови тіла у порівнянні з характером та поведінкою особистості зарано. Можна передбачити, що ці спроби матимуть продовження, а отже, спричинять подальший поступ психологічної науки у погляді на цю проблему.
Література
- Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
- Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
- Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
- Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
- Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
- Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
- Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
- Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
- Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
- Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
- Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
- Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып. 1. Т. 1.
- Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.