• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Поняття політичного режиму містить у собі не тільки методи державного володарювання, але і характерні способи діяльності недержавних політичних організацій (партії, руху, клуби, союзи).

Політичні режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тоталітарні, авторитарні, расистські). Тому основним критерієм класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення державної влади. Для рабовласницьких держав характерні і деспотія і демократія; для феодалізму — і необмежена влада феодала, монарха, і народні збори; для сучасної держави — і тоталітаризм, і правова демократія.

Ідеальних демократичних форм державного режиму в реальній дійсності не існує. У тій чи іншій конкретній державі присутні різні по своєму змісті методи офіційного володарювання. Проте можна виділити найбільш загальні риси, властиві той чи інший різновиди державного режиму.

Антидемократичні режими. Антидемократичні режими характеризуються наступними ознаками, що визначають характер державної влади, тобто співвідношення держави й особистості:

• антидемократичний режим характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами громадського життя: економікою, політикою, ідеологією, соціальною, культурною і національною будівлею;
• йому властиве одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних, спортивних і ін.);
• особистість в антидемократичній державі фактично позбавлена яких-небудь суб’єктивних прав, хоча формально вони можуть проголошуватися навіть у конституціях;
• реально діє примат держави над правом, що є наслідком сваволі, порушенням законності, ліквідації правових початків у суспільному житті;
• всеохоплююча мілітаризація громадського життя;
• ігноруються інтереси державних утворень, особливо національних меншостей;
• не враховуються особливості релігійних переконань населення.

Антидемократичний режим може встановлюватися як при монархічної, так і при республіканській формі правління, однак, будучи запереченням принципів парламентаризму, він не погодиться з парламентарною монархією і республікою. Приводячи до сильної централізації державної влади, авторитарний режим не погоджується з буржуазним федералізмом.

Демократичний режим. Демократичний режим складається в правових державах. Вони характеризуються методами існування влади, що реально забезпечують вільний розвиток особистості, фактичну захищеність її прав, інтересів.

Конкретно режим демократичної влади виражається в наступному:

• режим представляє свободу особи в економічній сфері, що складає основу матеріального благополуччя суспільства;
• реальна гарантированность прав і воль громадян, їхня можливість виражати власна думка про політика держави, активно брати участь у культурних, наукових і інших громадських організаціях;
• створює ефективну систему прямого впливу населення країни на характер державної влади;
• в демократичній державі особистість захищена від сваволі, беззаконня, тому що її права знаходяться під постійною охороною правосуддя;
• влада в однаковому ступені забезпечує інтереси більшості і меншостей;
• основним принципом діяльності демократичної держави є плюралізм;
• державний режим базується на законах, що відбивають об’єктивні потреби розвитку особистості і суспільства.

Історія знає різні форми демократичних режимів. Найбільше поширення в даний час одержав режим парламентської демократії, заснований на передачі влади парламенту. Так само існує ліберально-демократичний режим.

Політичні форми сучасних держав складалися в плині декількох сторіч. Ці форми визначалися в кінцевому рахунку економічним ладом суспільства, його базисом. Великий вплив на форму держави роблять історичні традиції (збереження монархії у Великобританії, Швеції, Японії й інших країнах), умови утворення держави (федеративна форма держави США, Швейцарії), так само як і особливості сучасного внутрішньополітичного розвитку даної країни і її міжнародного становища.

Різноманіття політичних форм ще більше зросло в результаті розпаду колоніальної системи, коли на політичній карті світу з’явився ряд молодих суверенних держав. Перипетії політичної боротьби приводять у багатьох країнах, що звільнилися, до частої модифікації державних форм.

26.02.2011