• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Визначення вихідного рівня сформованості духовності учнів до учіння. В нашому дослідженні ми виходили з того, що формування духовності учнів буде більш ефективним, якщо в процесі викладання української літератури використовувати спеціально розроблені завдання, ситуації, які ставлять старшокласників в умови розвитку морально-емоційної особливості.

Дослідницька і експериментальна робота проводилась на базі колегіуму №1 м. Кривого Рогу серед учнів 9-х класів.

Експеримент складався з:

• констатуючого експерименту;
• формуючого експерименту.

Констатуючий експеримент заклечався в тому, щоб об'єктивно виявити вихідний рівень сформованості духовності учнів на уроках української літератури, аналізу використання вчителями методів, прийомів, ситуацій, які сприяють розвитку цієї складної особистої освіти.

В процесі констатуючого експерименту були використані такі методи:

• бесіда з учнями, бесіда з вчителями;
• спостереження;
• анкетування учнів з метою виявлення доцільності існуючої системи, подання навчального матеріалу з позиції розвитку духовності у молоді і перевірки вивченого:
• педагогічний експеримент;
• анкетування вчителів з метою виявлення доцільності використання ситуації, завдань, методів та прийомів духовного розвитку учнів на уроках української літератури;
• тестування учнів та визначення їхніх потреб.

На основі отриманих даних нами було виділено рівні, які визначали сформованість духовності старшокласників.

Низький рівень - характеризується відсутністю культури спілкування, людина не прагне кращого в житті, учень не розуміється на поняттях добро і зло, про ідеал та анти ідеал, прекрасне й огидне.

Середній рівень - свідчить про присутність певного рівня культури, але тільки прагне до особистої значимості, вигоди та престижу, вимагає до себе великої уваги й потребує стимулювання своєї діяльності.

Високий рівень - присутність культури, знань моральних, етичних норм поведінки, дії учнів спрямовані на збереження добра, прекрасного, висока пізнавальна активність.

В своєму досліджені ми прагнули з'ясувати як самі учні відносяться до використання на уроках української літератури спеціально створених ситуацій по розвитку духовності. З цією метою проводились індивідуальні бесіди і була проведена анкета, яка включала в себе такі питання: Чи цікаві вам уроки, на яких ви розглядаєте ситуації пов'язані з мораллю? Хотіли б ви, щоб уроки проводились у формі рольової гри? Чи подобаються вам уроки-дискусії, де розкриваються поняття добро і зло?

Окрім анкети учням запропоновано відповісти на питання тесту з метою виявлення рівня інтересу до української літератури як навчального предмету:

• Подобається вам читати?
• Чи багато ви читаєте?
• Яких українських письменників ви знаєте? (наприклад)
• Твори яких письменників вам запам'ятались?

Опрацювавши отримані дані (бесіди, тесту, анкети), й отримавши результати ми вмістили їх у табл. 1.

Таблиця 1. Рівні сформованості духовності учнів 9-х класів.

Із поданого в таблиці можна зробити висновок, що переважає низький (36,5%) та середній (38%) рівні сформованості духовності у дев’ятикласників.

У багатьох (40%) відсутня потреба у саморозвитку своїх духовних якостей особистості.

Тривожить той факт, що 39% старшокласників не мають потреби розвивати свій інтелект, читати художню літературу з предмету. Аналіз таблиці, довів, що загальний показник 38% відноситься до середнього рівня, а це в свою чергу створює передумови для подальшої роботи над підвищенням рівня духовності старшокласників.

Ми впевнились, що учні зазвичай звертають увагу на зв'язок літературних героїв (проблематика, ситуації "добра-зла", "прекрасне-огидне") з сучасним життям, не співвідносять себе з літературними героями, не можуть дати аналіз з позицій сучасності. Дев'ятикласники не оперують тими знаннями, які отримують під час інших предметів (історія, українська мова, російська мова та література, історія України, географія та інші), а звідси низька пізнавальна активність їх на уроці.

Для з'ясування того, яке відношення самих вчителів до даної проблеми, їм було запропоновано відповісти на запитання анкети:

1. Як на вашу думку, що таке духовність?

2. В якому осередку вона виховується?, підкресліть:

• школи;
• сім'я;
• суспільство?

3. Під час яких навчальних дисциплін треба формувати духовність учнів?

4. Що ви пропонуєте змінити у навчальних планах з метою підвищення рівня сформованості духовності учнів?

Аналіз анкет, бесід з вчителями довів, що у більшості вчителів виникають труднощі відповісти, що таке "духовність". На уроках рідко акцентують увагу на розвиток складної освіти особистості, пояснюють це браком часу. Частина вчителів (18%) використовують навчальний матеріал предмету для показу, аналізу й синтезу ситуацій успіху: "добро-зло", "прекрасне-огидне", "щедрість-жадібність", "життя-смерть" і таке інше.

Вчителі наголошують на тому, що проблема духовності пов'язана з соціальною сферою суспільства, економікою країни, інфляцією, нестатком підручників, посібників, низькими заробітками. Спостереження за учнями під час педагогічної практики у колегіумі №1 м. Кривого Рогу довели, що багатьом учням колегіуму притаманна моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.

Замість прагнення до творення домінує пристрасть до розподілення і перерозподілення. Як абстрагують вчителі, учні засвоїли лише дві арифметичні дії - відняти і поділити, а не навчилися додавати і множити.

Аналіз бесід та анкетування, дав підстави виділити фактори, які негативно впливають на формування духовності молоді:

• відчуження особистості від суспільства, від національної культури;
• відчуження від національних традицій;
• низький статус освіти та інтелектуальної діяльності;
• заклад моралі серед дорослих та молоді;
• криза сім'ї чи сімейного виховання;
• погіршення здоров'я учнів;
• соціально-політичні і економічні протиріччя.

Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, не прагнення наполегливо вчитися.

У нашому дослідженні, ми намагались з'ясувати потреби молоді в духовному розвиткові, і як вони реалізуються в культурно-дозвільній активності.

Таблиця 2. Культурно-дозвільна активність молоді в балах.

За результатами таблиці, ми можемо зробити висновок, що учні поставили собі 1, 2, 3 бали за розвитком активності і потреб у духовному становленні своєї особистості. Жахливим є той факт, що отримані самооцінки свідчать про примітивізм життя молоді.

Виходом з цієї ситуації. на наш погляд є зміна навчальних програм з курсу української літератури, і введення в шкільну практику багатьох ситуацій, які сприяли б духовному розвиткові учнів.

Дослідно-експериментальна програма формування духовності в учнів у навчальному процесі. В основу дослідної роботи ми поклали результати констатуючого експерименту, що розкривають причини низького рівня сформованості духовності учнів на уроках української мови.

При визначенні змісту дослідної роботи ми виходили з того, що підвищити рівень сформованості духовності можливо шляхом використання на уроках різноманітних ситуацій, активності учнів, нестандартних форм організації навчання.

Під час дослідно-експериментальної роботи слід звернути увагу на дотримання умов в організації діяльності учнів:

• врахування рівня знань учнів;
• обов'язкове врахування вікових особливостей учнів;
• активне використання між предметних зв'язків;
• використання активних форм навчання.
• Формуючий експеримент проводився з учнями 9-х класів м. Кривого Рогу.
• В ході експерименту ми намагалися вирішити такі завдання:
• підвищити рівень сформованості духовності учнів;
• розвивати інтерес до уроків української літератури;
• формувати в учнів розуміння краси рідної мови, національних традицій, моральних якостей українського народу;
• вміння аналізувати ситуації і бачити "добро-зло", "прекрасне-огидне", "щедрість-жадібність";
• розробити систему уроків за творчістю Т.Г.Шевченка.

Метою дослідницької роботи є:

• підвищити рівень знань учнів;
• підвищити інтерес до вивчення української літератури;
• формування духовності учнів.

В табл. 3 подано розподіл навчального матеріалу за темами, підібрані завдання, форми проведення.

Таблиця 3. Дослідно-експериментальна програма.

У своїй роботі ми виходили з того, що в сучасному житті потрібні люди, які можуть швидко адаптуватися у різних умовах. Які спроможні на риск, самостійність, спроможні швидко виходити з непередбачених ситуацій, й тому ми ввели в нашу програму різні ситуації. На нашу думку релігійна мораль спроможна протидіяти злу.

Запропоновані нами уроки здатні сформувати в учнів почуття патріотизму, любов до Батьківщини. відродженню національних традицій. оптимізації майбутньої молоді. відповідальності рефлексії. самооцінка. Розроблені нами уроки здатні утверджувати загальнолюдські моральні принципи на прикладі творчості Т.Г.Шевченка, формують активність молоді. духовність.

Успіх проведення уроків такого напрямку, в більшості залежав і від готовності вчителя. Треба зауважити, що більшість часу займала саме підготовка до уроків.

Розробки уроків

Конспект уроку 2

Тема: "Ліро-епічна, соціально-побутова поема Т.Шевченка "Катерина."

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Мета: домагатися усвідомлення учнями змісту поеми, розібратися ідейно-художнього змісту поеми, навчити учнів обґрунтовано висловлювати свої думки щодо художнього твору; розвивати навички аналізу художнього твору; критичність суджень; виховувати об'єктивність у ставленні інших людей, шляхетність

Форми, методи, прийоми: проблемний семінар, аналіз художнього твору, бесіда, обговорення дій і вчинків образів-персонажів.

Обладнання: записи на дошці, тексти творів. ілюстрації до поеми.

Хід уроку.

На дошці - ілюстрації до поеми.

Вступне слово вчителя.

Поема "Катерина" - найвизначніший художній твір у поетичній спадщині Т.Г.Шевченка. Яка складається з II-ох розділів. Поема починається зверненням-застереженням до дівчат, не кохати москалів-паничів. Після ліричного вступу йде розповідь нещасливе кохання Катрі. Ця розповідь і становить сюжетну основу поеми. У II розділі розповідається про драматичність життя головної героїні. Ми з вами спробуємо розібратися і визначити ідейно-художній зміст поеми. Розібратися у вчинках і діях персонажів, у конфлікті.

Питання:

• Який на вашу думку, виступає конфлікт у поемі: соціальний чи психологічний?
• Як ви думаєте треба засудити Катерину за її поведінку?
• Як ви гадаєте, розв'язка п'єси така трагічна? Хіба не могло бути інакше?
• Як на ваш погляд, хто винен у трагічній долі Катерини: вона, батьки, москаль?
• Чи вірно вчинили батьки зі своєю донькою?
• Чому Т.Шевченко висловлює таке застереження "… москалі чужі люди, знущаються з вами."?
• Завдяки чому твір такий мелодичний?

(Учні відповідають на проблемні запитання)

Вчитель: Т.Г.Шевченко показав трагічну долю жінки-кріпачки. Понад 150 років минуло з часу написання "Катерини", а популярність її все зростає. Секрет довголіття поеми в художній досконалості форми, в народності змісту, ідейного спрямування. Цей твір примушує людей задуматися.

"Катерина" одержала музично-сценічне продовження свого "життя". Ще в 1858 році існувала романтична опера "Катерина Шевченкова", та на жаль, вона не дійшла до нас. Микола Аркас написав однойменну оперу, яка була поставлена вперше у 1899 році театром Кропивницького і мала надзвичайний успіх. В наш час опера йде в новій редакції композитора І.Таранова. В образотворчому мистецтві образ Катерини втілили художники І.Ужакевич, М.Дерегус, О.Слстьон і скульптори М.Манізен. Ще в 1842 році картину "Катерина" створив сам Т.Шевченко.

Конспект уроку 3

Тема: підсумковий урок за життям і творчістю Т.Г.Шевченка.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Мета: перевірити, як дев'ятикласники опанували навчальний матеріал з теми "Життя і творчість Т.Г.Шевченка", визнати найкращого ерудита, домогтися узагальнення і систематизації знань; розвивати ерудицію, увагу, мислення; виховувати почуття товариськості.

Форма проведення: гра.

Обладнання: конверти з запитаннями, обертовий диск, дошка, портрет письменника.

Для проведення гри слід заздалегідь підготувати добірку питань (для вчителя), пронумеровані конверти з цими ж питаннями (для учнів), обертовий диск з номерами питань і нерухомою стрілкою на стрижні, 2 жеребки для визначення черговості виступів призи.

Хід уроку.

Повідомлення мети заходу.

Організаційний момент:

• знайомство з капітанами команд;
• з'ясування правил гри;
• розігрування черговості виступів (жеребкуванням);
• обмовлення деталей.

Продовження гри.

Підбиття підсумків (підрахунок балів, визначення переможців, вручення призів)

Правила і хід гри.

На столі розкладаємо конверти з питаннями.

Представник команди, яка відповідає і креслить на дошці клітинки для слова чи слів, які потрібно відгадати. Кожна клітинка відповідає одній літері.

Представники обох команд по черзі обертають диск. щоб визначити номер питання.

Починається відгадування літер невідомого слова.

У разі помилки хід переходить до іншої команди.

Капітан команди визначає черговість виступу учасників своєї команди, має вирішальне слово у визначенні відповіді.

При невдалій спробі вгадати ціле слово гравець позбавляється права голосу до наступного запитання.

Відгадавши одразу все слово, гравець одержує додаткових 0,5 бала.

За некоректну поведінку знімається бал із команди, так і окремого гравця.

Підраховують бали спеціально визначені представники обох команд (це викликає можливість навмисних і ненавмисних помилок у підрахунку).

Коли більшість питань, позначених на диску, розгадані, гравці відповідають на те питання, номер якого знаходиться найближче до стрілки за ходом диска.

Орієнтовні питання.

І. Біографія письменника (Т.Г.Шевченка):

• Назва села, в якому народився Т.Г.Шевченко.
• З якої родини походить Т.Г.Шевченко?
• У якому році Т.Г.Шевченко став великим? Як це сталося?

II. Поетична спадщина:

• Перша поетична збірка поета.
• Назва твору, яким відкривається збірка "Кобзар".
• 1845 рік - це був час розвитку творчих сил поета. Які поеми було написано за цей рік?
• До якої політичної організації належав поет? Ціль цієї організації.
• В якій Т.Шевченко проголошує "славу" царям, згадуючи їх поруч з псарями і гончими?
• В яку пору року загинула Катерина з ознайомленої поеми Шевченка і з яких рядків це видно?
• Назвіть поему Т.Шевченка, присвячену декабристам.
• У яких творах для зображення кріпосницької дійсності Шевченко використовує форму сну?
• У якій поемі поет стає на захист пригнічених царизмом народів?

У якій поемі, про яке місто поет говорить:

"Там ніч, як день. Дивлюся:
 Палати, палати
 Понад тихою рікою,
 А берег ушитий
 У весь каменем. Дивилось,
 Мов несамовинний!
 Як то воно зробилося
 З калюжі такої
 Таке диво…?
До кого звернені слова Шевченка:
 "А може й сам на небесі
 Сміється, батечку, над нами,
 Та може радишся з панами,
 Як править миром?"

В якому творі Т.Шевченка героїнею є квітка і яка?

III. Прозові твори.

Які повісті Шевченка написані російською мовою?

У яких повістях й однойменних поемах Шевченка діють одні й ті ж герої і висвітлюються одні й ті ж події?

У якому творі Шевченка дійові особи - поет Жуковський, художники Ширяєв, Брюллов, Венеціанов?

Який талановитий музикант змушений був подавати панам страву і розважати їх музикою?

Результати дослідно-експериментальної роботи по формуванню духовності в учнів. Отримані результати дослідно-експериментальної роботи по формуванню духовності учнів на уроках української літератури, доводять про позитивний результат нашої роботи, та про позитивні якості формуючого експерименту.

Основними показниками, за якими ми визначали рівень сформованості духовності учнів є такими:

• ставлення до громадської діяльності;
• культура мовлення (письмова, усна);
• духовні, пізнавальні потреби;
• вміння виходити із складних ситуацій, які сприяють духовному росту учнів;
• відношення школярів до уроків української літератури;
• пізнавальна активність учнів.

Зіставляючи результати формуючого експерименту з констатуючим, приходимо до висновку, що запропонована програма створює умови для формування духовності учнів, та ріст стійкого інтересу до предмету. Останнє було визначено шляхом підсумкового опитування, в якому дев'ятикласникам пропонувалося відповісти на питання: "Чи подобаються вам уроки української літератури?" Результати відображені у табл. 4.

Таблиця 4.

Отримані результати говорять про збільшення числа школярів, які позитивно відносяться до уроків української літератури, зниження байдужого і зникнення негативного відношення до предмету - це свідчить про результативність дослідно-експериментальної роботи.

На ефективність пропонованої програми вказують і такі фактори:

• підвищення ефективності учнів на уроці;
• систематична, ґрунтовна підготовка домашнього завдання;
• інтерес до нового матеріалу;
• питання, що виникають в учнів в ході вивчення нового матеріалу;
• зацікавленість в отриманні гарних оцінок.

Окрім навчальних навичок, дана програма внесла значні зміни у виховний процес. А саме:

• покращились стосунки між учнями;
• учні стали більш згуртовані;
• розвинулось почуття колективу;
• стали помітніші стосунки між батьками.

В процесі формуючого експерименту, як відомо з табл. 2, у учнів експериментального класу (9-А) підвищується рівень якості знань, у порівнянні з звичайним класом.

Таблиця 5. Рівень якості знань учнів.

Аналізуючи результати, можемо сказати. що в експериментальному класі значно підвищився показник високого рівня знань і навичок, і знизився показник низького і середнього рівня, а у звичайному класі рівень знань залишився без суттєвих змін.

Про ріст сформованості духовності учнів свідчать результати спостережень над ними, опитування, анкетування. Отримані дані вносимо в табл. 6.

Таблиця 6. Динаміка росту сформованості духовності учнів (%).

З таблиці помітно про підвищення рівня сформованості духовності учнів з 36,5% до 41,12%. Треба відзначити, що за період проходження педагогічної практики, результати вплинули і на ставлення учнів один до одного, до вчителів, батьків.

Старшокласники стали більш терплячими, щирими, гуманними. Відповіді на уроках стали більш розширеними, вагомими. У більшості учнів виник інтерес до читання. Дані дослідження свідчать про те, що введення в навчальний процес ситуацій, які сприяють рухливому росту учнів, допомогли підвищити пізнавальну активність учнів. Примножилась кількість старшокласників, які позитивно почали відноситись до вивчення української літератури, в тому числі й до творчості Т.Г.Шевченка (65%).

Запропоновані нами в процесі формуючого експерименту ситуації (успіху, відповідальності та таке інше), активні форми навчання при влучному їх використанні активізують творчу роботу учнів на уроках української літератури. Дозволяють глибше вивчити теми уроків за творчістю Т.Г.Шевченка, підвищують якість знань, а головне у дев'ятикласників формується духовність, виникає бажання вчитися. підвищується емоційний настрій, покращується атмосфера у колективі.

Важливо відзначити, що запропонована програма допомагає розвивати в учнів взаєморозуміння і творчу співдружність, завдяки програмі, молодь засвоює культурні традиції свого народу, а головне моральні ідеали.

Висновки. Аналіз дослідно-експериментальної частини дипломної роботи, яка присвячена проблемі формуванню духовності старшокласників, дає нам можливість виділити таке:

Констатуючий експеримент об'єктивно висвітлив низький рівень сформованості духовності учнів (36,5%), середній (38%) та високий рівень, а загалом 25,5%.

Аналіз анкет і спостережень за учнями на уроках літератури довів, що в учнів переважає моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.

Також були виявлені фактори які негативно впливають на духовний ріст молоді:

• відчуження особистості від суспільства, від національної культури;
• національних традицій;
• низький рівень освіти та інтелектуальної діяльності;
• занепад моралі серед дорослих та молоді;
• криза сім'ї та сімейного виховання;
• погіршення здоров'я учнів;
• соціально-політичне й економічне протиріччя.

Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Ми керувались тим, що застосування різноманітних ситуацій, нестандартних форм організації навчання дає можливість проводити нашу роботу систематично, послідовно, викликати інтерес до учення.

На уроках вирішувались такі ситуації:

• вираження свого ставлення до людини (літературного героя);
• ситуації успіху;
• правильно й тактовно вести діалог і розуміти один одного;
• ситуації допомоги і взаємодопомоги;
• ситуації приниження;
• ситуації відповідних вирішувань.

Дослідно-експериментальна робота по проведенню розроблених нами уроків, різноманітних ситуацій, довела ефективність нашої програми, про що свідчить аналіз результатів формуючого експерименту. Значно покращилось відношення учнів до уроків української літератури, збільшилося число школярів, які позитивно відносяться до предмету (13% - 35%), знизилося число байдужості і зникло негативне ставлення до предмету (59% - 35%). Внаслідок проведеної роботи, в учнів експериментального класу, порівняно з звичайним класом, значно підвищився рівень сформованості духовності.

На ефективність запропонованої програми вказують і такі навчально-виховні фактори:

• підвищення ефективності учнів на уроках української літератури;
• ґрунтовна підготовка учнями домашнього завдання;
• покращення стосунків між учнями;
• формування почуття колективу;
• взаємодопомога, співчуття, доброчинність один до одного, до вчителів, батьків.

У програмі наведені уроки, зміст яких сприяв формуванню духовності учнів на уроках української літератури.

Активні форми роботи в себе включають: ігрові ситуації, урок рольової гри та інше, які допомагають формувати духовність дев'ятикласників. Учні-дев'ятикласники гарно засвоювали матеріал. Система розроблених уроків включала в себе нові, різноманітні завдання, розкривала перед учнями нові можливості, перспективи по формуванню духовності.

16.01.2011