Діюче зараз положення про атестацію педагогічних кадрів поки-що не відповідає цим вимогам, так як не має таких стандартів у своїй основі, не містить чіткої технології оцінки персоналу, яка б передбачала можливість виходу на окремі кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.
Одночасно, ця проблема стосовно керівників шкіл на сьогодні ще менш опрацьована. Вона ще чекає свого обґрунтування і розв'язання.
Наш досвід показав: запропоновану нами технологію оцінки професійного рівня вчителів-предметників з застосуванням методів математичної обробки інформації, легко інтерпретувати стосовно і керівників шкіл. Для цього необхідно:
- Визначитись в оптимальній кількості показників оцінки компетентності керівника школи.
- Сформулювати самі показники оцінки.
- Розшифрувати дані показники стосовно системи кваліфікаційних категорій для керівника школи (орієнтовний варіант).
- Застосувати запропонований нами метод математичної обробки інформації стосовно вчителів-предметників до керівників шкіл, який дозволяє так само “виходити” для них на окремі кваліфікаційні категорії.
Проблема показників оцінки компетентності керівника школи досліджувалась нами з залученням до цього окремих категорій слухачів, які проходили перекваліфікацію або підвищення кваліфікації на базі нашої кафедри (слухачі груп менеджерів освіти, директори загальноосвітніх шкіл та їх заступники по навчально-виховній роботі). При цьому визначались:
- оптимальна кількість показників оцінки;
- по частоті зустрічності (кількість наведених варіанті;
- самі показники оцінки.
На цій основі, а також з урахуванням структури діяльності керівника школи у сучасних умовах, було виділено 10 таких показників оцінки:
- Наявність концепції розвитку школи на основі державних документів.
- Управління пед. колективом.
- Аналітико-дослідницька діяльність.
- Фінансово-господарська діяльність.
- Робота вчителем-предметником.
- Науково-методична, психолого-технологічна підготовленість.
- Робота з зовнішнім середовищем.
- Результати роботи колективу школи.
- Робота з педкадрами.
- Професійно-соціальний, психологічний статус керівника школи.
Нижче наводиться така примірна розшифровка даних показників у найбільш прийнятій зараз 4-варіантній системі оцінювання:
Рівень вираженості показника, його коротка характеристика | |||
Високий, 4 | Добрий, 3 бали | Задовільний, 2 бали | Недопустимий, 1 бал |
Показник 1. Наявність концепції розвитку школи на основі державних документів | |||
Розроблена і реалізується чітка концепція розвитку на основі закону “Про освіту”, регіональної програми “Освіта”. | Головні напрямки розвитку школи сформульовані, але чіткості у їх організації немає | Чіткої концепції розвитку школи немає, але дирекція намагається сформулювати вихідні позиції по головних напрямах. | Дана концепція відсутня |
Показник 2.Управління пед. колективом. | |||
Відповідає сучасним вимогам суспільства, науки і практики. Демонструється глибоке знання суті кожної функції управління. Технологія управління недосконала. | Такої досконалості у технології управління немає. Керівник науково обґрунтовує цілі і програму управління. | Досить помітним є дефіцит відповідних знань і вмінь у керівника колективу. Робить спроби побудувати систему управління. | Має місце безсистемність в управлінні школою. Це негативно відбивається на результатах роботи колективу. |
Показник 3. Аналітико-дослідницька діяльність. | |||
Управління колективом будується на систематичному аналізові і узагальненні інформації і на цій основі на внесенні потрібних коректив у діяльність у діяльність колективу школи. Керівник школи веде продуктивну науково-методичну роботу, пропагує свої знахідки. | Епізодично застосовується такий підхід. Необхідна науково-методична підготовка у керівника школи є. | Прослідковується прагнення до такого підходу у своїй діяльності, але заважає брак необхідних знань і вмінь. | Такого підходу в управлінській діяльності немає. |
Показник 4. Фінансово-господарська діяльність. | |||
Всебічно підготовлений до даної діяльності. Володіє високими комунікативними і організаторськими здібностями. Порушень існуючого законодавства у цьому напрямку не допускає. | Володіє достатніми знаннями і досвідом. | Допускає багато помилок через незнання відповідних норм і правил. | Безпорадний у цьому напрямку. |
Показник 5. Робота вчителем-предметником. | |||
Творчий характер діяльності. Постійне прагнення до аналізу і узагальнення власного досвіду і досвіду колег. Глибока підготовка по предмету. Досконала технологія його викладання. Публікації по теорії і методиці предмету. Педагогічне звання. Заслужено грає роль “вчителя вчителів”. | Добросовісне виконання фахових обов’язків. Учні мають добрі знання по предмету. | Прагне до фахового зростання. Наслідки такої роботи над собою помітні. | Знання і вміння по предмету на рівні вчителя-початківця. Прагнень до самовдосконалення немає. |
Показник 6. Науково-методологічна, психолого-технологічна підготовленість. | |||
Володіє високим рівнем даної підготовки. Стиль керівництва досконалий, демократичний. В основі такої технології - досконале поєднання форм, методів, прийомів даної діяльності. | Працює над підвищенням даного рівня. Набутий досвід і знання застосовує у своїй управлінській діяльності. | Знання теорії і практики управлінської діяльності недостатні. | Має низький рівень у цьому напрямку. |
Показник 7. Робота з зовнішнім середовищем. | |||
Підтримує і вдосконалює тісні і всебічні контакти з установами і організаціями у мікрорайоні школи. Пед. колектив тісно співпрацює з батьками учнів. Така тісна взаємодія сприяє поліпшенню навчально-виховного процесу та навчально-матеріальної бази школи. | Зв’язки не мають всебічного, розвиваючого характеру. Нерідко відсутні деякі головні напрями такого співробітництва. | Зв’язки епізодичного характеру, безсистемні. | Проявляє безпорадність у встановленні і підтриманні таких зв’язків, що негативно впливає на стан справ у школі. |
Показник 8. Результати роботи пед. колективу. | |||
Школа має стійкі позитивні показники по головних напрямах діяльності, зокрема, учні школи постійні призери олімпіад, змагань, конкурсів різних рівнів. Досвід роботи пед. колективу схвалений і використовується у районі, області. Рейтинг школи високий. | По окремих напрямах діяльності пед. колектив має стійкі позитивні показники. | Стан навчально-виховного процесу посередній, хоча різко виражених недоліків у своїй роботі пед. колектив немає. | За показниками діяльності школа займає останні місця у районі (місті). |
Показник 9. Робота з педкадрами. | |||
У школі продумана, зорієнтована на перспективу система роботи з окремими категоріями вчителів (молоді, досвідчені, майстри педагогічної справи). Результати такої роботи: професійний ріст пед. колективу по роках, експериментально-дослідницька атмосфера. | Дирекція школи систематично аналізує динаміку професійного рівня пед. колективу, але робота з ним не спрямована на ліквідацію найбільш типових прогалин у його підготовці. | Методична робота з пед. колективом на діагностичному рівні відсутня. | Системи роботи з педкадрами немає. |
Показник 10. Професійно-соціальний, психологічний статус керівника школи. | |||
Він входить до групи провідних керівників шкіл у своєму районі. Є авторитетним спеціалістом по проблемі управління освітою. Такий рейтинг базується на глибокому знанні проблеми, всебічній науково-методичній підготовленості, інтелектові і моральних якостях. | Визнаний як авторитетний спеціаліст. Колектив школи працює без якихось серйозних зривів. | Колектив, яким він керує, не є згуртований колектив однодумців. Його статус серед батьків, учнів невисокий. | Є малоавторитетним керівником. У структурі його особистості мають місце від’ємні показники. |
Як узагальнити таку інформацію, оцінити таким чином професійну компетентність керівника школи, в кінцевому підсумку “вийти” на окремі кваліфікаційні категорії?
У пропонованій вище системі взято 10 показників оцінки, кожен з яких може бути оцінений у 4-бальній системі, так як взято нами 4 рівні оцінювання. Отже, максимальний бал 40. Це буде у випадку, коли всі 10 показників оцінки одержать по 4 бали.
Аналіз показує: вища категорія може бути присвоєна керівникові школи, коли він одержує 90-100% балів від максимального, тобто не менше 36 балів, перша категорія - 80-90 % (не менше 32 бали) і друга - 70-80 % (не менше 28 балів). Якщо в ході такого оцінювання професійної компетенції або його атестації він одержує менше 28 балів, то в цій школі, очевидно, необхідно рахувати вакантною посаду, яку він займає.
На наш погляд, один принциповий момент: вища категорія присвоюється керівнику школи тоді, коли по показниках 2, 5, 6, 8 він одержує по 4 бали.
Явище, чи процес, у тому числі у педагогічній галузі, сьогодні вважаються достовірними, переконливими і серйозно сприймаються лише тоді, коли піддаються математичній обробці. Існуюче положення про атестацію педагогічних кадрів, як відомо, такої чи якоїсь іншої математичної обробки інформації не передбачає. Наведена вище технологія - поки-що перша спроба такого розв’язання проблеми на основі застосування математичного аналізу стосовно діяльності керівника школи.