Педагогічне спілкування: техніка, такт, навіювання, засоби спілкування. Реферат

У таблиці наведено основні техніки педагогічного спілкування:

Педагогічний такт вчителя

Вправа №1. Прочитайте "Лист про педагогічну етику" В.О.Сухомлинського (Т.5.591-600) і дайте відповіді на запитання:

В чому полягає головна причина того, що сталося з дитиною? Чи згідні ви з Вірою Андріївною? Що би ви вчинили на її місці? Які вимоги педагогічного такту були порушені вчителем?

Вправа №2. Проаналізуйте ситуацію: "Під час пояснення вчителя учень Сашко П. був неуважний, розмовляв з сусідом. Вчитель зупинив пояснення матеріалу й викликав Сашка до дошки. Сашко відповів на поставлене вчителем запитання досить глибоко і вірно і чекав доброї оцінки. Але вчитель сказав: "Хотів поставати тобі "З", але, випадково, поставив тобі "4". Нехай вже так залишається. Не хочу псувати журнал."

Запитання: І. Якими мотивами керувався вчитель, коли він створював цю ситуацію? 2. Оцініть з позиції учня і класу діяльність вчителя. Відтворіть можливі монологи вчителя і учня.

Навіювання в педагогічному процесі

Види навіювання і технологія їх застосування в педагогічному процесі наведені в таблиці.

Матеріал про техніку педагогічного навіювання можна взяти з книг: Шварц П.Е. Внушение в педагогическом процессе. - Пермь,1991.- Гл. 6-9. - С. 126-283; Практические занятия по психологии.- М.: Просвещение, 1972. - Задание 6. - С. 12.

Вправа №1. Проаналізуйте ситуацію, визначте вид і методику навіювання.

Клас навесні виїхав на екскурсію в ліс на беріг річки. Раптом "заводила" Петро вигукнув: "Хлопці, гей купатися!" Всі кинулися за ним. Вода холодна, місце незнайоме. Дії вчителя?

Вправа №2. Ситуація: Володя К., учень 8 класу, звичайно врівноважений, спокійний, непоганий учень сьогодні на уроці фізики нагрубив вчителю. Завдання: провести бесіду з ним (непряме навіювання).

Необхідно ознайомитися з технікою самонавіювання: сеанси проводяться щоденно, впродовж місяця, формули самонавіювання виголошуються ранком і перед засинанням (на один сеанс 2-3 фрази само наказів). Формули виголошуються подумки або вголос, з глибокою вірою в їх дієвість, емоційно, стверджено. Кожна фраза виголошується багаторазово (від З до 10 разів) з повним зосередженням на її змісті. Якщо успіху не досягнуто за місяць, потрібно зробити перерву на 2 тижні, переглянути формули, виявити причини невдач і повторити заняття. Навіювання діє краще у стані релаксації.

Вправа №3. Формули самонавіювання для вироблення впевненості в собі: я впевнений в собі. При відповіді воля зібрана, як пружина. Я вивчив урок. Все буде добре.

Вправа №4. Скласти формули самонавіювання для розпорядку дня, для подолання грубощів, нечесності тощо.

Невербальні засоби спілкування. Класифікація: міміка та пантоміміка.

1. Міміка вираз обличчя вчителя повинен відповідати зовнішній виразності впливу на людину. Для кращого розуміння виразу людського обличчя можна звернутись до розгляду основних 12 варіантів міміки людини, в яких закодовано 42 типи її емоційного стану:

• байдужість;
• ворожість;
• веселість;
• сильна злість;
• сум;
• радість;
• погане самопочуття;
• злість;
• велика радість;
• глибокий сум;
• скепсис;
• скорбота.

2. Пантоміміка:

• жести;
• рухи тіла.

Жести: вказівні, символічні, емоційно-експресивні (радість, горе, байдужість...), оціночні. "Слова були відсутні, окремих поглядів або окликів не було; міміки, рухів, дій - теж. Але були очі, погляд. Це - пряме, безпосереднє відчуття в чистому вигляді, з душі - в душу, з очей - в очі або з кінців пальців, з тіла без видимих для зору дій. Нехай люди науки пояснюють нам природу цього невидимого процесу, я же можу говорити лише про те, що я сам відчуваю його в собі і як я користуюся цими відчуттями для свого мистецтва" (К. Станиславский. Собр. соч.: в 8 т. - М., 1954 -T.2. - С. 268).

B.I. Даль визначав обличчя людини як поєднання "вищих духовних дарів: “ лоб - небесна любов, очі - розуміння, розумне співглядання, вуха - розуміння і послух, ніс - розуміння добра, щоки - осягнення духовних істин, рот - думка і учення, губи - духовна хвала, борода - зовнішність учення” (Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. - Т.З. -С. 2 5 9).

Детальніше можна прочитати:

1. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. - К.: Политиздат Украины, 1990.

2. Ньеренберг Д.И., Калеро Г.Х. Учись читать человека как книги // Экономика и организация промышленного производства. - 1988. - №2. 3. Печко Л.П. Эстетическая культура и воспитание человека. - М., 1991.

Вправи з усвідомлення своєї невербальної поведінки

1. Привітання. Привітатися без слів (руками тощо) з товаришами, рухаючись по колу і передаючи індивідуальне відношення та емоції. Аналіз вправи будується у відповідності замислу і реакції на сприйняту дію.

2. Передаємо предмети. Невербально передати по колу уявний предмет. Той, кому він передається, повинен відповідно прийняти його і передати далі. При аналізі звертається увага на те, що розпізнавання предмету й адекватна реакція залежить від відкритості особистості, її уяви, емоційного настрою.

3. Індивідуальна реакція.

Учень біля дошки виконав завдання. Реакція вчителя:

• Спокійна: "Все вірно."
• Радісна: "Молодець'".
• Приємне здивування результатом або осуд; або співчуття, або іронічний осуд чи сарказм: "Прекрасно'".

4. Початок уроку:

• організований (ви задоволені);
• неорганізований (шум, крики) - ви здивовані;
• входите в хороший клас;
• говорите: "Уроку не буде, хворий вчитель...";
• входите вперше в клас.

Розвиток розуміння експресії психічного стану людини

1. Визначення емоційного стану через емпатію. Даються фотографії. Охарактеризувати емоційний стан людини, поставивши себе в уявну ситуацію, визначити її зміст і почуття, що викликаються цими обставинами.

2. “ Хто це?”: Написати характеристику невербальної поведінки студентів групи. На занятті зачитати без вказівки адресату. Студенти визначають, чия це характеристика.